Після презентації чи рекламної кампанії фірмовому банеру не обов’язково вирушати на звалище, впевнена Дарина Антоненко. Дівчина може перетворити його на цікавий рюкзак, сумку або навіть крісло. Хай що б то було, ця річ буде не лише міцною та вологостійкою, а й матиме унікальний дизайн. Півтора року тому Дарина дізналася: банери розкладаються понад 500 років та страшенно шкодять навколишньому середовищу. Тоді й вирішила — замість того, щоб лежати на звалищі, банер може ще трохи нам послужити.
— Дарино, як виникла ідея використати банери як матеріал для шиття?
— У мого батька власна поліграфія. Він друкує на цих банерах, тому я постійно стикалася з ними. Як еколог я почала досліджувати, куди їх можна здавати, як їх утилізувати, що з ними робити і що роблять у всьому світі. Тоді я зрозуміла, що екологічно-здорового механізму утилізації не існує. Але тоді я наштовхнулася на кілька компаній, які в світі займаються перешиванням банерів. У нас на той момент такого не було. В той час я брала участь у хакатоні з соціального підприємництва. Я прийшла з цією ідеєю, і ми виграли перше місце. Вночі під час хакатону я пошила з банеру перший зразок — пенал. Це стало початком моєї роботи. Серед журі з’явилися перші замовники. Нашу ідею підтримали, в неї повірили. (https://www.facebook.com/vidhodiudohodi/)
НЕ ПІДДАЮТЬСЯ УТИЛІЗАЦІЇ
— Чому взагалі звернули увагу на проблему банерів?
— Сам банер складений із багатьох звичних матеріалів: тканинна сітка, яка зверху заливається ПВХ. Ці матеріали є практично всюди і поодинці не такі страшні, але разом вони створюють суміш, яку неможливо роз’єднати. До всього, вона зверху покривається фарбами під час друку. Потім можуть бути якісь закріплювачі абощо. Через ці поєднання механізму утилізації банерів не існує. Розкладаються вони понад 500 років. Єдиний варіант, як їх позбутися, — доставити на завод до Туреччини, де їх спалюють. Але під дією високих температур банери починають виділяти токсини. Якщо говорити про наші реалії, то на сміттєзвалищах банери з часом починають кришитися, ці мікрочастинки ПВХ та фарби потрапляють у воду, а згодом і до людей. Водночас, хочу наголосити, що банерна тканина, поки ми її використовуємо належним чином, не спалюємо, абсолютно безпечна для людини. Речі з банерів можна використовувати.
— Сьогодні ви збільшили масштаби виробництва, мабуть, банерів із сімейної поліграфії тепер замало. Де нині берете сировину?
— Уже за кілька місяців нашої роботи ми почали отримувати замовлення від приватних компаній, які друкують банери для своїх потреб. Вони просили перешивати їх на власні брендові речі: рюкзаки, сумки, крісла-мішки. Це були унікальні речі, оскільки ці банери — лише в одному екземплярі. Речі, які робилися з них — справді особливі. Так ми побудували співпрацю з компаніями. Вони віддавали нам свої банери. Ми їх мили, сушили, обирали з дизайнерського погляду красиві елементи та з них шили продукцію для компанії. Далі компанія викуповувала готові вироби. Всі речі були у власній кольоровій гамі замовника. Якщо потрібно, ми також брендували їх, додавали логотипи на вироби, добирали фурнітуру в колір бренду чи логотипу. Також ми продовжуємо працювати і з меншими замовленнями. Якщо людина просить зробити, наприклад, одну сумку, а не тисячу одиниць, ми також за це беремося, пояснюємо кожному, що важливо зменшити кількість банерної тканини, яка потрапляє на сміттєзвалища.
— Ви робите лише речі на замовлення, чи шиєте і колекції для масового споживача?
