Картину написав французький художник XVIII сторіччя, учень Жана-Оноре ФРАҐОНАРА П’єр Луї ГУДРО (Pierre Gaudreaux; Париж, 1698 — Мангейм, 1731). На полотні в підкреслено театралізованій композиції зображені чоловік і жінка перед поцілунком.
Картина належала українському колекціонерові Василю ЩАВИНСЬКОМУ (1868—1924). За його заповітом, у 1925 полотно разом з усією колекцією передали до Музею Ханенків. Спочатку її атрибутували як «Сімейний портрет» Фраґонара. В 1927 заступник директора музею професор Сергій ГІЛЯРОВ висловив сумніви щодо авторства твору й звернувся за допомогою до професора Валентина МІЛЛЕРА, хранителя французького живопису Ермітажу. Вчений встановив справжнього автора картини. З огляду на високу художню цінність картини Міллер запропонував обміняти її на будь-який інший зразок одного з європейських майстрів тієї доби: Робера ЮБЕРА, Жана-Батіста ГРЕЗА, Філіпса ВОУВЕРМАНА. Професор Гіляров відмовився. Картину виставили на центральному місці у залі французького малярства.
Напередодні Другої світової війни картина, імовірно, вже перебувала у запаснику музею. Її не евакуювали в 1941. У 1941—1942 найвищі чини окупаційної влади не обрали твір для прикрашання своїх осель у Києві. Про це свідчить відсутність «розписки про позичання» (нім. Empfangsbescheinigung). Так само картини немає в описі музейної колекції, вивезеної командою Вінтера до Німеччини. Вочевидь, «Коханців» викрали уже під час бойових дій 1943 року.
Після війни картина з’явилась на антикварному ринку. Спочатку її придбали для приватної колекції в Лондоні. В 1953 вона опинилась у приватній колекції у Массачусетсі, США. В 2013 арт-дилер, власник Spanierman Gallery у Нью-Йорку виставив полотно на продаж на аукціоні Дойл під назвою «Закоханий погляд» («Loving Glance»). На цьому ж аукціоні раніше виявили дві інші вивезені під час війни картини: «Аркадський краєвид» Корнеліса ван ПУЛЕНБУРГА і «Портрет родини ван дер Меєр, посла Нідерландів в Італії» Ісаака ПАЛІНГА. На вимогу Музею Ханенків юридична фірма «Art Loss Register», яка здійснює перевірку законності творів на європейському антикварному ринку, зупинила продаж картини. У квітні 2014 науковцям Музею Ханенків вдалося безпосередньо оглянути твір у Нью-Йорку, провести остаточну експертизу та домогтися початку судового розслідування ФБР. Зрештою справу, що тривала п’ять років, було завершено на користь Музею завдяки беззаперечним свідченням документів з музейного архіву. В 2019 уряд США заявив про готовність повернути твір Гудро. 19 лютого 2020 в Нью-Йорку відбулась церемонія передачі полотна Україні. У заходах взяли участь міністр закордонних справ України Вадим ПРИСТАЙКО і заступник старшого спеціального агента управління ФБР у Нью-Йорку Вільям ҐЕЙЛ. У березні 2020 «Коханці, або Блудний син з повією» повернулися до Києва, але презентацію відклали через карантин.
Зараз у Музеї Ханенків триває виставка «Дар Василя Щавинського», в рамках якої і експонується повернена картина, адже вона надійшла до музею у 1925 разом з іншими творами зібрання Щавинського (1868—1924) згідно із заповітом колекціонера. До речі, в 2018 за рішенням Київської міської ради іменем Щавинського було названо вулицю у Деснянському районі столиці.
В презентації взяли участь Тимчасова повірена у справах США Крістіна КВІН, аташе з юридичних питань Посольства Сполучених Штатів Америки Кімберлі А. САЙГЕНІК, міністр культури та інформаційної політики України Олександр ТКАЧЕНКО.
