Правозахисники з ГО «Юридична сотня» проаналізували близько тисячі судових справ за 2014—2018 роки, позивачами в яких виступали військовослужбовці та ветерани. Стислий огляд 70 найбільш корисних та показових вони виклали в звіті під назвою «Судові справи захисників». Він буде корисним для тих учасників бойових дій та їхніх родин, які збираються відстоювати свої права в суді, а також для юристів, адвокатів та правозахисників, які їм у цьому допомагають.
Під час аналізу виявилося, що ці справи можна згрупувати у кілька основних категорій. Найчастіше трапляються провадження про отримання статусу учасника бойових дій, отримання одноразової грошової допомоги, звільнення з військової служби за контрактами «до кінця особливого періоду», а також звільнення з військової служби в зв’язку зі станом здоров’я, сімейними обставинами та невідповідністю.
Для окремих груп уже встигла сформуватися відносно стала судова практика, є чимало позитивних рішень. Ознайомившись із описаними в звіті судовими справами, майбутнім позивачам легше буде обрати правильний механізм захисту прав та досягти швидкого виконання рішення.
«Така аналітика допоможе дослідити ефективність законодавчого регулювання, яке стосується військовослужбовців, ветеранів та членів їхніх сімей. Законодавча база все ще потребує адаптації відповідно до актуальних потреб учасників російсько-української війни, — переконані авторки звіту. — Завдяки великій кількості дзвінків на гарячу лінію ми бачимо проблеми, які турбують наших захисників. Постає питання: чи всі вони потребують саме судового врегулювання, чи певні проблеми можна вирішити шляхом законодавчих змін?».
СЛУЖБА ТА ЗВІЛЬНЕННЯ
За період із березня 2014 по березень 2018 років у «Юридичній сотні» нарахували понад 2 тисяч справ встановлення факту участі в АТО (ООС) та отримання посвідчення учасника бойових дій (УБД). Цей статус дає право на всі соціальні гарантії, передбачені чинним законодавством, які неможливо отримати без посвідчення, що його підтверджує. Багато позовів спрямовані на оскарження відмови у визнанні статусу УБД (шляхом ненадання відповідного посвідчення) особі, яка виконувала службові завдання в зоні проведення АТО (ООС). Часто комісії відмовляють через відсутність підтверджень факту участі в АТО чи недостатню кількість перебування в тій зоні.
Юристи кажуть: докази проходження служби в АТО (ООС) мають надаватися в комісію в повному обсязі командуванням чи індивідуально. Дуже важливим є подання доказів проходження служби у відповідному силовому відомстві, яке залучалося до виконання завдань у той чи інший період.
Підставою для отримання посвідчення УБД може бути і визнання факту участі в бойових діях у судовому порядку. Для цього треба подати заяву про встановлення юридичного факту (про факт участі в бойових діях) у порядку окремого провадження. В ній треба вказати на обставини перебування безпосередньо в зоні АТО/ООС та участі в бойових діях, а також підтвердити такі обставини доказами — довідками, нотаріально засвідченими показами очевидців, фото-відеодоказами, інформацією про виплати в той період, а також власними поясненнями.
Ще одна поширена проблема — труднощі з розірванням контрактів. Військовим потрібна можливість завершити службу в передбачений угодою термін. Проте під час дії контрактів із автоматичним подовженням чи строком дії «до кінця особливого періоду» механізм звільнення військовослужбовців був ускладненим, у деякі періоди фактично неможливим. Без визначення конкретного строку такі контракти стали правовою пасткою для армійців. Часто не було іншого виходу, ніж звернення до судів.
Законодавчий механізм звільнення з подібного контракту вирішив проблему. До його прийняття суди часто надавали пріоритет презумпції передбачуваності правовідносин щодо виконання обов’язків військової служби.
Підстави для звільнення різні: за станом здоров’я, сімейними обставинами чи невідповідністю. За контрактом можуть служити громадяни, які визнані непридатними за наслідками захворювань, травм, часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності. Винятками є розумові, сенсорні, психологічні вади, розлади психіки, поведінки тощо. Перелік таких захворювань та посад, які можуть обіймати такі військовослужбовці, визначає Міноборони чи інший відповідальний за військові формування виконавчий орган. Тож лише непридатність до військової служби в мирний час за висновком Військо-лікарської комісії може бути підставою для звільнення зі служби під час дії особливого періоду, обмежена придатність — ні. Тож треба зважати на формулювання висновку ВЛК та його відповідність реальному стану здоров’я.
