29 квітня уряд затвердив новий перспективний план формування територій громад Херсонської області. Згідно з документом, який покриває 100% території регіону, тут має бути утворено 49 об’єднаних територіальних громад.
Нині в області — 33 ОТГ, більшість із яких увійшли до нового перспективного плану. Інші були «нарізані» урядом після численних дискусій та розрахунків. У результаті такі об’єднані громади, як Гладківська, Роздольненська, Шляхівська, Вербівська й Костогризівська, будуть приєднані до інших ОТГ.
За словами міністра розвитку громад і територій Олексія ЧЕРНИШОВА, ці громади будуть здатні надавати населенню якісні послуги, що забезпечить більш комфортні умови проживання жителів, збільшаться надходження до місцевих бюджетів, будуть створені сприятливі умови для подальшого залучення інвестицій.
Однак після ухвалення нового плану декілька громад публічно заявили про свою незгоду і намір звернутися до Президента, в суди та інші інстанції, щоби зазначений план був ще раз переглянутий. У деяких селах люди вже виходили на акції протесту.
Ми зібрали коментарі експертів та представників місцевого самоврядування щодо проблемних питань децентралізації на Херсонщині та ситуації в громадах, створення яких викликає найбільше дискусій.
НОВОТРОЇЦЬКИЙ РАЙОН
З початку реформи децентралізації тут не утворилося жодної ОТГ. Так сталося з низки причин: вплив місцевих еліт та позиція багатьох мешканців, які не хотіли змінювати усталені порядки, недостатня комунікація і наполегливість тих, хто просував реформу і був готовий об’єднуватися, незацікавленість районної влади тощо.
У результаті Кабмін створив у межах району одну ОТГ з центром у Новотроїцькому. В такому форматі громада стала б однією з найбільших селищних ОТГ в Україні, а доступність послуг у ній — під великим питанням. Адже деякі села розташовані на відстані до 80 км від центру.
Хоча тривалий час дискутувалося питання про створення тут чотирьох ОТГ. Такі населені пункти, як Громівка, Чкалове, Сиваське і Новотроїцьке, були готові стати адміністративними центрами нових громад і вже мали економічні розрахунки, які засвідчували їхню спроможність. Однак їм не вдалося переконати інші населені пункти, які не хотіли «втратити район». Після ухвалення урядом рішення про Новотроїцьку ОТГ у згаданих селах відбулися акції протесту. Люди шкодують, що не вдалося створити окремі громади.
«Громівці не стояли осторонь, виступили з ініціативою. 2017 року звернулися до сільських голів і депутатського корпусу Воскресенки, Сергіївки, Новопокровки, Новомиколаївки, Василівки про створення однієї громади. Ми отримали відмову від усіх», — коментує журналістам «Суспільне.Херсон» секретар Громівської сільради Вікторія ДОЦЕНКО.
Формулу «один район — одна громада» тут активно лобіював народний депутат Володимир ІВАНОВ. За його словами, це рішення було ухвалено після багатьох консультацій з громадами.
«Я декілька разів приїжджав, зустрічався з мешканцями окремо і з головами сільських рад окремо. У кожного було своє бачення, у кожного свої аргументи. Потім відбулося обговорення в обласній адміністрації... Схвалили рішення: на території Новотроїцького району правильно і згідно з розрахунками, згідно з методикою, сформувати одну громаду. Це рішення було подано на розгляд уряду... Більшість, майже 80 — 90 відсотків сільських рад, просять, щоб у Новотроїцькому районі була одна громада», — вважає Іванов.
Ще одна ситуація — щодо Новомиколаївської сільської ради та її приєднання до сусідньої Присиваської ОТГ Чаплинського району. Наприкінці 2019 року голова ОДА Гусєв підписав розпорядження про затвердження висновків щодо відповідності проєктів до рішень цих рад. Однак тепер, усупереч власному бажанню, Новомиколаївка має залишитися в Новотроїцькій ОТГ.
ГЕНІЧЕСЬКИЙ РАЙОН
Найпівденніший район Херсонщини, який межує з окупованим Росією Кримом, упродовж останніх років був проблемним з погляду децентралізації. Села, розташовані на Арабатській Стрілці (Щасливцеве, Стрілкове), хотіли створити окрему ОТГ. Районний центр — Генічеськ був проти і всіляко намагався залишити в межах району одну ОТГ.
Стрілкове і Щасливцеве — популярні курортні села, куди щороку приїздять тисячі туристів. У цьому й міститься головний потенціал громади, який хочуть розвивати прихильники окремої ОТГ. Противники цієї ідеї говорять про безпекові ризики: мовляв, Крим близько, а коса Арабатська Стрілка — майже острів, і це нібито загроза втратити ці території. Хоча яким чином ця загроза зникне в разі утворення в районі однієї ОТГ — незрозуміло.
Голова Херсонської ОДА Юрій Гусєв фактично самоусунувся від ситуації в Генічеському районі. Ще в січні, під час зустрічі з громадами зі Стрілкового і Щасливцевого, він заявив, що його позиція — це позиція людей, але додав, що уряд ухвалює остаточне рішення, а не ОДА. І найімовірніше, тут буде одна ОТГ.
Рішення уряду не на свою користь у Щасливцевській сільраді сприйняли негативно і пообіцяли далі обстоювати свою позицію.
«Поданий до затвердження варіант зазначеного перспективного плану — це результат бажання та особистої думки окремої кількості людей і аж ніяк не більшості. Тому ми маємо твердий намір звертатися безпосередньо до гаранта Конституції Володимира Зеленського, за якого рік тому голосували під час президентських виборів, і донести до нього особисто думку мешканців Арабатської Стрілки, яка полягає в тому, що згідно з Законом України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» думка громади має бути пріоритетною в ухваленні остаточного рішення. Тим більше, коли є відповідність до певної методики Кабміну та ресурси, а головне — відповідальність, яку не боїться взяти на себе громада», — йдеться в заяві на сайті сільської ради.
«Можливо, рішення не на нашу користь, але воно не є фінальним, тому ми маємо боротись за своє законне право на добровільне об’єднання в об’єднану територіальну громаду на Арабатській Стрілці, в яку увійдуть Стрілківська та Щасливцевська сільські ради», — вважають у Щасливцевому.
Пізніше Щасливцевський сільський голова Віктор Плохушко заявив, що в разі відсутності реакції на їхні звернення і заяви профільних асоціацій прихильники окремої ОТГ на Арабатці звертатимуться до суду.
ЗАЯВА АСОЦІАЦІЇ ОТГ
29 квітня уряд ухвалив також перспективні плани Хмельницької та Луганської областей, а 14 травня — Волинської, Закарпатської, Кіровоградської, Полтавської та Чернігівської областей.
У Всеукраїнській асоціації ОТГ заявляють, що нові плани не включають 127 об’єднаних громад, які були створені раніше або планувалися. Асоціація звернулася до Президента України, прем’єр-міністра, народних депутатів з проханням: «зберегти ОТГ, які пройшли демократичний шлях добровільного об’єднання, вибори, перші кроки становлення і розвитку».
«Формування нового адмінтерустрою має відбуватися на основі уже діючих об’єднаних громад, які зрушили і забезпечили успішність реформи місцевого самоврядування та децентралізації... Такий несправедливий підхід до формування перспективних планів, які знищують діючі ОТГ, призводить до соціальної напруженості, протестів, втрати довіри до держави», — йдеться в листі асоціації.
«Якщо по Генічеському району були дискусії та різні думки, то щодо чотирьох громад у Новотроїцькому — всі були одностайні! Однак рішення — інше, і це справжній шок для мене... цей формат — взагалі поза рамками того, що ми називаємо реформою децентралізації», — коментує на своїй фейсбук-сторінці директор з розвитку Всеукраїнської асоціації громад Ігор АБРАМ’ЮК. — Ну, що ж — готуємося до продовження дискусії, але вже на зовсім іншому рівні публічності і залученості громад, інтереси яких зневажено. Бо перспективний план — це ще не адмінтерустрій!»
«НЕПРИРОДНІ ГРОМАДИ СТАНОВЛЯТЬ НЕБЕЗПЕКУ»
«Нові перспективні плани, затверджені Кабміном, — це проблема не окремої області, а всієї України. Сотні зниклих діючих ОТГ, створення громад під окремих людей і таке інше... Усі ці проблеми виникли якраз під час обговорення та ухвалення перспективних планів саме урядом», — коментує «Дню» херсонський журналіст Тарас БУЗАК, який тривалий час стежить за перебігом реформи децентралізації в області.
«Якщо раніше обслуговували забаганки обласних рад, то сьогодні — народних депутатів. Сумно, але замість омріяної реформи децентралізації після затвердження Кабміном нових планів ми побачили совкове укрупнення колгоспів та ліквідацію неперспективних сіл. Утворення ОТГ за принципом «один район — одна громада», як у Новотроїцькому та Генічеському районах, — поза межами методики, логіки і здорового глузду», — вважає Бузак.
Журналіст здивований також ліквідацією за новим планом Гладківської ОТГ в Голопристанському районі. Ця громада створена 2016 року, але тепер передбачено її приєднання до Голопристанської ОТГ. У самій Гладківці — проти і теж звернулися до уряду щодо цієї ситуації.
«Виходить так: хто повірив реформі — того знищують, а хто всі роки чинив перешкоди об’єднанню — той отримує все. Позитив — це від’єднання Каїрів від Любимівської ОТГ та приєднання цього великого села до Горностаївської громади. Цього хочуть і люди, і так підказує логіка. Хоча законність такого рішення викликає дуже багато запитань», — коментує Тарас Бузак.
«Утворення громад, які є неприродними як за розмірами, так і за кількістю населення, становить головну небезпеку. Саме в такому підході й міститься небезпека. Громади, в яких периферія має більше населення, аніж головна садиба, приречені на розпад. Така небезпека існує в тій же укрупненій Голопристанській громаді. Села біля самої Голої Пристані матимуть більше населення, ніж у самих «Гопрах», а це колись призведе до великих конфліктів, коли спочатку периферія об’єднається проти центру, а потім почнуть знищувати самі себе», — вважає Бузак.
