На Вінниччині в галузі садівництва працюють понад 80 підприємств різних форм власності. Під плодоягідними насадженнями налічується 27,6 тисячі га, а сільськогосподарськими підприємствами — 15 тисяч га. 80% площ займають зерняткові, половина з них — це яблучні сади, які обробляються за інтенсивною технологією. Цього року з них очікують зібрати втричі більший урожай, аніж торік, але відпускна ціна на яблуко вже в чотири рази нижча за минулорічну. Садівники б’ють на сполох: дешевше залишити плоди в садках, аніж зібрати, вивезти і реалізувати.
«Цього року валовий збір продукції в сільськогосподарських підприємствах очікується на рівні понад 180—190 тисяч тонн, що більше, ніж торік, на 50 тисяч тонн. Упродовж минулих років такий урожай — це були гарні гроші. Але цього року все змінилося, — визнає директор ВО «Вінницясадвинпром» Анатолій СЕМЕНЮК. — Торік ми на цю пору продавали яблука із саду по 10—12 грн за кг, а зараз реалізовуємо по 2,5—3 грн! Але й за цією ціною не завжди вдається продати, бо немає попиту. Яблука беруть тільки супермаркети, але на умовах доставки і повернення грошей через кілька місяців. Це при тому, що собівартість виробництва яблук сягає 3,5—4 грн за кілограм. Головні затрати — це обприскування, мусимо 12—15 разів на сезон обробляти садки від хвороб, щоб яблука вродили і мали товарний вигляд».
Анатолій Семенюк прогнозує, що найбільше втратять від нерентабельної ціни на яблука власники молодих садків. Поточного року в області посадили понад 700 га садів ягідних та інших культур. Вирощено понад 900 тис. штук плодових саджанців, понад 5 млн розсади та 90 тис. шт. кущових ягідників, що дасть змогу наступного року збільшити посадки садів та ягідників. Тобто площі під садки збільшуються. Особливо інтенсивно займаються садівництвом на Вінниччині в Барському, Тульчинському та Шаргородському районах області. Але збувати вирощений урожай стає дедалі складніше.
ПЕРЕРОБКА ЯК ВАРІАНТ
На сьогодні орієнтовно 30% вінницьких яблук ідуть на переробку, тобто майже треть урожаю — це технологічне яблуко, інакше кажучи, виробничий брак. Торік на середину жовтня місцеві переробні підприємства (їх в області працює сім різної потужності) приймали нестандарт по 5,5 грн, а на початку листопада ціна сягала восьми гривень. Цього року приймальні та переробні підприємства беруть їх по 1 грн за кг. Але частина заводів уже припинила приймати через перенасичення.
«З цінами на яблука зараз сутужно. Уже зараз міжнародні організації прогнозують, що ціна може сягнути нуля завдяки перевиробництву, — погоджується керівник проекту «АПК-інформ: овочі і фрукти» Олександр ХОРЕВ. — В Україні останні шість років виробляється в середньому 1,1 млн тонн яблук. Цього року маємо додаткові 65 тисяч тонн яблук. Тобто понад 3,2 тисячі хур яблук треба кудись подіти. Ми вважаємо, що за умови перевиробництва не тільки внутрішнього, а й у зарубіжних країнах-виробниках, втримати ціни на українські яблука, якщо вони будуть гарної якості, можна буде лише в тому разі, якщо ці «хури» залишаться в саду. Згадайте, торік ціни на яблука зростали ближче до квітня. Це спричинило зростання інтересу до вирощування яблук. Відтак господарства навесні активно цікавилися саджанцями і програмою компенсації за саджанці, везли посадковий матеріал із Європи. Але вже у травні ціна стрімко пішла донизу, обвалившись до 5 грн за кг...
Переробка продукції — це один із виходів, куди можна було б збути вирощений урожай, — продовжує експерт. — До того ж, це ще додана вартість, яка залишається на місцях, зовсім інші канали реалізації і зовсім інший ринок. І якщо виробник має можливість вийти на ринок не просто зі свіжим яблуком, а й з продуктами переробки, — це вже зовсім інша ситуація. Тому ми вважаємо, що кількість компаній, які матимуть власну переробку, нехай і невелику, тільки зростатиме».
ЕКСПОРТ ЦІНИ НЕ ВТРИМАЄ
Що ж до питання, чи зможе допомогти експорт втримати ціну на яблука, то експерти розводять руками. Якщо минулого року Україна реалізувала за кордоном орієнтовно 40 тис. тонн, то цього року вдасться мінімум 25 тис. тонн. Головними імпортерами українських яблук у натуральному вираженні залишаються Білорусь та Молдова, прориватися далі на захід не вдається через поляків — сильних гравців на яблучному ринку. А цього року врожай яблук у Польщі зріс з 2,6 млн тонн уже до 4,2 млн тонн, а до кінця сезону може сягнути і 5 млн тонн. А вони, як відомо, експортно орієнтовані й мають налагоджені канали збуту. Україні прорватися на західне європейське поле гри буде проблематично.
