Про хід реформи «Нової української школи» останнім часом говорять хіба що в розрізі освітніх субвенцій, чи виділили в бюджеті кошти на закупівлю нового обладнання або ж чи встигають підготувати нові програми та підручники. Але питання набагато глибше і ширше. Нова українська школа – це не лише скасування табелів та перехід на свідоцтва оцінювань, а нова шкільна атмосфера з іншими підходами до навчання, ніж є нині, з по-іншому вмотивованими до роботи вчителів та з розумінням дітей, навіщо їм уся ця шкільна наука.
Оскільки реформа зачепила поки що лише початкову ланку (пілотні четверті класи перейшли в пілотні п’яті), то лишається багато питань – а що буде далі? Чи встигне Міністерство освіти та науки вибудувати перехідний місток між початковою школою й середньою та спроєктувати цей перехід у профільну старшу?
«Є ТРИВОГА, ЩО ВІД НУШ МОЖЕ ЗАЛИШИТИСЯ ЛИШЕ ОБГОРТКА»
Нещодавно ймовірні ризики реалізації НУШ обговорювали освітні експерти на заході, організованому громадською спілкою «Ре:Освіта». Її очолює міністерка освіти та науки 2016 - 2019 років Лілія ГРИНЕВИЧ, власне, яка й була однією з ініціаторів НУШ. Також «Ре:Освіта» спільно з громадськими організаціями та інституціями напрацювала дорожню мапу, як впроваджувати далі «Нову українську школу». Так – щоб не лише встигнути, а й справді вийти на ті результати, яких очікує від освітніх трансформацій суспільство та освітянська спільнота.
«Ми пропонуємо документ у формі дорожньої мапи, - пояснювала Лілія Гриневич. – Нашою метою було створити такий документ, який виконуватиме координуючу функцію для всіх, зацікавлених у реформі. Річ у тім, що це реформа про здвиг парадигми в мисленні вчителів, у мисленні управлінців, тому що вона про нові результати. Це не просто про трансляцію знань, а про вміння застосувати ці знання в сучасному практичному житті. А також про м’які соціально-емоційні навички. А цьому слід окремо навчати вчителів та учнів. Щоб реформа відбулася, в неї треба вкладати інвестиції. І зусиль лише освітян для реформи замало. Щоб ця система працювала, треба, щоб вона мала візію, щоб розуміти, куди ми йдемо і в якому напрямку. Такою візією, яка була б сформульована на папері, і не лише в кабмінівських документах, наразі не було. І наша пропозиція – якраз презентувати такий документ».
Часу на все лишається не так багато. Наступного року починається старт базової школи за візією НУШ. Третій етап передбачено в 2026 році, коли стартуватиме пілот НУШ у старшій школі. Тож дорожня мапа передбачає три головні напрями розвитку всіх цих ланок – формування сучасної мережі шкіл, професійний розвиток учителів та оновлення змісту освіти.
«І в кожному напрямі є величезні виклики, - додала Лілія Гриневич. – Якщо учителі початкової школи, які є за своєю суттю, інтеграторами, легше адаптувалися під методики НУШ, то вчителі-предметники, які скоро переберуть цю естафету, повинні теж трансформувати методики викладання, щоб перейти від трансляції знань до м’яких навичок, до інтеграції реальної педагогіки партнерства».
«Справді, є тривога щодо долі НУШ, що може залишитися лише обгортка, де всередині буде цілком старий процес, який буде спрямований виключно на накопичення і трансляцію знань, а знань для вирішення практичних ситуацій не буде, не буде формування м’яких навичок і формування нового освітнього простору, - продовжила Лілія Михайлівна. – Важливо, щоб реформа не була викривленою. Ми бачимо окремі показники, які зберігаються в МОН. Наприклад, субвенція на НУШ чи на інклюзивну освіту збережені в бюджеті. Але насправді все криється в деталях – як це використано, чи є реальне підвищення кваліфікації вчителів, як підготовлено пілотування НУШ у пілотних школах, де вже заходять у 5 клас учителі-предметники. Від успіху цього пілоту залежить те, в який спосіб потім здійснюватиметься реформа в базовій школі. Наскільки готовий цей пілот – це критичний показник. Поки що по пілоту ми маємо дуже багато негативних відгуків. Наведу приклад – учитель, який працює в пілоті, має особливі умови. Він працює з новим змістом, часто без усталених підручників, постійно навчаючись. Тому була постанова Кабміну, яка передбачала 30% надбавку для цих учителів. Та зараз ситуація така, що в постанові йдеться про державний стандарт початкової освіти, до якої слід додати й стандарт базової освіти. Це управлінська робота, яку треба зробити. Запізнення з такими моментами створює негативний контекст для вчителів, які є в пілоті. Навіть у нашій мапі вже видно, що деякі позиції запізнюються, а попереду – дуже багато роботи».
