Україна погодилася на так звану «формулу Штайнмайєра», яка начебто має відкрити шлях для врегулювання ситуації на Донбасі. Проте кожна сторона — і українська влада, і Кремль, і підконтрольні їй маріонеткові сепаратисти на окупованій частині Донецької та Луганської областей, оцінює даний крок на власну користь, трактуючи подальшу реалізацію формули в своєму баченні.
ІНФОРМАЦІЙНИЙ ПРОГРАШ
Насамперед погано, що Україна, як і раніше, програє в інформаційній війні з РФ, адже саме звідти пішла інформація про те, що відбулося в Мінську: що представник України и Тристоронній контактній групі Леонід Кучма поставив свій підпис під «формулою Штайнмайєра». Пізніше в росЗМІ з’являлися аналогічні документи, де стоять підписи й інших учасників переговорів: представників України та Росії в ТКГ — Леоніда Кучми та Бориса Гризлова, представників «ОРДО» й «ОРЛО» — Наталі Ніконорової та Владислава Дейнего, а також представника голови ОБСЄ Мартіна Сайдіка.
Попри те що нова українська влада ще під час виборчої кампанії відрізнялася інформаційною активністю й креативністю, ба більше, обіцяла посилити і змінити інформаційну політику країни, на даному етапі (прикладі) ми цього не спостерігаємо. Президент України Володимир Зеленський після інформації в російських масмедіа зібрав терміновий брифінг, на якому пояснив позицію України, але відмовився показати документ.
«Так, максимально погана комунікація влади з суспільством. Просто овер-невдала. Total shit. Як і було до цього всі 28 років незалежності, — пише в ФБ експерт Українського інституту майбутнього Ілія Куса. — Так, ЗМІ роздули з «формули Штайнмайєра» мало не Мюнхенську змову, деякі суто з політичних інтересів. Так, росіяни вдають, що радіють, бо нібито вони сьогодні перемогли. І всі посилаються на них, мовляв, дивіться, точно ж «зрада». Ну що я можу сказати. Менше читайте на ніч «радянських газет» і перевіряйте інфу з інших джерел. Так, ми повністю програли росіянам інформаційну боротьбу. Ще 2014 року. Тому ми й досі живемо в російському інформаційному просторі. Просто не помічаємо цього. І тому вони більш оперативні й агресивні в подачі інформації».
ЩО ПІДПИСАЛИ І ЯКА РЕАКЦІЯ СТОРІН
Ближче до обіду 2 жовтня прессекретар Кучми Дарка Оліфер оприлюднила в себе на ФБ лист на ім’я Мартіна Сайдіка, який підписав представник Україні в ТКГ. Формула стосується того, коли має запрацювати закон про особливий статус «ОРДЛО», а також виборів на Донбасі. Виглядає вона так:
«Цей закон набуває чинності о 20.00 за місцевим часом у день голосування на дочасних місцевих виборах у окремих районах Донецької та Луганської областей, які призначено та проведено відповідно до Конституції України і спеціального закону України, що регулює дочасні місцеві вибори в згаданих районах. Він діятиме на тимчасовій основі до дня публікації підсумкової доповіді місією БДІПЛ ОБСЄ зі спостереження за виборами, відповідно до встановленої практики БДІПЛ ОБСЄ, про відповідність загалом дочасних місцевих виборів стандартам ОБСЄ та міжнародним стандартам для демократичних виборів, а також українському законодавству, в якій дає відповідь на запитання, погоджене в «нормандському форматі», затверджене Тристоронньою контактною групою і направлене Україною в її запрошенні й Головуванням ОБСЄ Директору БДІПЛ.
ВИТЯГ ІЗ МІНСЬКИХ ДОМОВЛЕНОСТЕЙ. ОФІЦІЙНО — КОМПЛЕКС ЗАХОДІВ ЩОДО ВИКОНАННЯ МІНСЬКОГО ПРОТОКОЛУ, ЯКИЙ БУЛО ПІДПИСАНО 12 ЛЮТОГО 2015 РОКУ В МІНСЬКУ
Цей закон продовжує діяти на постійній основі, в разі якщо в підсумковій доповіді БДІПЛ ОБСЄ буде зроблено висновок відповідно до встановленої практики БДІПЛ ОБСЄ, що дочасні позачергові місцеві вибори в окремих районах Донецької та Луганської областей були проведені загалом відповідно до стандартів ОБСЄ та українського законодавства, відповідаючи на запитання, погоджене в «нормандському форматі», затверджене Тристоронньою контактною групою та направлене Україною в її запрошенні й Головуванням ОБСЄ директору БДІПЛ».
