Історія Українського дому вміщує багато різких поворотів: від Музею Леніна до Українського культурного центру (з такою ініціативою 1992 року виступив віце-прем’єр України з гуманітарних питань Микола Жулинський); від однієї з ключових локацій революцій, які відбувалися в нашій новітній історії, до ідеї розміщення в ньому Офісу Президента (від якої, зрештою, відмовилися). Тепер маємо ще один розділ життєпису інституції: «Український дім. Перезавантаження» — так названо нову концепцію її діяльності, яка нещодавно була представлена громадськості. Тож які зміни чекають на Український дім?
ЯК ЗРОБИТИ УКРАЇНСЬКИЙ ДІМ УКРАЇНСЬКИМ ПРОСТОРОМ?
Доволі часто під час презентації інституції звучало слово «візія». Якою є її роль — пояснив третій президент України Віктор ЮЩЕНКО і поділився сумом, який його охоплює, коли він їде столицею і бачить порожній п’єдестал на Бессарабці чи Європейську площу, на якій немає жодного скульптурного пам’ятника або експозиції, натомість на Арсенальній стоїть гармата Муравйова, який 1918 року захопив Київ. «Перед нами — основні символи міст, де живе столична громада... З якою пам’яттю будуть ходити наші діти, онуки повз ці символи? Що вони виховують? Як може бути порожнім центрове місце, наприклад, на бульварі Шевченка? Мене непокоїть навіть не те, що воно порожнє. Це мене наштовхує на думку, що коли ми не знаємо, що чи кого ставити на ці місця сьогодні, швидше за все, ми не знаємо, куди йдемо. Найімовірніше, у нас немає візії завтрашнього дня. Бо пам’ятник — це завжди був найбільш влучний символ духу, думки, стремління суспільства». Саме тому, на його думку, дуже важливим є питання про нову візію Українського дому.
У цьому контексті актуальним є також інше питання: як наповнити споруду, за задумом призначену для зовсім іншої мети, українськими смислами. Нагадаємо, як це детально проаналізувала дослідниця й арт-менеджерка Тетяна ФІЛЕВСЬКА: проект переможця Валентина Гопкала із «Київпроекту» дуже нагадує Музей Леніна, який було збудовано 1970 року в Ташкенті.
«За легендою, В. Щербицький відвідав новозбудований музей і «захотів» такий самий у Києві. Тому не спрацювали жодні аргументи архітекторів, що юртоподібний куб з отвором для світла вгорі, такий органічний для середньоазійських просторів з вітрами та спекою, буде аж ніяк недоречним на Дніпровських схилах», — зазначає дослідниця. З іншого боку, за правильної інтерпретації та подачі в нинішні часи ця особливість може стати однією з візитівок міста. Щодо інтер’єру, Тетяна Філевська наводить версію, за якою «натхненням для внутрішньої будови слугував Музей сучасного мистецтва Соломона Гугенхайма в Нью-Йорку, зокрема спіральний колодязь посередині будівлі».
Тож «як зробити Український дім українським простором»? Це питання досі не втратило актуальності. Частково це питання було вирішено ще раніше, коли в Українському домі почали відбуватися найбільш престижні події нашої держави. Цей час тодішня директорка установи Наталія ЗАБОЛОТНА називає «першим ренесансом Українського дому».
— Мистецтво кардинально змінило статус Українського дому як «пантеону» на те, що цей об’єкт став живим. Вперше тут почали влаштовуватися черги на мистецтво. А в цій центральній залі був і Борис Григорович Возницький, який вперше для киян відкрив парадокси, красу, велич Пінзеля. Тут він розповідав, як рятував ці скульптури, коли ними хотіли розпалювати грубу...» — розповідала Наталія Заболотна. Втім, згодом розвиток Українського дому уповільнився, і тепер він потребує «перезавантаження». Це і планує здійснити нова директорка Українського дому Ольга ВІЄРУ разом з однодумцями і розповіла, якою буде нова візія Українського дому.
