1 листопада Україна розпочала головувати в Стратегії Європейського Союзу для Дунайського регіону і стала першою країною, яка, не будучи членом ЄС, здобула це право.
Заявку українського уряду про наміри головувати наступного 2022 року підтримали всі 13 країн-учасниць, дев'ять із яких є членами ЄС. Про плани та пріоритети під час зазначеного керування, а також перспективи цієї діяльності для України поговорили з національним координатором, заступником міністра розвитку громад і територій Ігорем КОРХОВИМ.
«УКРАЇНА ПРЕДСТАВЛЕНА В УСІХ ПРІОРИТЕТНИХ НАПРЯМКАХ СТРАТЕГІЇ»
— Отже, 1 листопада Україна офіційно розпочала головувати в одній із ініціатив Європейського Союзу — Дунайській стратегії. Які напрямки діяльності передбачає ця Стратегія? І які основні аспекти нашої співпраці?
— Макрорегіональні стратегії ЄС було утворено задля того, щоб країни одного регіону мали змогу об’єднуватися й розв'язувати спільні проблем, а також оптимально використовували наявний у них потенціал, скажімо, у сферах екології, судноплавства, світової конкуренції тощо.
Дунайську стратегію було утворено 2011 року як об’єднання країн басейну річки Дунай. До її складу увійшли 14 країн, у тому числі й Україна. На сьогодні Стратегія налічує 12 пріоритетних напрямків співпраці, які координуються визначеними країнами. До них належить: підвищення якості освіти, контроль екологічних ризиків, збереження ландшафту і біорізноманіття, розвиток «суспільства знань», підтримка конкурентоспроможності підприємств, безпека, транспорт, енергетика, культура і туризм.
Перевага такої форми співпраці полягає в тому, що вона надає можливість країнам, які не є членами ЄС, працювати на рівних умовах з державами ЄС. Так, вони мають можливість отримати підтримку й використати набутий іншими країнами досвід для ефективної реалізації проєктів на національному і регіональному рівнях.
Безумовно, макрорегіональна політика, яка виходить за межі нинішніх адміністративних кордонів ЄС й охоплює сусідні країни, сприяє економічній, соціальній і територіальній згуртованості всього Дунайського регіону.
Наразі Україна представлена в усіх пріоритетних напрямках Стратегії. А спільно з колегами із Австрії та Молдови ми співкоординуємо пріоритетний напрямок 9 «Люди і навички». Україна, без сумніву, досягла значних успіхів у межах пріоритетних напрямків 1а «Внутрішнє судноплавство» та 11 «Безпека». Нам вдалося імплементувати спільні форми прикордонного контролю «ДАВІД», що дає змогу українським суднам швидше проходити пункти прикордонного контролю Дунайських країн.
— Що передбачає процес головування?
— Головування передбачає формування політичних і тематичних пріоритетів, які будуть наскрізними в роботі всієї Стратегії упродовж визначеного року. Це можливість формувати порядок денний і сприяти виконанню плану дій Стратегії. Також країна, яка головує, здійснює модерацію діалогу між усіма 14 державами-учасницями, сприяє виконанню цілей і завдань Стратегії, проведенню міністерських зустрічей, обговорень, організації конференцій та Щорічного форуму за участю перших осіб держав-учасниць.
Найважливішою складовою головування є формування та підтримка кількох тематичних пріоритетів певної наскрізної теми, яка є важливою для країн-учасниць і вимагає додаткового акцентування протягом року.
«ВЕЛИКИЙ ІМІДЖЕВИЙ ПРОРИВ НА МІЖНАРОДНІЙ АРЕНІ»
— Україна стала першою країною — не членом ЄС, яка взяла на себе головування у Стратегії Євросоюзу для Дунайського регіону. Чому Україна подала таку заявку, що може нам дати ця позиція?
— Україна є учасницею лише однієї макрорегіональної Стратегії ЄС, проте саме такий формат співпраці з ЄС є важелем для прискорення європейської інтеграції України та висування на порядок денний важливих для нас питань. Дунайська стратегія — це приклад скоординованого підходу до розвитку макрорегіону, яка об’єднує не лише країни, які є членами ЄС, а й сусідні країни, в тому числі Україну. Це дає можливість нам повноправно, на рівні з державами ЄС, визначати порядок денний і впливати на процеси в регіоні.
Для України це безцінний досвід, який допоможе вийти на якісно новий рівень у співпраці з країнами Стратегії та інституціями ЄС на шляху до європейської інтеграції, територіального розвитку, налагодити регіональну співпрацю з сусідніми країнами і зарекомендувати себе як надійного партнера, який готовий брати на себе відповідальність і в подальшому формувати нові потенційні напрямки для співпраці.
Для України це великий іміджевий прорив на міжнародній арені. Головування повинно забезпечити розуміння того, що ми підтримуємо впровадження європейських ініціатив, і продемонструвати наші беззаперечні євроінтеграційні прагнення.
Головування — це шанс активізувати роботу і долучитися до діяльності Стратегії з більшою силою. По суті, ми можемо говорити про новий етап участі України у співпраці зі Стратегією, який дасть нам можливість показати себе за різними напрямками діяльності.
ПІДВИЩЕННЯ РОЛІ ДУНАЮ У ТРАНСПОРТНІЙ, ТУРИСТИЧНІЙ ГАЛУЗІ
— Коли з’явилася ця новина, ви заявили, що «ми працюватимемо над тим, щоб знайти взаємовигідну ситуацію. Україна має щось отримати, і Стратегія ЄС також має щось отримати від України». А що конкретно це має бути?
— Варто розпочати з того, що це новий досвід не лише для нас, а й для самої Стратегії. За десять років своєї діяльності учасники вперше підтримали до головування країну, яка не є членом ЄС, і надали нам право формувати пріоритети спільної діяльності на наступний рік.