Володимир Зеленський спілкуючись із журналістами запевнив, що ніякої капітуляції України немає (president.gov.ua): «Сьогодні було усунуто останні перепони на шляху до проведення саміту «нормандської четвірки». Я думаю, що найближчим часом ми знатимемо дати. Це (формула Штайнмайєра» — Ред.) механізм, згідно з яким тимчасовий закон про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей — так званий закон про особливий статус Донбасу, почне діяти на постійній основі за умови, що місцеві вибори будуть проведені згідно з Конституцією України та українським законодавством, а також після публікації звіту ОБСЄ, що вибори відбулися за стандартами ОБСЄ та міжнародними стандартами демократичних виборів. Це означає, що жодних виборів під дулами кулеметів не буде й не може бути. І ще дуже важливий момент — закон про особливий статус Донбасу діє до 31 грудня 2019 року. Буде новий закон, який розроблятиме парламент у тісній співпраці та публічному обговоренні з суспільством. У новому законі не буде перейдено жодної «червоної лінії». Саме тому немає й не буде ніколи ніякої капітуляції», — зауважив Президент.
На уточнююче запитання щодо термінів виведення російських військ із окупованих територій Донбасу та запобіжників для проведення виборів до такого виведення, Володимир Зеленський відповів, що це буде обговорено під час саміту в «нормандському форматі». «Це буде прописано. У виборах (у законодавстві про вибори. — Ред.) це зробити неможливо, бо вибори мають відбуватися згідно з нашим законодавством. Ми це обговорюватимемо. Якщо там хтось перебуватиме то виборів не буде. Ви ж розумієте це. Ми підготуємо запобіжники. Ми ніколи з вами не підемо на те, щоб проводити вибори, якщо там є військові», — наголосив Володимир Зеленський.
1 ЖОВТНЯ 2019 РОКУ. БІЛЯ ОФІСА ПРЕЗИДЕНТА ЗІБРАЛИСЯ ПРЕДСТАВНИКИ НАЦІОНАЛІСТИЧНИХ СИЛ, ЯКІ ПРОТЕСТУВАЛИ ПРОТИ ПІДПИСАННЯ УКРАЇНОЮ ТАК ЗВАНОЇ «ФОРМУЛИ ШТАЙНМАЙЄРА» / ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «ДЕНЬ»
У Москві відреагували на останні події і заявили, що дату зустрічі лідерів «нормандської четвірки» визначать після розведення військ у Петровському і Золотому. «Остаточне узгодження дати саміту «нормандської четвірки» відбудеться після того, як буде практично завершено і підтверджено розведення сил у Петровському і Золотому. За нормального розвитку подій на це піде близько двох тижнів», — заявив помічник президента РФ Владислав Сурков (tass.ru). Крім того, він не відкидає можливості проведення попередньої зустрічі міністрів закордонних справ «четвірки».
Нагадаємо, під час брифінгу Володимир Зеленський також повідомив, що в Мінську узгоджено розведення військ у Петровському та Золотому. Президент гарантував, що відведення військових не вплине на безпеку місцевих жителів. Спецпредставник ОБСЄ Мартін Сайдік уточнив, що розведення сил у Золотому й Петровському розпочнеться 7 жовтня.
Щоб розуміти повну картину очами Кремля, слід навести й абсолютно хамську заяву від так званих «ДНР» та «ЛНР». «Україна завдяки Росії, Німеччині та Франції підписала, нарешті, «формулу Штайнмайєра», що гарантує Донбасу особливий статус. Таким чином, вона визнає особливе право народу Донбасу на самостійне визначення своєї долі. Ми самі будемо вирішувати, якою мовою говорити, якою буде наша економіка, як формуватиметься наша судова система, як захищатиме наших громадян наша «народна міліція» і як ми будемо інтегруватися з Росією. Це наша справа, наша мета. «Республіки» продовжуватимуть переговори в Мінську, щоб у підсумку прийти до повного самоврядування і самовизначення» (ua.korrespondent.net).
