Україна та Росія несподівано для багатьох таки погодили принципові позиції нової газової угоди. Вона буде укладена за європейськими правилами та вищими тарифами і на довгостроковій основі — на п’ять років із можливістю пролонгації ще на десятиліття. При цьому мінімальні обсяги транзиту становитимуть 65 млрд кубів 2020 року і по 40 млрд кубів протягом наступних чотирьох років. Українська делегація тішиться таким цифрам.
«Якщо відверто, ми зробили майже неможливі речі. Ми зробили за три місяці анбандлінг, як того вимагають європейська сторона і наші зобов’язання, ми домовилися про обсяги транзиту. Ми, що головне, забезпечили стабільність на українському та європейському ринках», — заявив у суботу на спеціальному брифінгу міністр енергетики і захисту довкілля України Олексій ОРЖЕЛЬ.
Крім того, «Газпром» таки сплатить «Нафтогазу» майже 3 млрд доларів, які росіяни програли в Стокгольмському арбітражі. І не газом чи іншими активами, а грошима! І вже до кінця цього року. Втім, від нових позовів на мільярди доларів Україні доведеться відмовитися. Проте в «Нафтогазі» переконують: довгостроковий транзитний контракт того вартий.
«Завдяки позиції українського уряду, Єврокомісії, міжнародним партнерам так виглядає, що нам вдалося — і це велика перемога — зробити так, що транзит через територію України збережеться», — зауважив виконавчий директор НАК «Нафтогаз України» Юрій ВІТРЕНКО.
Натомість про прямі поставки російського газу на наш ринок поки не йдеться.
«Про прямі поставки згадано лише як можливість, яку розглянуть сторони. Причому це не є — прямі поставки — елементом пакетної домовленості», — заспокоює Олексій Оржель.
Озвучені обсяги транзиту — в рази менші за можливості вітчизняної ГТС, проте мають надати можливість зберегти її рентабельність та конкурентоспроможність. І завдяки американським санкціям проти російських морських потоків Україна ще зможе поборотися за ринок. А вже майже завершені морські газопроводи «Газпрому» ризикують перетворитися на безнадійні довгобуди.
Нагадаю, днями США запровадили санкції проти компаній, причетних до будівництва «Північного потоку-2» і «Турецького потоку». Саме завдяки цим газопроводам Москва мала намір обійти українську ГТС. Однак тепер на заваді стали санкції. Вони поширюються на всі судна, які беруть участь у прокладці труб обох потоків. Серед обмежень — заморожування майна та активів власників суден на території США, а також анулювання американських віз для працівників підсанкційних компаній.
«Ідеться про компанії, які мають технології прокладання труб на великій глибині. Таких компаній усього в світі — лише п’ять-шість. І вони будуть змушені обирати: або негайно зупинити роботу над цими проектами, або продовжувати прокладати трубопроводи й опинитися під санкціями США», — пояснює президент Yorktown Solutions (США) Деніел ВАЙДІЧ, який у Вашингтоні виступав на боці Києва.
Для західних компаній подібні обмеження рівноцінні банкрутству. Тож між бізнесом з Росією чи США вони оберуть саме американців, переконані фахівці. А власних суден і технологій для прокладки труб на глибоководді «Газпром» не має. Відтак завершити потоки самотужки росіяни не зможуть.
«Ми впевнені, що коли закон набере чинності, то компанії, які наразі постачають, надають ці кораблі й технології, просто вийдуть із проекту. У «Газпрому» немає власної техніки, яка дала б можливість завершити будівництво цього газопроводу», — констатує уповноважений з роботи з органами державної влади НАК «Нафтогаз України» Вадим ГЛАМАЗДІН.
Швейцарська компанія Allseas уже повідомила, що призупинила участь у будівництві «Північного потоку-2» через набуття чинності законом про оборонний бюджет США.
Санкції зупиняють будівництво сумнозвісних потоків практично на фініші. Без них трубопроводи могли б запрацювати уже на початку наступного року. І це неабияк зашкодило б переговорному процесу про новий транзитний контракт через нашу ГТС. Але за нових умов «Газпром» не встигне перевести увесь обсяг транзиту на морські трубопроводи, тож і був змушений домовлятися з Україною. Тож Київ отримав шанс захистити свої національні інтереси.
«Санкції США — це дієвий механізм стримування агресії Кремля. І ми дуже вдячні нашим американським партнерам. Без обхідних трубопроводів Росія фізично не зможе обійтися від української ГТС. Отже, це підвищило наші шанси укласти справедливий контракт на транзит газу до ЄС», — пояснює голова Федерації роботодавців нафтогазової галузі Віталій ЩЕРБЕНКО.
Об’єктивно українська ГТС краща за будь-які морські потоки! Фахівці переконують: вона все ще залишається найнадійнішим і найвигіднішим маршрутом транзиту газу до Європи. Тож з економічної логіки відмовлятися від неї «Газпрому» недоцільно.
Морські потоки значно програють у надійності наземним системам і змушені регулярно зупинятися на профілактику. Натомість наша ГТС настільки універсальна і розгалужена, що здатна транзитувати величезні обсяги газу безперервно — навіть якщо одному із трубопроводів знадобиться ремонт. Окрема перевага — наші підземні сховища, які дають змогу накопичувати газ про запас і підтримувати тиск у системі в пікові моменти.
«Наша велика перевага — це багатоканальність, багатомаршрутність. Такої системи не має жодна з країн Європи», — нагадує т. в. о. президента АТ «Укртрансгаз» Сергій ОЛЕКСІЄНКО.
Погодити всі технічні моменти й остаточно підписати контракт «Газпром», «Нафтогаз» і новий Оператор ГТС України мають уже цього тижня — до 29 грудня. У такому разі зупинки транзиту українською ГТС і нової «газової війни» вдасться уникнути.