ОЛЬГА ВІЄРУ
КЛАСТЕР, ЯКИЙ ОБ’ЄДНАЄ ЛІДЕРІВ РІЗНИХ ГАЛУЗЕЙ
— Ми хочемо оновити Український дім і зробити його Національним центром, щоб його сутність і зміст відповідали цим високим словам і цьому високому статусу. Оновлення Українського дому передбачає створення сучасного перспективного центру, який слугує суспільству, об’єднує його і представляє кращий національний продукт, досягнення та ідеї. Звісно, ми будемо представляти й шанувати спадщину, історію, але водночас прагнемо спрямовувати свій погляд у майбутнє, — розповідає Ольга Вієру. — Український дім має стати міждисциплінарним, відкритим простором взаємодії та концентрації ідей, візіонерських рішень та ініціатив, який донесе їх широким колам і який сприятиме налагодженню діалогу й подоланню культурних дистанцій. Ми хочемо, щоб Український дім став унікальним для України кластером, який об’єднає лідерів культурних, креативних, ІТ, бізнесових та інших галузей». Аудиторія оновленого Українського дому буде широкою: професійні спільноти, громадський сектор, споживачі культурно-освітніх та інноваційних здобутків.
Окремим питанням є облаштування простору Українського дому. Заплановано, що в ньому будуть великі виставкові й більш камерні простори, можливо, студії та резиденції, музичні зали. За словами Ольги Вієру, обов’язково з’явиться бібліотека. Також серед планів — створення «великого простору гостинності», а отже, кав’ярні, крамниці книжок і дизайнерських виробів. «Ми вважаємо, що концентрація таких різних функцій підсилюватиме інтерес до різних сфер діяльності», — підсумовує директорка інституції.
НОВІ ФОРМАТИ Й ПРЕДСТАВЛЕННЯ УСПІХІВ МОЛОДІ
Загалом, було виокремлено три функції оновленого Українського дому. По-перше, презентаційна та освітня. «Інституція представляє розгалужену програму подій для широкої аудиторії — виставки, нові культурні продукти, освітні та суспільно важливі події, які приваблюють як професійну, так і широку аудиторію. Інституція виступає ініціатором заходів, які стимулюватимуть розвиток тих чи інших сфер: фестивалі, конкурсні програми тощо — усе те, що об’єднує і допомагає стимулювати розвиток, — пояснює Ольга Вієру. — Дуже важливими для нас є актуалізація та сучасні форми подання та представлення спадщини й історії. Адже молодь хоче бачити нові форми — інтерактивні, можливо, навіть у якихось питаннях ігрові. Це допоможе зробити це місце й наші проекти цікавими для людини будь-якого віку... І певна річ, також реалізація регіональних та міжнародних проектів».
Однією з ключових тем нової концепції є успіхи української молоді. «Ні для кого не секрет, що українська молодь є лідером у багатьох сферах, українці перемагають на всесвітніх науков-их конкурсах. Проте в самій країні дуже мало про це знають. Я хочу, щоб Український дім став майданчиком для таких українців, де ми могли б прийняти кожну дитину чи молоду людину, і щоб вона розказала своїм друзям, як досягла таких успіхів», — зазначає О. Вієру.
ПОТУЖНА «АРМІЯ ПАРТНЕРІВ»
Наступною функцією є діалогова і комунікаційна. Її суть полягає в ініціюванні та посиленні взаємодії різних секторів, зокрема культури й бізнесу, влади і креативного сектору. Це має допомогти «просувати ідеї», втілювати їх у життя. Особливу цінність становить такий підхід у контексті міждисциплінарності заходів, які планує втілювати Український дім. Оскільки він працюватиме за програмним принципом, то як приклад було наведено програму на тему «Місто», в якій можна було б об’єднати архітектуру, урбаністику, екологію та інші сфери. До того ж, передбачено, що кожна програма включатиме освітні, презентаційні, виставкові, діалогові складові.