Підконтрольні Росії сепаратисти також закликали Президента Володимира Зеленського «не диктувати умови». «Коли він говорить, що вибори на Донбасі відбудуться лише тоді, коли Україна отримає контроль над кордоном, він не розуміє, що не йому вирішувати, коли в нас відбудуться вибори, а нам. Жодного контролю над кордоном київська влада не отримає», — заявили в «ЛДНР». А ще «діячі республік» вимагають «прямого діалогу з нами» й узгодження нового закону про особливий статус Донбасу.
Останню заяву слід розцінювати як те, про що мріють у Москві, але не можуть озвучити напряму, бо позиціонують себе «миротворцями». Насправді ж, нагадаємо, Росія є агресором, яка захопила частину території України, вбила тисячі людей і порушила всі міжнародно-правові документи.
Але давайте уважно глянемо, що було підписано Кучмою 12 лютого 2015 року в «Мінську-2» (скан документа додається). Пункти, які перераховують у своїй заяві представники «ЛДНР» (у документі вони під номером 9, 11 з приміткою, 12), майже дослівно записані в Мінських домовленостях. Тобто «міна» була закладена ще тоді. Тому коли сьогодні виступає Зеленський, то його заяви є правильними з точки зору інтересів України, але не Мінських домовленостей.
Водночас коли б не відбулося засідання в «нормандському форматі», Володимир Зеленський може звернутися до своїх західних колег із певною претензією. Аргументація приблизно така: я пішов вам на певні поступки в частині «формули Штайнмайєра», але яку реакцію у відповідь я отримав з боку «ЛДНР»?! Якщо ми прагнемо досягти подальших домовленостей, думаю, вам слід вплинути на Росію, аби вона натиснула на своїх маріонеток.
«ЗРАДА» ЧИ «ПЕРЕМОГА»?
В Україні думки щодо останніх подій у Мінську, розділилися. Націоналістичні сили, представники нині опозиційної «Європейської солідарності», а також частина експертного середовища відреагували досить різко, назвавши дії нової влади «зрадою». В той же вечір біля Офіса Президента та на майдані Незалежності зібралися кількасот людей, які протестували проти підписання Києвом «формули Штайнмайєра».
ВИСТУПАЮЧИ В СЕРЕДУ В ПАРЛАМЕНТІ, П'ЯТИЙ ПРЕЗИДЕНТ УКРАЇНИ, А НИНІ НАРОДНИЙ ДЕПУТАТ ВІД «ЄВРОПЕЙСЬКОЇ СОЛІДАРНОСТІ», ПЕТРО ПОРОШЕНКО ЗАЯВИВ, ЩО НЕ БАЧИТЬ «ЧІТКОГО РОЗУМІННЯ» В НИНІШНЬОЇ ВЛАДИ УКРАЇНИ НАСЛІДКІВ РЕАЛІЗАЦІЇ «ФОРМУЛИ ШТАЙНМАЙЄРА». ЗАРАДИ СПРАВЕДЛИВОСТІ СЛІД ЗАЗНАЧИТИ, ЩО ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА МІНСЬКІ ДОМОВЛЕНОСТІ ЛЕЖИТЬ І НА НЬОМУ САМОМУ, А ТАКОЖ ПОСТІЙНОМУ ПІДПИСАНТОВІ ДОКУМЕНТІВ У МІНСЬКУ ЛЕОНІДІ КУЧМІ, ЯКИЙ ЧОМУСЬ ЗАЛИШАЄТЬСЯ В ТІНІ УВАГИ ЖУРНАЛІСТІВ І ГРОМАДСЬКОСТІ / ФОТО РУСЛАНА КАНЮКИ / «ДЕНЬ»
«Зе став не просто на шлях капітуляції, він став на шлях державної зради, — пише у ФБ президент Центру глобалістики «Стратегія XXI» Михайло Гончар. — Суть того, що відбулося — не в «формулі Штайнмайєра» навколо якої зараз точаться словесні баталії. Суть у іншому:
1. Мінські домовленості стають безповоротно безальтернативними.
2. Росія тепер виключно посередник, ніякий не агресор, вона остаточно набула статусу такого самого посередника як Німеччина й Франція.
3. Створено передумову для того, щоб закон про особливості управління «ОРДЛО» перетворився на закон про особливий статус Донбасу в цілому.
4. Наступним кроком з боку так званих міжнародних посередників буде схилення Зе на «нормандському форматі» до визнання де факто «ДНР/ЛНР» як сторін «українсько-українського мирного діалогу».
5. Схвалення «формули Штайнмайєра» дає сигнал проросійському лобі в ЄС, передусім у Німеччині та Франції, ініціювати пом’якшення, а фактично зняття санкцій з РФ, оскільки «досягнуто прогрес у імплементації Мінських домовленостей», як про це колись говорив Штайнмайєр, коли був міністром закордонних справ ФРН. І в цьому суть «формули Штайнмайєра» — легальний механізм зняття санкцій з Росії для відновлення бізнесу як зазвичай з путінським режимом.
6. Провал Зе полягає ще й у тому, що до погодження «формули Штайнмайєра» українська сторона не домоглася звільнення решти бранців Кремля та заручників у «ОРДЛО».
7. У Росії розв’язані руки щодо проведення операції «з примусу до миру» в разі якщо Кремль вважатиме, що Україна саботує виконання Мінських домовленостей за погодженою «формулою Штайнмайєра».
8. Крим залишився знову за дужками переговорів! І це те чого домагалася Росія!».
«Нічого апокаліптичного не відбулося» — так можна охарактеризувати реакцію іншого табору в оцінці останніх подій. «Жодної «капітуляції» не відбулося, — пише Ілія Куса. — Ми підписали якийсь документ, який можна трактувати по-різному і який має десятки сценаріїв реалізації. Ні, ми нікого не «злили». В процесі реалізації Мінських угод (і навіть самої «формули Штайнмайєра») закладено стільки всяких можливостей «випетляти» або все розвалити, що це просто ненадійний картковий будиночок. Так, стратегічно, це може виявитися поразкою. Але це сталося не зараз, а в 2015 — 2016 році. Ми були приречені йти цим шляхом. І немає сенсу мірятися достоїнствами та порівнювати, хто більше винен у цьому. Це оперативна реальність, у якій ми живемо. 5 років ми її не помічали, бо було зручно будувати мильні бульбашки і повітряні замки. Ну вибачте, реальна політика влаштована не так. Поки немає тексту закону, немає тексту «формули», немає рішення «нормандської четвірки» і немає ніякої дорожньої мапи врегулювання (а значить, ми не знаємо, хто і як на нас буде тиснути, якщо буде), кричати «перемога» або «зрада» немає сенсу».
***
Нинішня ситуація моє свої коріння і є лише черговим раундом «мінського котла», про що ми писали одразу після підписання Мінських домовленостей. Це якийсь політичний оксюморон, коли людина скріплює своїм підписом те, ґрунт до чого вона створила впродовж свого десятирічного президентства. Але найгірше, коли і Порошенко, і Зеленський запрошують пана Кучму від імені України в Мінську все сильніше затягувати хомут на нашій шиї. Які тут можуть бути аргументи? Чому саме Кучма? І чому, до речі, маючи великий політичний досвід, він раз за разом погоджується ставити підписи під домовленостями (про пункти «Мінська-2» ми вже згадували)?
Сьогодні перед новою владою великі виклики. Гасла «завершити війну» не означає зробити це будь-якою ціною. Зеленський фактично вимушений рухатися в фарватері вже існуючих домовленостей. До речі, закон про особливий статус Донбасу було ухвалено за попередньої влади. Інша річ, що він так і не набув чинності, як і не виконувалися Мінські домовленості, бо Росія прагнула цього лише від України, не припиняючи вбивати наших хлопців на сході. Зеленський міг продовжити політику попередньої влади, тим паче, росіяни дають привід. Але сьогодні він зробив маленький крок назустріч розв’язанню ситуації на Донбасі. Хай навіть ризиків тут більше, ніж шансів... Далі важливо навчитися грамотно грати як проти агресора, так і на пару з західними партнерами.
