Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Телегід

20 квітня, 2012 - 00:00
ОЛІВЕР СТОУН

Соціальна сатира на американську мрію

Із неділі на понеділок, з 22 на 23 квітня, о 00.40, на каналі «1+1» дивіться програму «Аргумент Кіно» та фільм Олівера Стоуна.

«Природжені вбивці» — знаменитий, без перебільшення, скандальний, фільм одного з найбільш принципових і безкомпромісних американських кінорежисерів Олівера Стоуна. Ця кримінальна феєрія — в ряді найконтраверсійніших фільмів за всю світову кіноісторію.

У сюжеті йдеться про навіжених молодих закоханих — Мелорі та Міккі, які, ніби наслідуючи легендарних розбійників та вбивць часів Великої депресії Бонні та Клайда, мандрують одноповерховою Америкою й вбивають всіх, хто їм стає на заваді. І ці «природжені вбивці» стають відомі на всю країну після серії репортажів безпринципного тележурналіста Вейна Ѓейла, коли телебачення мало не перетворює їх на героїв нації...

Стрічку Олівера Стоуна і, власне, самого Стоуна багато хто звинуватив у пропаганді насильства. Тим паче, що знайшлося кілька послідовників Мелорі й Міккі в реальному житті. Та, як відомо, подразником, що викликає агресію в соціопата, може стати будь-що. А «Природжені вбивці» насправді є соціальною сатирою, критикою американського суспільства, до якої протягом усієї своєї творчості залишається схильний Олівер Стоун.

До речі, в програмі демонструватиметься спеціальний сюжет, де буде представлено Стоуна як своєрідного кінохронікера американського розчарування в демократії.

Прикметною також є сама історія створення «Природжених убивць». Зокрема, що стосується драматургічної основи цієї стрічки. Річ у тім, що первісний сценарій належав Квентіну Тарантіно. Але Стоун разом з кількома кінодраматургами добряче переписав його, векторизуючи на зовсім інше кіно. Перероблена версія вкрай не сподобалася Тарантіно, і він публічно відмовився від сценарію. Тарантіно звинуватив Стоуна у спотворенні первісного задуму, в перетворенні такої собі гангстерської історії-забавки на соціальну сатиру.

Адже в Стоуна, як завжди, вийшов фільм-протест. Як завжди. Тому не зовсім зрозуміло, а чого ж очікував сценарист Тарантіно? Згодом він, напевне, це осягнув і погодився, щоб в титрах було вказано, що стрічку створено за його сюжетом.

Окрім виразного соціального посилу (зверніть увагу, що персонажі фільму також від початку деромантизовані), «Природжені вбивці» — це надзвичайно майстерне кіно. Часом його називають фільмом-кліпом. У ньому сплавлено багато всього і всякого: тут і анімація, й комікси, й програмова, важлива для драматургії гра з кольором, і використання найостанніших на той час досягнень комп’ютерної графіки.

Підкреслю, все, абсолютно все це має потужне драматургічне, ідейне, смислове навантаження. Також постановник знаходить можливість поіронізувати над класичними американськими кіножанрами та й, зрештою, цінностями.

На Венеційському міжнародному кінофестивалі 1994 року Олівер Стоун отримав за цей свій фільм Великий спеціальний приз журі, а виконавиця ролі Мелорі — Джульєтт Льюїс — приз як найкраща актриса...


Володимир ВОЙТЕНКО

Газета: 
Рубрика: