В Україні другий день проходить Всеукраїнський урок з медіаграмостності. Це спільна ідея проєкту «Фільтр», Міністерства культури та інформаційної політики і Міністерства освіти і науки. Його мета – дати учням навички роботи в інформаційному полі, протидіяти дезінформації та мотивувати педагогів до проведення подібних уроків у майбутньому.
Бути медіаграмотним сьогодні – надзвичайно важливо. За даними дослідження ГО «Детектор-медіа», індекс медіаграмотності українців бажає кращого. Особливо, коли Україна опинилася у центрі світової уваги через можливу військову ескалацію Росії, й інформація, яку ми отримуємо, щогодини змінюється. Згідно з їхніми даними, 44% українців демонструють вищий за середній рівень медіаграмотності, 33% нижчий за середній, 15% - низький та 8% — високий. Також дослідження показало, що рівень медіаграмотності залежить від статі, віку та рівня освіти.
65% респондентів із середньою освітою демонструють рівень медіаграмотності як «низький» та «нижче за середній»; у громадян, які здобули вищу чи неповну вищу освіту, низький рівень медіаграмотності фіксується у 30%. Найвищим він є у молоді 18–25 років, жителів міст із кількістю населення понад 500 тисяч осіб, а найнижчий – серед громадян 56–65 років та мешканців сіл.
Проєкт «Фільтр» запропонував освітянам скористатися їхніми напрацюваннями (доступні на сайті), зокрема, методиками проведення уроків медіаграмотності, роздатковими матеріалами, підручниками.
- Не всі вчителі розуміють, як і чим можна скористатися, тож ми пропонуємо ресурси, аби максимально просто було користуватися ними вчителям та максимально ефективно для дітей. У проєкті «Фільтр» є національна платформа медіаграмотності, на якій ми спеціально зібрали найкращі напрацьовані рішення з партнерами: є розділи для учителів та учнів. Також за співпраці із шведським колегами нам вдалося перекласти їхні напрацювання, все це є у відкритому доступі, - розповіла керівниця національного проєкту з медіаграмотності «Фільтр» Валерія КОВТУН.
Ініціатори проєкту сподіваються, що такі уроки стануть регулярними. В Інституті модернізації змісту освіти Міносвіти розповіли, що зараз працюють над тим, щоб у наступному навчальному році провести тиждень з медіаграмотності та що такі уроки виконують кілька завдань.
- У час відкритого доступу до будь-якої інформації не кожна дитина та дорослий може відрізнити фейк від достовірної інформації. Але мета уроків – не лише допомогти дітям орієнтуватися в інформаційному просторі, вони дадуть можливість сформувати критичне мислення, щоб дитина і сама навчилася, і, в разі необхідності, підказала й батькам, - сказав директор Інституту модернізації змісту освіти МОН Євген БАЖЕНКОВ. – Сьогодні кожна дитина, маючи смартфон, вважає себе майбутнім чи діючим блогером. Шукаючи самоствердження, діти можуть знімати контент, не усвідомлюючи наслідків. Тому наступна мета – виховати культуру поводження у соцмережах та культуру поводження з гаджетами. Також якщо ми будемо ознайомлювати учнів із професіями, які є у медіасфері, школярі зможуть вибирати собі майбутню зайнятість у цій галузі.
Експерти кажуть, що нерідко вчителі скаржаться, що важко знайти вільні уроки для занять з медіаграмотності, тому для педагогів автори проєкту запропонували варіанти інтеграції.
- Наприклад, на уроці історії ми пропонуємо, щоб діти проаналізували, які є фейки про часи Другої світової війни, на уроці літератури – пошук інформації в інтернет-джерелах та порівняння її із інформацією, яка є у підручнику про певного письменника, - розповіла старша менеджерка проєкту «Вивчай та розрізняй: інфо-медійна грамотність» IREX Марина ДОРОШ. – Ще один варіант – складання рейтингу топ-художників імпресіоністів. Ми розповідаємо, як робляться рейтинги у ЗМІ – чи на основі опитування, чи на основі експертних думок. На уроці української мови учням пропонується проаналізувати заголовки новин, визначити головні і другорядні члени речення. Ми навчаємо розуміти, що новини складені журналістами для певної цілі.