Ще одна функція, яка логічно пов’язана з попередньою — координаційна. «Ми вважаємо, що статус національного центру передбачає здійснення організаційної роботи з координації міжрегіональних проектів. Ми ще будемо радитися з експертами, але вже бачимо, як це зробити: хотіли б створити мережу в обласних центрах, яка буде рада прийняти наші проекти. Будемо формувати таке коло партнерів і відпрацьовувати цей механізм, щоб потім, можливо, можна було б уже ділитися й більш масштабними проектами», — стверджує Ольга Вієру. Як прокоментував Віктор Ющенко, створення цієї потужної «армії партнерів» може стати складним викликом. З іншого боку, це означає, що важливою є допомога кожного.
Також була згадана ідея розмістити в Українському домі провідні культурні інституції, зокрема Український культурний фонд, Український інститут... На думку команди, це дасть змогу посилити зв’язок між ними, формуватиме синергію і допоможе прискорити важливі творчі процеси, які вже відбуваються в суспільстві.
УКРАЇНСЬКИЙ ДІМ І ДЕРЖАВА: ТОЧКИ ВЗАЄМОДІЇ
Втім, усе це стане можливим, якщо будуть успішно подолані проблеми, про які також згадала Ольга Вієру. Насамперед, госпрозрахункова система функціонування і необхідність утримання цієї будівлі (що потребує значних коштів). Як сподівається директорка, це питання вдасться вирішити завдяки програмі партнерської підтримки. «Коли колектив запитав, чи не хочу я попросити, щоб нам допомогла держава, то сказала: «Я хочу, але поки що немає на що просити. Спочатку потрібно довести свою інституціональну спроможність», — вважає О. Вієру.
До слова, радник Володимира Зеленського Гео Лерос, який також був присутнім на акції, зазначив, що зараз влада працює над законопроектами, які сприяли б розвитку культури: «Оскільки на сьогодні, щоб привезти сюди куратора чи виставку, організаторові доводиться придумувати n-кількість схем, через ФОПи, щоб сплатити за переліт, тому що нашою державою не закріплені квоти, як сплатити квиток за приїзд іноземному куратору чи художнику». Також Гео Лерос розповів про необхідність спрощення привезення в Україну творів мистецтва, а також купівлі їх у галереях (утім, важливим є питання, наскільки варто спрощувати процедуру вивезення придбаних творів мистецтва). Крім цього, радник анонсував, що до травня наступного року буде подано законопроект про меценатство, щоб внести розрізнення між ним і благодійництвом. Це, за його словами, спонукатиме меценатів інвестувати в культуру, науку та спорт.
КОНКУРС ІДЕЙ І КОМПЛЕКСНИЙ ПІДХІД
З проблемою утримання тісно пов’язане питання енергоємності приміщення, яка є надзвичайно високою. «Сьогодні Український дім став заручником часу, бо ціни на енергоносії зросли настільки, що він стає «золотим». Крім того, що ми будемо просити державу про підтримку, потрібно шукати рішення досягнення енергоефективності. Ми хочемо найближчим часом оголосити відкритий конкурс ідей, щоб створити тут унікальну систему, яка б підтримувала нормальну температуру в приміщенні. Це виклик для тих людей, які займаються розумними технологіями, інженерів, молодих архітекторів. І ми вже бачимо зацікавленість у цьому», — прокоментувала Ольга Вієру.
Серед проблем Українського дому було згадано й терміновість ремонтних робіт. Нині розпочато ремонт підпірної стінки на Трьохсвятительській, а також щодо гідроізоляції. У планах — поетапна реконструкція Українського дому. Також на презентації було сказано про те, що вже протягом 15 років два поверхи інституції займають фактично фондосховища Музею історії Києва. Це комплексне питання, оскільки потрібно, щоб Музей переїхав у Гостинний двір, і тоді можна буде просити про тимчасове зберігання.
Обговорення цих проблем на презентації засвідчує розуміння не лише того, в якому напрямку рухатися, а й з якої точки починаємо. Це є дуже важливим під час проговорення і, власне, формування механізмів для досягнення вказаних цілей. Як зазначає Наталія Заболотна: «Перезавантаження — це великий шанс на другий ренесанс Українського дому». І сподіваємося, його ренесанс зможе підсилити й українське культурне піднесення загалом.