Звільнені за невідповідністю військовослужбовці найчастіше звертаються до суду через незгоду з застосуванням такого формулювання та оскарження невиплати грошового забезпечення, на яке вони мали б право в разі звільнення на інших правових підставах.
У разі незгоди зі звільненням за невідповідністю юристи радять оскаржувати такий наказ командування в суді, вимагаючи поновлення на службі або ж застосування іншої підстави для звільнення з військової служби (з урахуванням наявності особливого періоду).
НАЛЕЖНА ДОПОМОГА
За чотири роки війни в адміністративних судах різних інстанцій розглядалося майже 9 тисяч судових справ щодо права на отримання одноразової грошової допомоги. Вони стосувалися зокрема неприйняття у встановлений законодавством термін рішення про виплату одноразової грошової допомоги членам родини загиблого військовослужбовця, відмови у виплаті одноразової грошової допомоги в зв’язку зі встановленням інвалідності, розрахунків грошового забезпечення тощо. Для таких випадків представники «Юридичної сотні» теж сформували кілька рекомендацій.
Якщо спір пов’язаний із не розглядом поданих документів, правильним способом захисту порушених прав буде зобов’язання комісії вчинити певні дії (розглянути подані документи). Остаточною відповіддю комісії має бути виключно надання чи ненадання допомоги. Інші відповіді (приміром, про витребування додаткових документів) не можуть бути підставою для пропущення строків надання остаточної відповіді. Коли оспорюється правильність нарахування сум, потрібно враховувати структуру грошового забезпечення, яке виплачується військовослужбовцю та від якого залежить розмір допомоги. Грошовий атестат чи іншу довідку на підтвердження структури виплат можна отримати в фінансовій частині за місцем служби.
Для родин загиблих військових, чию заяву на виплату одноразової грошової допомоги не розглянули в місячний строк, правильним способом судового захисту буде саме позовна вимога про зобов’язання розглянути та прийняти рішення на основі поданих документів, а не зобов’язання нарахувати кошти.
До речі, право на грошову допомогу мають і сім’ї тих військовослужбовців, які померли внаслідок захворювання, пов’язаного з виконанням обов’язків військової служби. В законах уже це зафіксовано, але до прийняття таких норм більшість судів ставала на бік родин захисників і призначала допомогу незалежно від дати завершення військової служби.
Усе ж слід уважно ставитися до формулювань у актах службового розслідування та висновках лікарських комісій. Розрізняють випадки, коли захворювання чи смерть «пов’язані з виконанням ним обов’язків військової служби», зокрема й у зоні АТО/ООС, у зв’язку з захистом Батьківщини чи «пов’язані з проходженням ним військової служби». Від причин та умов залежить і розмір одноразової грошової допомоги. В разі незгоди доведеться оскаржувати саме відповідність даних документів фактичним обставинам та чинним нормативно-правовим актам. Щоб уникнути розбіжностей, слід потурбуватися про підтвердження факту участі в АТО/ООС для належного встановлення взаємозв’язку ушкодження здоров’я і виконання обов’язків військової служби під час захисту суверенітету та територіальної цілісності України.
І в справах відмов у виплаті ОГД, і при визнанні протиправним визнання командиром смерті військовослужбовця такою, що не пов’язана з виконанням обов’язків військової служби, суди обов’язково встановлюють причинно-наслідкові зв’язки на основі всіх документів у сукупності та враховують суперечності в формулюваннях. Це і висновки ВЛК, які вказують причину травмування чи смерті, і акти спеціальних розслідувань, і висновки експертів.
* * *
Військовослужбовці та ветерани можуть звернутися за правовою допомогою до «Юридичної сотні». Правники консультують на гарячій лінії за телефоном 0 800 308 100, а на сайті організації можна знайти корисні контакти та пам’ятки з алгоритмами дій у найпоширеніших проблемних ситуаціях.
