Британська картина «Перспективна дівчина» (Promising Young Woman) варта уваги хоча б через масу нагород — включно з чотирма номінаціями на «Золотий глобус». Виконавиця головної ролі Кері МАЛЛІГАН має вже понад десяток призів, у тому числі від Національної ради кінокритиків США, що робить її фавориткою «Оскара».
Режисерка й сценаристка фільму Еміральд Ліллі ФЕННЕЛЛ починала як акторка. Знімалась у драмах «Альберт Ноббс» (2011), «Анна Кареніна» (2012), «Дівчина з Данії» (2015), «Віта й Вірджинія» (2018), у серіалах «Виклик акушерки» (2013—2017) і «Корона» (2019—2020). Паралельно Феннелл писала романи й сценарії, виступила шоураннеркою другого сезону жорстокої комедії «Вбиваючи Єву», яка принесла їй дві номінації на премію Primetime Emmy Award. «Перспективна дівчина» — її повнометражний режисерський дебют. Слід додати, що співпродюсеркою тут виступила Марго РОББІ — виконавиця ролі Шарон Тейт в «Одного разу... в Голівуді» Квентіна ТАРАНТІНО та зірка феміністичних проєктів «Я, Тоня», «Сенсація» та «Хижі Пташки».
Рекламний слоган «Перспективної дівчини» наголошує: «Ще ніколи помста не була такою захопливою».
Варто уточнити: не тільки захоплива, а й уїдлива. І сумна теж. Бо помста — це могила для двох. Тож цілковито щасливого кінця чекати не варто.
Кессі, вона ж Касандра (але зараз її звати інакше), молода білявка в короткій сукні, п’яна як барило, ледь тримається на канапі в нічному клубі. Її стан активно коментують троє самців виду homo sapiens. Один з них, з іграшковим ім’ям Джеррі, під активне заохочення з боку друзяк, пропонує дівчині відтранспортувати її додому. Хороші манери — обманка: привізши здобич до себе, турботливий лицар намагається її накачати ще більшою кількістю алкоголю та змусити до сексу. Аж раптом непритомний об’єкт повстає з небуття з тверезими і злими словами: «Що. Ти. Робиш?» Джеррі переляканий на смерть. Вранці героїня Малліган повертається додому, босоніж, вимазана чи то кров’ю, чи то кетчупом, і мовчки, самим поглядом — в ці очі краще не дивитися — ставить на місце тріо хамуватих робочих. Вдома вона відкриє блокнот-молескін і поставить на честь Джеррі паличку. Паличок багато. Закреслені групами по чотири. Як дні на стіні в’язниці.
Це в’язниця і є. Найгірша — та, що в голові. Страшніша за сторожові вежі й колючий дріт.
Кассандра, власне — promising young woman з заголовку фільму: вчилася в медичному університеті «Форрест», вважалася найкращою на курсі неврології, мріяла стати лікаркою. А ще була в Кессі у «Форрест» подруга Ніна, яку вона знала з 4 років. Найрідніша душа в світі — подруга на все життя. На другому році навчання Ніну напоїв і зґвалтував однокурсник — у компанії таких самих, як він, мерзотників, що не просто дивилися, а й сміялися. А оскільки ґвалтівник мав популярність — така собі студентська зірка — то цькувати почали не його, а жертву. А деканат відмовився вживати будь-яких заходів. Це зрештою вбило Ніну, а Касандру надламало на все життя. Вона покинула університет і почала мститися. Спочатку — безадресно, прикидаючись п’яною і ошелешуючи любителів домагатися до беззахисних жінок. Поступово все стало набагато серйознішим.
Еміральда Феннел недарма має нагороди за сценарні й письменницькі роботи. Весь сюжет побудований як гра зі зростаючими ставками, з несподіваними переходами на все небезпечніші рівні. У нас спочатку формують певні очікування, потім ефектно їх руйнують. Темп прискорюється, атмосфера тьмяніє, історія практично зупиняється, занурена в добрість любовної лінії, потім зривається з місця в кар’єр, шокує розв’язкою, добиває фіналом.
Кері Малліган намагається якомога точніше відповідати найкрутішим поворотам. Коли треба — удавано безпорадна, коли треба — безжальна. Може бути щиро радісною, закоханою, усміхненою, дотепною; або розпачливою, заплаканою, вразливою. Але при цьому своїх цілей Кессі до певного моменту досягає винятково грою розуму, вмілими інтригами, маніпуляціями страхами тих, хто завинив перед Ніною.
Найцікавіший і в певному сенсі загадковий компонент «Перспективної дівчини» — її візуальне рішення. Феннел за допомогою художника Майкла ПЕРРІ занурила героїню в крикливий гламур, в уречевлену картинку з застарілого модного журналу. Кессі найчастіше одягається в рожеве і ніжно-блакитне, в якісь пухнасті светри та сукні в квіточку. Рожеві номера глав, на які ділиться фільм — з того ж ряду. Ключовий поворот сюжету, що приводить до фатальної розв’язки, взагалі відбувається у вітальні, витриманій у тих самих пастельно-рожево-бежевих тонах, з херувимчиками-свічниками, мармуровими столиками і великою фотографією собаки в золотій (! ) рамі.
Але нащо в цьому, безумовно, трилері, що рухається помстою, ненавистю і насильством, цей «жіночний» кітч?
Для відповіді потрібне друге запитання. Чому протистоїть Касандра? Світові чоловічого, патріархального панування. Цінності якого поділяють у тому числі чимало жінок. Однак Феннел показує цей світ не тільки у його жаху, але й у його жалюгідності. Вищезгадана уїдливість — інтонація, що панує в зображенні цілої галереї самовпевнених «альфачів», які на повірку виявляються боягузами й нікчемами. По суті, перед нами — дуже недобра, влучна сатира. І всі ці квіточки і рожеві кофтинки, вся ця позолота і балансування на межі вульгарності — ідеальне обрамлення для неї.
Гучна, нарочита естетика, поєднана з моторошним сюжетом — заява авторок проєкту. Візуально-драматургічний маніфест. Файненька заквітчана коробочка з бомбою всередині. Солодкий туман над ямою з арматурою. Пушиста рукавчика на важкому кулаку.
Бачите нас такими?
Окей.
А тепер отримайте. З ноги.