«Донедавна Вінниччина майже половину своєї яблучної продукції реалізовувала на російський ринок, Казахстан, а також Крим. Наразі ці ринки закриті, і тому нам спільно необхідно шукати нові шляхи для збуту як в Європі, так і на американському континенті, — продовжує розповідати директор корпорації «Вінницясадвинпром» Анатолій Семенюк. — Разом з тим світові торговельні організації повинні надати квоти для реалізації плодів, щоб ми могли продавати свою продукцію за кордоном і конкурувати на рівних. У поточному сезоні, а також 2016—2017 роках ми вже маємо досвід реалізації яблук в Індії, Індонезії, Лівані та Ізраїлі. Але це вимагає дуже багато трудових затрат та організаційних ресурсів. Потрібен сертифікат GlobalG.A.P. Щоб його отримати, потрібна дуже серйозна підготовка і щонайменше 300—400 тисяч гривень. Це до снаги не кожному господарству, тим паче — маленькому».
СКООПЕРУВАТИСЯ, ЩОБ КОНКУРУВАТИ
Доки український виробник не зрозуміє, що конкурувати на рівних з виробником із Польщі чи Нідерландів він зможе, лише створивши кооперацію з сусідом-фермером, доти він відчуватиме і матиме проблеми з маркетингом, логістикою та розумінням собівартості, переконує директор Національної асоціації дорадчих служб України Юрій БАКУН. На його думку, лише кооперативи можуть сприяти реалізації продукції та її переробці на місцях.
«В Україні кооперативний рух зосереджений на молочнотоварному та плодово-ягідному напрямках, але у них невеликі обсяги. Хоч насправді кооперація має широкі можливості, адже це об’єднання, яке дає можливість дрібним фермерам нарощувати потужності, — відзначає Юрій Бакун. — Поки що ми пройшли дуже незначний шлях. Було реалізовано багато проектів зі створення кооперативів, зокрема обслуговуючих в АПК, за міжнародної допомоги, але, як правило, вони нетривалі і самостійно функціонувати кооперативи не можуть. Тому кооперативи потребують підтримки на законодавчому рівні. Програма підтримки фермерства і кооперації вже діє. Цього року вона почала працювати, але не дуже вдало. Ми маємо розуміння з боку центральної влади і завдяки уряду. Влітку 2018 року було ухвалено законопроект № 6490, яким передбачено низку пільг для фермерів. Встановлюється пільга на сплату ЄСВ на десять років, частина — від 90% до 10% відшкодовується державою, передбачені також кошти на пряму підтримку фермерів в обсягах 500 тис. грн до п’яти років, і з часом ми сподіваємось на якісний розвиток кооперації в Україні».
ЗАКЛАСТИ НА ЗБЕРІГАННЯ І ПОВЕРНУТИ ЗАТРАТИ
Для Вінниччини, як і інших виробників яблук, потрібна спільна стратегія, яка передбачатиме не лише виробництво, а й переробку, збут і зберігання фруктів. Кілька днів тому перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Максим МАРТИНЮК на своїй сторінці у Facebook повідомив, що Мінагрополітики спрямує частину коштів із програми держпідтримки щодо компенсації вартості саджанців на компенсацію затрат з будівництва сховищ для яблук та інших фруктів. Таким чином уряд намагається підтримати виробників фруктів.
«Попри те, що експорт категорії «яблука, груші та айва» (з абсолютним превалюванням перших), за даними ДФС, зріс за дев’ять місяців на карколомні 304% (із 2,5 млн дол. за дев’ять місяців 2017 року порівняно з 9,9 млн дол. за аналогічний період 2018 року), цього не досить для того, щоб розвантажити внутрішній ринок. Результат передбачуваний для країни з ринковою економікою: ціни пішли вниз, і фермери скаржаться, що частину врожаю економічно недоцільно навіть збирати з дерев, — пише Максим Мартинюк. — Мінагрополітики готує зміни до наказу, яким перерозподілить частину коштів, що надані цього року в держбюджеті на програму розвитку виноградарства, садівництва і хмелярства... У нас є можливість спрямувати ресурс у 70—100 млн грн на підтримку виробників фруктів. Його буде надано на компенсацію вартості витрат із будівництва холодильників з регульованим газовим середовищем для зберігання фруктів власного виробництва, яке введено в експлуатацію поточного року, а також камер швидкого заморожування та придбання ліній товарної обробки плодів».
Він додав, що відсоток компенсації залежить від обсягу поданих заявок, але він точно буде більший, ніж 50%. Заявки прийматимуться до 1 грудня поточного року, кошти надійдуть виробникам до кінця бюджетного року за принципом пропорційного розподілу (формат «first come, first served» не застосовуватиметься). Також нагадав, що ще від початку року держава співфінансує проекти, які реалізують сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи, зокрема у сфері садівництва та ягідництва, компенсуючи до 70% витрат на придбання обладнання зі зберігання та переробки агропродукції. І аграрії, які об’єдналися, дивляться на кон’юнктуру ринку яблук значно спокійніше.
