У Київській міській раді 18 грудня затвердили програму «Охорона та збереження культурної спадщини Києва на 2019—2021 роки». Столичні депутати презентували цю новину як неабияке досягнення. «Спадщино, тримайся! Виключно у найкращому розумінні цього слова», — так у «Фейсбуці» коментував це рішення Олександр НИКОРЯК, директор департаменту охорони культурної спадщини КМДА.
На фінансування програми планується виділити 248 мільйонів гривень. Передбачається реставрація 11 пам’яток, створення центру консервації предметів археології, запуск інформаційної бази пам’яток Києва, викуп аварійних пам’яток та повернення їх до комунальної власності, створення плану організації території державного історико-архітектурного заповідника «Стародавній Київ» тощо.
Нову програму потрібно було прийняти, бо попередня розрахована на 2016—2018 роки. Минулого тижня на сайті «КиевВласть» журналісти описували, як у департаменті культури Київської міської держадміністрації заслуховували звіт про виконання попередньої програми «Столична культура 2016—2018». За три роки мали завершити паспортизацію та інвентаризацію об’єктів культурної спадщини, але грошей на це не знайшлося. Також передбачалася реставрація 18 пам’яток, а реставрували тільки дві. Ще планували встановити охоронні зони для низки об’єктів культурної спадщини та розробити стратегію розвитку державного історико-архітектурного заповідника «Стародавній Київ». Як бачимо, ці плани частково переходять на наступні три роки.
«Ці плани переносять із програми в програму, але охороною культурної спадщини треба займатися постійно, — зауважує Марина СОЛОВЙОВА, голова громадської організації «Андріївсько-Пейзажна ініціатива». — Інвентаризацію пам’яток потрібно робити давно, так само, як і привести їх до належного стану. Це ж був рік охорони культурної спадщини. От на Андріївському узвозі одеський забудовник хоче збудувати 30-метровий готель. Чому наші державні органи погоджують такий об’єкт? Ось про це треба говорити».
Ще Олександр Никоряк повідав киянам, що планується підготувати документацію для внесення Хрещатика до списку пам’яток ЮНЕСКО. Серйозно? Старою частиною вулиці вважається проміжок від Бессарабської площі до будівлі КМДА. У будинку під номером 48 було вибито частину стіни задля скляної вітрини. Номер 52 має незаконно надбудовані три поверхи. А колишній гастроном на Хрещатику, 40, після пожежі досі схований за банером. Столична влада мовчки за цим спостерігає, у буквальному сенсі з вікон мерії. І тут напрошується питання, навіщо витрачати майже два мільйони гривень на папери, які не принесуть місту жодної користі.