СТРАХИ СТАРШОЇ ШКОЛИ
Розробники дорожньої мапи, а це команда з 13 експертів, окреслили кілька ключових моментів, над якими Міносвіти мало б працювати вже зараз. Роман ШИЯН, заступник директора Команди підтримки реформ МОН, наголосив, що прийнятий нещодавно стандарт профільної освіти – це ще пів справи. Бо документ не містить відповіді на питання, як це все має бути реалізовано. «Весь секрет, на який треба дати відповідь – як має бути організований освітній процес, щоб були індивідуальні освітні траєкторії, формувались динамічні групи і перестала існувати класно-урочна система, - пояснив пан Роман. – Свобода академічна має поступово зростати. Вчителі різних предметів мають взаємодіяти між собою, мають оцінити поступ школяра через різні предмети, комунікувати про це з батьками, інакше не вийде. А учні мали б звикати робити вибір із 7 - 9 класу. Але при цьому важливо випробувати в 7 - 9 класі готовність системи, коли можна обирати модулі, переходити від одного модуля до іншого впродовж навчального року, тоді можна скасувати ось цей страх великої кількості предметів».
До речі, поглиблене вивчення предметів із трирічної старшої школи повинне мати свій вплив на навчання в університетах. Якщо предмети перегукуватимуться з бакалаврською програмою, то їх зараховуватимуть автоматично, тобто ще раз вивчати їх у виші не доведеться, а термін навчання може зменшитися.
Із переходом на старшу профільну школу пов’язані й дискусії про закриття 10 - 11(12) класів у деяких школах. «Ті намагання, які ми бачимо, щоб зберегти мережу старшої школи, як вона є, є найсерйознішою загрозою для майбутніх змін старшої школи, - пояснює освітній експерт Олег ФАСОЛЯ. – Тому в дорожній мапі ми виписали чітко наміри та намагання, як формувати мережу академічних ліцеїв, які мають стати основою старшої школи. Щоб наші випускники мали право вибору та мали можливість здобути якісні знання незалежно від того, де вони народилися і де вони їх здобувають».
Не менше важливий елемент НУШ – оцінювання. Нова школа має вміти не просто оцінити вміння учня, а й використовувати цю статистику для подальших змін. Василь ТЕРЕЩЕНКО, кандидат філологічних наук, пояснює, що таким інструментом зрізу знань та прогнозу має стати державна підсумкова атестація. Вона має відбуватися на кожному рівні – під час закінчення початкової школи, базової та профільної. «Наразі маємо лише ЗНО, але воно стосується оцінювання в кінці, коли нічого змінити неможливо, а нам важливо мати інформацію на етапі руху учня, - додає експерт. – Тому в дорожній мапі є напрям про посилення ролі ДПА, але щоб це були оцінювання, засновані на компетентнісній основі, і тоді будуть цілісні дані про знання всіх учнів. Другий аспект, який ми прописуємо в дорожній мапі, стосується моніторингу досліджень. Треба продовжувати дослідження на зразок PISA, які допоможуть нам вирішувати питання щодо організації навчального процесу. Ми наголошуємо, що Україна має долучатися і до інших міжнародних досліджень. У такий спосіб ми отримаємо масив інформації, що допоможе приймати виважені рішення».
Можна скільки завгодно описувати, що і як краще змінити в реформі НУШ, та якщо не буде зворотного зв’язку від Міносвіти, то всі ці поради – даремні. «Тепер м’яч на боці тих, хто ухвалює рішення, і хто хоче цим скористатися, будь ласка, ми відкриті до співпраці», - зазначила Лілія Гриневич.
«Ре:Освіта» пропонує всім зацікавленим сторонам долучатися до обговорення презентованої дорожньої мапи (детальніше з нею можна ознайомитися за посиланням). Пропозиції можна надсилати до 30 листопада. В грудні планується презентація кінцевого проєкту.
