Президент України Віктор Янукович підписав Закон «Про гуманізацію відповідальності за правопорушення в господарській та службовій діяльності». Відтепер за ряд економічних злочинів будуть карати не тюрмою, а гривнею. Так, пропонується, зокрема, збільшити максимальну межу штрафу як кримінального покарання з 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (н.м.д.г.), що приблизно становить 17000 гривень, до 50 000 н.м.д.г (850 000 гривень), зауважили «Дню» в адвокатському об’єднанні «С.Т. Партнерс».
Водночас встановлено, що штраф може бути замінено судом на інше покарання у разі його несплати у термін, встановлений судовим рішенням. За Законом, «розстрочка» може тривати максимум шість місяців. Для тих, хто буде не в змозі сплатити штраф, покарання замінюватиметься на позбавлення волі за формулою — 1 день позбавлення волі за 8 несплачених неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Разом із тим пропонується також встановити поділ тяжкості злочинів не лише від строку позбавлення волі, як це є зараз, а й залежно від розміру штрафу. «Це кардинально протилежний підхід до визначення покарань, на сьогодні не передбачено можливості заміни штрафу позбавленням волі, оскільки цей вид покарання вважається найсуворішим. Без сумніву, ініціатива заміни позбавлення волі за економічні злочини значним розміром штрафу є дуже позитивним моментом, оскільки немає необхідності застосовувати позбавлення волі до осіб, які не є небезпечними для суспільства і не потребують ізоляції», — підкреслив адвокат, партнер адвокатського об’єднання «С.Т. Партнерс» Сергій ТЮРІН. «За економічні злочини має бути економічна відповідальність», — доповнює колегу адвокат «С.Т. Партнерс» Світлана Трофимчук.
У Адміністрації Президента впевнені, що так вдасться покращити інвестиційний клімат в Україні та наповнити держбюджет. Натомість експерти переконані, що це не матиме відчутного впливу ні на покращання інвестиційної привабливості, ні на наповнення казни. «Не думаю, що дані надходження до казни перевищуватимуть 0,1% від держбюджету. Тому не варто від цього очікувати відчутних вливань у держбюджет», — каже економіст Міжнародного центру перспективних досліджень Олександр Жолудь. Він хоча і вважає прийнятий крок правильним, однак зауважує, що надходження інвестицій найбільше пожвавлює не декриміналізація злочинів, а непорушність прав власності інвестора і судова система, яка працює ретельно і чесно. «Потрібно, щоб інвестор був упевнений, що його бізнес не зможуть відібрати, якщо той комусь сподобається», — зазначає експерт.
Утім, як продемонстрували опубліковані нещодавно дані Всесвітнього огляду динаміки економічної злочинності PrisewaterhouseCoopers, саме в цьому питанні держава інвестору гарантій надати не може. Незаконне привласнення майна (73%), корупція та хабарництво (60%) залишаються найпоширенішими видами економічної злочинності в Україні. За підрахунками аналітиків, за останні два роки кількість внутрішніх шахрайських операцій суттєво зросла (на 22%) порівняно з 2009 роком. 36% українських організацій, йдеться у висновках вищезгаданого дослідження, зафіксували випадки економічної злочинності 2011 року.
Аналітики також підраховували втрати тих, хто постраждав від економічних злочинів. Так, за даними PrisewaterhouseCoopers, збитки однієї української компанії, яка зіткнулася з економічною злочинністю 2011 року, в середньому становлять 5 мільйонів доларів. Найбільш дорогими для організацій виявилися три найбільш поширені види зловживань, а саме: незаконне привласнення майна (рейдерство), хабарництво і корупція та маніпуляції з фінансовою звітністю. Вартість злочину, відповідно до спостережень аналітиків, зростає з віком шахрая. Так, «найдорожчі» злочини (5 — 100 мільйонів доларів США) було скоєно особами, яким за п’ятдесят.
За результатами дослідження, найтиповіший шахрай — це так званий білий комірець. Типовий суб’єкт посадових злочинів (40% скоєних злочинів) — це чоловік віком від тридцяти років із вищою освітою, стійкою психікою і стабільною родиною, який працює в організації від 3 до 10 років. Більшість посадових злочинців в Україні — представники вищої та середньої керівної ланки (по 40%).
Враховуючи вищезгадане дослідження, експерти сьогодні побоюються, що зміщення акцентів у бік грошової відповідальності правопорушників із урахуванням гіпертрофованих повноважень різних контролюючих інстанцій взагалі унеможливить підприємницьку діяльність в умовах кризи і спровокує вибух корупції та рейдерства.