— У нас уже є стабільний потік замовлень, тому ми не встигаємо брати участь у ярмарках та фестивалях. Раніше ми часто брали участь у подіях на кшталт «Всі свої» чи Made in UA, але згодом зрозуміли, що не всі люди готові купувати такі речі та розуміють важливість цього. Коли ми починали, взагалі мало хто знав, навіщо потрібен цей продукт, які в нього переваги. Через це ми почали активно розвивати інший бік нашого соціального підприємництва. Крім бізнесу, ми ведемо екопросвітницьку діяльність, активно беремо участь у екологічних заходах, конференціях, форумах. Ми розповідаємо про апсайклінг (вторинне використання. — Авт.), переробку, зокрема, банерної тканини, таку практику в Україні та світі. Ми пояснюємо, що це не страшно, який це дає позитивний вплив.
МІЦНИЙ ТА ВОДОСТІЙКИЙ
— Зрозуміло, що товари з використаних банерів мають важливу екологічну функцію. А наскільки вони зручні, які їх переваги порівняно з такими ж, до прикладу, рюкзаками з інших матеріалів?
— Кожен наш виріб — унікальний. Ми беремо використану банерну тканину, яка, переважно, не повторюється. Якщо є однакові банери, ми все одно робимо з них різні речі, щоб, купуючи наші вироби, людина розуміла, що такого більше ні в кого в світі не буде. На банерній тканині фарба досить стійка, тому кольори будуть насиченими і збережуть свою яскравість навіть через тривалий час. Щодо якості, сама по собі банерна тканина водонепроникна та вітронепроникна. Якщо це, наприклад, туриський рюкзак, ти можеш просто протерти його вологою серветкою і він буде чистий. Якщо це глибоке забруднення — помити водою чи в крайньому разі стерти гумкою. До того ж рюкзак буде дуже витривалим. Звісно, в банерній тканині є свої недоліки, але ми намагаємося мінімізувати негативний бік, удосконалюємо нашу продукцію, тестуємо її. А з нового року готуємо нову лінійку удосконалених товарів.
— Банерна тканина — не схожа на інші тканини, з неї складно шити, як ви організували цей процес технічно?
— Справді було не просто знайти виробництво, на якому ми зможемо працювати. Для шиття необхідно мати і професійне обладнання, і хороших швачок. Звичайні швейні машинки шиють легкі тканини: шовк, котон. Вони не здатні прошити банер. Тим паче, зробити з нього якийсь виріб. Навіть якщо професійні швачки можуть впоратися з обробкою виробу, правильною побудовою конструкції, вони мають працювати з грубим обладнанням, у якому є додаткові деталі, що можуть полегшити процес виробництва. Ми довго експериментували з правильним добором «лапок», насадок на швейну машинку, щоб полегшити шиття. Все ж у нас вийшло.
СУКНІ З БАНЕРІВ
— У світі моди екологічні речі нині на піку своєї популярності. Чи зверталися до вас дизайнери з пропозиціями пошити якісь аксесуари для їхніх колекцій?
— У нас була колаборація з дизайнером Дмитром Домановим. У нього є колекція з використаних банерів. До неї входить верхній одяг, жакети, сукні, комбінезони, капелюхи, ремені та сумки. Це повноцінні образи. Минулого року ми з Дмитром перетнулися на Українському тижні моди, де представляли свою продукцію, а в нього був показ саме цієї колекції. Нас це зацікавило, і ми вирішили співпрацювати. Після цього ми часто виступали на конференціях у речах з його колекції, щоб донести до людей проблему утилізації банерів та продемонструвати їх можливе застосування. Сьогодні екологічний спосіб життя на слуху. Але всі звертають увагу на популярні матеріали: пластик, папір, метал, скло, які можна сортувати. Водночас мало хто говорить про матеріали, які теж нас оточують у шалених кількостях, але не мають методу утилізації. Ми хочемо привернути увагу саме до них. Це й було метою співпраці.
Фото Дарини АНТОНЕНКО
