Старокиївська гора. «Звідси руська земля стала бути». Саме тут 7 квітня одружились Анастасія та В’ячеслав, бійці 112-ої окремої бригади територіальної оборони. Молоді, красиві, у військовій формі. Наречена з букетом квітів, поруч побратими з батальйону. Сьогодні в Києві тепло, припікає весняне сонце, це ще трохи незвичне тепло. Також незвично бачити наречених з автоматами, хоча це вже третє весілля з початку війни, на якому знімаю.
До початку церемонії трохи спілкуюсь з нареченими. Більше говорить Анастасія, В’ячеслав тихенько посміхається поруч:
«Ми знайомі дуже давно, років п’ять, живемо разом останні два з половиною роки. В’ячеслав зробив пропозицію ще до війни, і планувати весілля я починала планувати ще в мирному житті. І якщо ці орки хоч трохи і порушили наші плани, але ми проти того, щоб вони зіпсували нам свято
До нас додому прийшли люди з наміром нас вбити і ми не мали ніякого іншого варіанту, окрім як взятися до зброї. Ми народилися не в Києві. Але живемо тут останні роки. Це наше місто і ми його любимо.
До весілля тут в ТрО ми займалися охороною стратегічних об’єктів, куди і повернемось після весілля. Перші два тижні війни ми були не разом, займались різними завданнями, але останній місяць поруч, виконуємо разом завдання. З нами служить ще і мій батько».
Що таке любов? Анастасія переконана: «Це бути разом – як у мирному житті, так і на війні. Мені здається, якщо ви пройшли разом війну, то вже ніщо вже не може вас розлучити».
«Сьогодні після весілля у нас друзі, спілкування з близькими в кафе. Це просто свято, як частинка нормального життя», – ділиться наречена. Многая літа у здоров’ї та злагоді!
