Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Морський резерв готуються здати

Ухвалення закону про порти стане початком великого переділу залишків держвласності серед фінансово-промислових груп
1 березня, 2012 - 00:00
ФОТО КОСТЯНТИНА ГРИШИНА / «День»

Верховна Рада України ухвалила в першому читанні урядовий законопроект «Про морські порти» (№ 9712). Появу документа автори пояснюють тим, що є нагальна потреба докорінних перетворень у портовій галузі, лібералізації майнових відносин, технічної модернізації та формування сучасної моделі функціонування морських портів. Адже Україна сьогодні єдина держава на пострадянському просторі, де не сталося реформ у портовій галузі. А залучення реальних інвестицій у галузь, на думку авторів документа, стримує застаріла нормативна база, яка фактично відбиває радянську модель функціонування портів.

Законопроект пропонує дозволити оренду чи концесію портових причалів терміном до 49 років; гарантується право приватної власності на внесені до Реєстру гідротехнічних споруд причали, побудовані коштом приватних інвестицій до набуття чинності цього закону, а також нові причали, побудовані приватним коштом. Будівництво причалів державної форми власності приватним коштом передбачено здійснювати на компенсаційній основі. Документ дозволяє відчужувати земельні ділянки, які є власністю фізичних або юридичних осіб, для розвитку чи будівництва нових морських портів.

У законопроекті є дуже цікава стаття — щодо особливостей приватизації портової інфраструктури. Так, до об’єктів приватизації запропоновано долучити єдині майнові комплекси держпідприємств і акції господарських товариств, утворених у процесі корпоратизації на базі цехів, виробництв, ділянок, інших підрозділів морських портів. Передбачено, що продаж єдиних майнових комплексів і 100% публічних АТ провадитимуть на конкурентних засадах. Умови конкурсу можуть передбачати орендування переможцем причалів і земельних ділянок терміном до 49 років, а при утворенні публічного АТ причали та земельні ділянки заздалегідь передаватимуться йому в оренду на термін до 49 років. У разі ж приватизації окремого об’єкта портової інфраструктури, орендованого до набуття чинності цим законом, орендар має право на його викуп за умови поліпшення ним такого майна на суму не менш як 25% його залишкової вартості на момент приватизації.

Як позначиться ухвалення цієї редакції «морського» закону на галузі? Про це «День» запитав віце-президента Асоціації «Укрсудпром» Віктора ЛИСИЦЬКОГО:

— Я оцінюю цей законопроект на тверду четвірку з плюсом, поки не було другого читання, тоді, можливо, буде п’ятірка. Сьогодні в держави немає ні коштів на розвиток портів, ні «мізків», щоб розвивати такі комплекси. Маємо близько двадцяти портів, і, мені здається, до списку претендентів на концесію можуть потрапити десять із них або й більше. Очевидно, концесіонерам треба буде залучити десятки мільярдів гривень. Механізм концесії — загальновідомий: держава має ділянку, чи якусь споруду, чи завод, але їй бракує ресурсів, ділової хватки для розвитку об’єкта. Вона віддає цей об’єкт бізнесові, який залучає знання ринку, кошти, бере на себе тягар відповідальності за це майно й розвиває його. А держава має кінцевий позитивний результат — краще використання певного об’єкта власності. Бізнес-план розвитку певного порту має визначати концесіонер — той, хто візьме на себе відповідальність за державне майно. Звісно, є ризик переведення цього майна через тіньові схеми в приватну власність. Є ризик, що певні проекти будуть невдалими, наприклад якщо концесіонер помилиться. Я був би дуже радий, якби це стало початком змагань великих фінансово-промислових груп, адже конкуренція, зрештою, дасть державі кращі варіанти концесій. Найпривабливішими, мені здається, можуть стати порти Одеси, Іллічівська, Севастополя. Це може бути важливим чинником відновлення й розвитку морської індустрії, яка в нас фактично занепала.

Наталія БІЛОУСОВА, «День»
Газета: 
Рубрика: