Освітня система потребує змін. Це річ відома, а тепер ще й підкріплена соціологічним зрізом настроїв населення щодо останніх новацій. Близько половини українців негативно ставляться до запровадження дистанційної освіти у зв’язку з пандемією, підтримали цей крок 32% громадян. Негативних оцінок найбільше у Південному (29%) та Східному (28%) регіонах. Фактично українці кажуть тверде «ні» дистанційному формату навчання, на який Україна вимушено перейшла із березня аж до завершення навчального року.
Про це свідчать дані дослідження, проведеного соціологічною службою Центру Разумкова спільно з Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва» з 3 по 9 липня 2020 року методом інтерв’ю «обличчям до обличчя» за місцем проживання респондентів. Було опитано 2022 респонденти віком від 18 років у всіх регіонах України, за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей, ідеться релізі фонду.
Також громадян розпитали, з якими проблемами довелося зустрітися через перехід на дистанційний формат навчання. Так, про зниження рівня успішності дітей зазначало 26% респондентів, про брак уваги учителів до потреб дітей під час навчання — 22%, на якість інтернету нарікали 21% учасників опитування, про відсутність пристроїв для онлайн-навчання вказало 19%. Загалом про брак технічних засобів зазначило близько 20-30% громадян у невеликих містах (до 100 тисяч мешканців).
Наступний блок питань стосувався якості шкільної освіти в цілому. Третина громадян вважає її дуже низькою (11%) чи скоріше низькою (22%). Лише 10% українців оцінює її як позитивну, натомість 44,5% вважають, що якість навчання у школі — середня.
Також соціологи цікавилися ставлення населенням до зовнішнього незалежного оцінювання, котре цього року викликало чимало дискусій через заяви про можливе скасування. За даними опитування, 67% українців підтримують ЗНО, виступають проти лише 14%. Щодо причин такої підтримки, то близько 70% громадян погоджуються, що ЗНО поставило усіх абітурієнтів у рівні умови, також близько 60% говорять, що ЗНО дозволило зменшити рівень корупції при вступі до закладів вищої освіти. Така думка переважає у всіх регіонах, хоча у Східному та Південному регіоні близько 28% не вважають, що ЗНО дозволило зменшити рівень корупції.
«Держава ні разу не виділяла кошти, щоб дізнатися про настрої населення щодо найбільш успішної реформи освіти. Якби такі опитування почали проводити одразу із 2008 року, коли почалося оцінювання, то стартова позиція довіри до ЗНО була б усього 25%, — коментує ексзаступник міністра освіти та науки Єгор СТАДНИЙ. — Тобто зараз рівень довіри зріс удвічі. Тож усі дискусії про скасування ЗНО будуть спотикатися об величезний спротив суспільства, бо воно довіряє цій реформі».