Спільна мета всіх країн — процвітання та економічний розвиток Дунайського регіону, який є важливою складовою всього європейського простору. Україна продемонструвала активну зацікавленість та готовність прийняти головування 2022 року. Це позитивно сприйняли учасники Стратегії.
Ми сподіваємось, що наш досвід стане корисним передусім для тих країн, які не є членами ЄС, з огляду на те, що вже з 2024 року послідовність головування буде здійснюватися в алфавітному порядку і кожна країна матиме нагоду спробувати себе в цій ролі.
Також усі пріоритети, які зараз стоять на порядку денному Стратегії, уже інтегровані в нашу Програму головування. Для нас це можливість порушити ті питання, які хвилюють нас і є важливими для інших країн та ЄС загалом. Це, до прикладу, посилення ролі басейну річки Дунай та підвищення ролі Дунаю у транспортній, туристичній галузі. Також нам як країні, в якій активно розвивається процес діджиталізації та цифрової трансформації, —дійсно є що показати й запропонувати країнам Дунайської стратегії в цій сфері.
Після нашого головування і Україна, і Стратегія мають стати сильнішими — насамперед інституційно.
— Ви також зазначали, що для України важливо вивчати досвід країн Західних Балкан, які «на крок попереду нас у плані євроінтеграції». Про що саме йдеться?
— Участь країн, які не є членами ЄС, у таких європейських ініціативах містить не лише можливості, а й певні виклики. У цьому контексті для України важливо використовувати досвід інших країн для впровадження європейських інструментів державної політики, яка спрямована на ефективну інтеграцію в європейський простір.
Країни Західних Балкан у контексті європейської інтеграції мають низку переваг, пов’язаних з їхнім географічним положенням, тісними соціокультурними зв’язками з країнами, які є уже є членами ЄС, а також скоординовану політику, що спрямована на підтримку європейських ініціатив. Дунайська стратегія є хорошим інструментом у цьому процесі, адже приділяє окрему увагу підтримці країн, які не є членами ЄС.
Від держав Західних Балкан нам необхідно використовувати, перш за все, їхній приклад активності в європейських ініціативах і посилити діяльність за всіма напрямками Дунайської стратегії. Нам важливо стати повноправним гравцем на міжнародній арені, самостійно ініціювати і долучатися до європейських проєктів.
Також ми плануємо збільшити кількість українських регіонів, на які поширюється Стратегія. Зараз це чотири області: Одеська, Закарпатська, Чернівецька та Івано-Франківська.
— У вересні уряд своїм розпорядженням затвердив Програму та План заходів головування України в Дунайській стратегії. Які пріоритети на наступний 2022 рік Україна визначила там для координації всіх учасників Дунайської стратегії?
— У програмі визначено два блоки наших пріоритетів. Це — політичні, які спрямовані на підвищення інституційної спроможності Стратегії та залучення громадського суспільства до участі в ухваленні рішень, а також тематичні. До тематичних напрямків головування Україна визначила «Сталий розвиток Дунайського регіону: декарбонізація і трансформація економіки», а також «Розвиток людського капіталу та ринків праці».
Станом на сьогодні Дунайський регіон, як і Європа загалом, не досить підготовлений до зростаючої інтенсивності, частоти й поширеності наслідків зміни клімату, особливо зважаючи на дедалі більший обсяг викидів парникових газів. Саме тому адаптація до зміни клімату стала невід’ємною частиною «Європейського зеленого курсу» та його зовнішнього виміру.
У цьому контексті особливого значення набуває декарбонізація економіки, яка тісно пов’язана з питаннями екології та майбутнього розвитку людства. Ми повинні працювати над тим, щоб забезпечити поступову відмову від традиційних джерел енергії і перейти до відновлювальних або альтернативних. Активізація цієї тематики має забезпечити пошук спільних шляхів розв'язання цієї проблеми в Дунайському регіоні, що може послужити хорошим прикладом для всієї європейської спільноти.
Що ж до розвитку людського капіталу та ринків праці, то варто зазначити, що протягом останніх років на території Дунайського регіону спостерігаються суттєві диспропорції, зокрема щодо рівня зайнятості населення, які періодично збільшуються. Особливо це стало помітно на тлі кризи, спричиненої поширенням пандемії COVID-19. Нові виклики потребують нових підходів та рішень.
— Ви говорите про нові виклики та необхідність пошуку шляхів їх вирішення. Чи розвивають країни-учасниці нові можливості Стратегії, зокрема в боротьбі з наслідками пандемії, спричиненої COVID-19? І яким чином цьому сприятиме Україна під час головування 2022 року?
— Пандемія COVID-19 стала викликом в усіх пріоритетних напрямках Стратегії, реалізація яких повинна здійснюватися відповідно до нових умов. Формат роботи Стратегії є дуже зручним для розвитку такого напрямку діяльності, адже передбачає можливість прямого діалогу на урядовому рівні для пошуку оптимальних рішень.
Україна безумовно підтримує пошук нових можливостей Дунайської стратегії і вбачає за необхідне спрямувати спільний потенціал країн-учасниць на боротьбу з наслідками пандемії.
Крім того, головуючи в Стратегії, ми плануємо зосередити свою увагу насамперед на темах, щодо яких наслідки коронавірусної кризи виявляються найвідчутніше, а також на тих сферах, де посилення заходів з відновлення, згуртованості та зближення є наразі найвагомішими для сприяння добробуту жителів Дунайського регіону.
Стратегія має слугувати ефективним інструментом у таких випадках шляхом спільної інституційної співпраці та допомоги.
Фото з сайта danube-region.eu
