У світлі останніх подій релігійного життя нашої країни, коли всі з нетерпінням чекають на остаточне здобуття Томосу єдиною Українською православною церквою 6 січня, відкриття проекту «Явлення. Пам’ятки Братського монастиря» в Національному художньому музеї України видається майже пророчим. Підзаголовок виставки — «Повернення твоєї історії» — проливає світло на замовчувані упродовж 80 років і наразі болючі питання української ідентичності, історії ба навіть суб’єктності.
Завідувачка відділу стародавнього мистецтва НХМУ Галина БЄЛІКОВА працювала над підготовкою проекту більш ніж п’ять років. Із назви виставки очевидними є її головні акценти — це вцілілі у вирі репресій та нищень артефакти й унікальні малярські твори часів раннього «мазепинського» бароко із Братського Богоявленського монастиря на Подолі, який було засновано 1615 року і знищено 1935-го. Тривалий час центральні твори проекту вважалися втраченими, і глядач побачить їх вперше з моменту знищення собору. Сакральні богослужбові реліквії Братського монастиря — ікони, ризи, рака, Євангелія, хрести — мають також меморіальну цінність як предмети, пов’язані з видатними історичними діячами. Особливий мистецький та історичний інтерес становлять дорогоцінні хрести, подаровані Братському монастирю Константинопольським патріархом Феофаном, гетьманом Петром Сагайдачним та митрополитом Київським, Галицьким і всієї України-Руси Петром Могилою.
СПИСКИ З ІКОНИ БОГОМАТІР БРАТСЬКА
Братства були надзвичайно цікавим явищем у нашій історії. По суті, це незалежні, всестанові, загальнонаціональні організації, які поставали на межі XVI—XVII століть заради єднання як у боротьбі проти утисків православної віри, так і всебічного розвитку нації. Подолання кризи у православній церкві відбувалося, в тому числі, й шляхом контролю за діяльністю ієрархів, утримання храмів та кліру, створення загальнодоступних шкіл та друкарень. Тобто свідомі громадяни гуртувалися, щоби змінювати становище на краще.
Київське братство, а відтак і належний йому Братський монастир, мали виняткове становище в церковному й політичному житті центральноукраїнських земель. Багато імен, закарбованих в історії нашої держави, пов’язані з ними. Так, 1620 року гетьман Петро Сагайдачний вступив до братства разом з усім військом Запорозьким. Меценатка Єлизавета Гулевич (Галшка Гулевичівна) передала в дар монастирю ділянки землі з будівлями на Подолі, де він і розташувався. Неоціненною є роль Братського монастиря і в культурній історії України. На основі Київської, яка містилася в наданих монастирю будівлях на Подолі, та Лаврської братських шкіл зусиллями митрополита Петра Могили було створено другу (після Острозької) і тривалий час єдину в українських землях вищу школу — Києво-Могилянську академію. Меценатська діяльність гетьмана Івана Мазепи не оминала і Братський монастир, і академію, де діє донині Староакадемічний, або Мазепинський корпус.
КНИГА АКАФІСТІВ, 1699 Р.
Ця виставка не випадково відбувається в Національному художньому музеї України — саме тут, внаслідок перипетій музейного життя Києва, опинилася в повоєнний час ця вагома (у контексті мистецтва й історії) група пам’яток. У процесі підготовки виставки з’ясувалося, що 1934 року, напередодні знесення Богоявленського собору, ікони передали до Всеукраїнського музейного містечка на території Києво-Печерської лаври, а наприкінці 1930-х років чи під час Другої світової війни за невідомих обставин вони потрапили до музею. Ікони були позначені в музейних книгах обліку як твори невідомого походження і до початку 2000-х років зберігалися нерозпізнаними. Після ідентифікації їх як пам’яток Братського монастиря в 1999 — 2009 роках настав етап реставрації та дослідження, і нині музей вперше представляє їх на огляд публіки.
Перше, що вражає відвідувача виставки, — це новітній підхід до представлення експонатів. Інноваційний дизайн експозиції здійснив відомий сучасний художник Іван Світличний, лауреат премії Казимира Малевича 2018 року. За допомогою технологій новітніх медіа художник робить віртуальну реконструкцію циклу руху сонця в окремих частинах храму. Безумовно, музей здійснив безпрецедентний випадок представлення мистецтва українського бароко за допомогою сучасних технологій: принцип розташування експонатів, кольорове оформлення залів і робота з освітленням від компанії Queensland здійснять враження навіть на глядача-знавця.
БОГОМАТІР БРАТСЬКА. МЕЖА XVII—XVIII СТОЛІТЬ (1692—1704). ОКРЕМІ ДІЛЯНКИ ЖИВОПИСУ ВІДНОВЛЕНІ В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XIX СТОЛІТТЯ (1891). ПІД ВИДИМИМ ЗОБРАЖЕННЯМ МІСТИТЬСЯ ТЕМПЕРНИЙ ЖИВОПИС (НАПРИКІНЦІ 1640-Х —1651 РР. ). ДЕРЕВО, ЛЕВКАС, РИТУВАННЯ В ЛЕВКАСІ, ОЛІЯ, ЗОЛОЧЕННЯ
Крім того, заслуговує на увагу надзвичайно високий рівень наукового опрацювання виставки кураторкою Галиною Бєліковою. Як наголошено в офіційному прес-релізі музею, крім іншого, у процесі підготовки проекту музейним фахівцям вдалося точно атрибутувати низку ювелірних і граверських творів, зокрема визначено авторство вроцлавського майстра Готтфріда Хайнтце і київських майстрів Матвія Наруновича та Івана Вінниковського. До проекту залучені твори Федора Левицького, київських граверів Іларіона Мигури, Івана Щирського, Степана Савицького.
На виставці можна побачити п’ять уцілілих барокових ікон Братського монастиря. Написані наприкінці XVII ст., вони представляють тогочасну київську школу іконопису, одну з найпотужніших у Східній Європі. З відкриттям та відновленням ікон Братського монастиря дослідники отримали підтвердження високої художньої якості київської іконописної школи.
Окраса виставки — «Богоматір Братська», чудотворна ікона кінця XVII століття, яка стала культовою через її особливу духовну місію — захист православної віри. На виставці експонується оригінальна ікона і риза до неї, відреставровані художницями-реставраторками НХМУ, а також численні списки з пам’ятки.
Ще одна пам’ятка — образ Святого Миколая — одна із вцілілих ікон, яка належала до п’ятиярусного барокового іконостасу, зробленого на замовлення Івана Мазепи для Богоявленського собору. Особлива цінність цієї пам’ятки полягає в тому, що автентичний живопис зберігся повністю, без змін та переписувань, що є великою рідкістю. Це дає змогу скласти найповніше уявлення про високий мистецький рівень київського живопису того часу.
У межах проекту «Явлення. Пам’ятки Братського монастиря» запланована надзвичайно насичена паралельна програма: спеціальні лекції, кураторські екскурсії, зустрічі з провідними дослідниками і багато іншого. Слідкувати за анонсами подій можна на сайті НХМУ: facebook.com/namu.museum.
