Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

«Київенерго» як проба...

Чому відстрочено конкурсний продаж найпривабливіших об’єктів
30 листопада, 2011 - 00:00

ПРОБУКСОВКА

Нинішній етап приватизації енергетичних підприємств характерний кількома ключовими як позитивними, так і негативними моментами. Почнімо з того, що Фонд держмайна України на самому старті приватизаційного процесу здивував повною відкритістю, — публічно було підписано плани приватизації, проводилися консультації з численними інвесторами, було проведено публічні заходи в Брюсселі й телеміст «Київ — Франкфурт — Нью-Йорк», а перебіг конкурсу щодо продажу «Західенерго» транслювався в режимі он-лайн через сайт ФДМУ.

Але при цьому ФДМУ спочатку завищив на 30—40% порівняно з ринковою вартість акцій перших двох об'єктів, що продавалися, — 45% акцій «Західенерго» і 25% акцій «Київенерго». Але, швидко стартувавши, обидва конкурси почали явно буксувати в часі. Оскільки учасником приватизації акцій «Західенерго» стала лише одна компанія ДТЕК, то була задіяна так звана «процедура конкурсу з одним учасником», яка передбачає подальшу переоцінку акцій підприємства, щоб ще більше коштів держава могла отримати до бюджету. Щодо приватизації «Київенерго», навіть наявність двох потенційних гравців не дозволила дотриматись запланованих термінів приватизації, і конкурс було перенесено на 9 грудня.

Причиною перенесення конкурсу, згідно з офіційним повідомленням на сайті ФДМУ http://www.spfu.gov.ua/ukr/news_big.phpid=9727 стало те, що один з претендентів — ПАТ «Полтаваобленерго» — підготував не всі документи, потрібні для участі в конкурсі. А саме: компанія не розкрила імен своїх кінцевих власників, які опосередковано контролюють її діяльність через номінальні кіпрські фірми. Традиційно «Полтаваобленерго» пов'язують з іменами двох бізнесменів — Ігоря Коломойського і Костянтина Григоришина, які 2005 року боролися за контроль над підприємством. Проте, кому вони відтоді могли продати свій контроль над підприємством, певно не знає навіть Антимонопольний комітет України, про що він заявив 22 листопада. http:// korrespondent. net business/companies/1285846-amku-ostavil-bez-rassmotreniya-zayavku-edinstvennogo-konkurenta-holdinga-ahmetova-v-borbe-za-kievener

Без розкриття нинішніх справжніх власників є ризик, що «Полтаваобленерго» не відповідатиме критеріям учасника конкурсу. А що ще гірше — може виявитися, що справжніх власників «Полтаваобленерго» включено до «чорного списку» FATF (Financial Action Task Force) — міжнародної організації, яка бореться з відмиванням брудних коштів і протидіє фінансуванню тероризму.

ПРЕЦЕДЕНТ ДЛЯ ПРЕТЕНДЕНТА

Конкурс з продажу акцій «Київенерго» має бути цілком прозорим і проходити з дотриманням всіх потрібних процедур. Так прокоментував перенесення дати конкурсу перший віце-прем'єр-міністр, міністр економічного розвитку і торгівлі України Андрій Клюєв http://www. ukrin form.ua/rus/order/?id=1107575.

«Уряд зацікавлений, щоб продаж відбувся прозоро, на конкурсних принципах і за реальною ціною, а інвестор щоб і надалі вкладав ресурси в розвиток і модернізацію мереж, підприємство ефективно розвивалося, платило податки і надавало якісні послуги споживачам», — заявив перший віце-прем'єр-міністр України.

На думку екс-глави ФДМУ Валентини Семенюк-Самсоненко http://www.rbc.ua/rus/newsline/show/fgi-sdelal-shag-navstrechu-investora..., приватизаційне відомство зробило крок назустріч інвесторам, перенісши конкурс щодо продажу 25% акцій «Київенерго» з 25 листопада на 9 грудня. «Згідно з процедурою проведення конкурсу щодо продажу держпакету акцій компанії, конкурсна комісія Фонду має повне право приймати ухвалу про перенесення конкурсу. Підставою для такого перенесення може стати як підозра в достеменності поданих учасниками конкурсу документів, так і неповному їх пакеті», — зазначила вона.

За словами Семенюк-Самсоненко, відстрочка проведення конкурсу часто-густо дозволяє інвесторам донести до ФДМ документи, які з тих або інших причин не були подані спочатку.

Перенесення приватизаційного конкурсу щодо «Київенерго» — унікальний випадок. Таку думку висловив народний депутат від НУ-НС, ще один екс-голова ФДМУ Олександр Бондар. http://kiyany.obozrevatel.com/money/perenos-privatizatsionnogo-konkursa-... «У моїй практиці перенесень конкурсу за ініціативою Фонду не було. Якщо хтось щось не доніс, то це проблема покупця», — сказав він. «Я гадаю, що тут якась інша гра. Я уявляю собі становище Олександра Рябченка, якому треба відмовити Костянтинові Григоришину. Це завдання — складніше не буває, тому взято паузу».

Глава Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко http:// www.ugmk. info/news/mezhdu-vozmozhnymi-sobstvennikami-poltavaobljenergo-i-predsedatelem-fgi-mogut-byt-neformalnye-svjazi-politolog-ugmk-info-.html також допускає наявність неформального зв'язку між бізнесменом Костянтином Григоришиним з головою Фонду держмайна України Олександром Рябченком. «Те, що тут є прихована конкуренція і впливи лобістів — це безумовно, — зазначив він. — Можливо, вже дійсно можуть впливати і зараз». Примітно, що Олександр Рябченко очолив ФДМУ саме за квотою Комуністичної партії України.

ДЕНЬ КОРУПЦІЇ

Символічним є те, що конкурс щодо продажу 25% акцій «Київенерго» перенесли саме на 9 грудня. Адже це Міжнародний день боротьби з корупцією (International Day Against Corruption), який відзначається за ініціативою ООН з 2003 року. Цього дня 2003 року була відкрита для підписання Конвенція ООН проти корупції. Документ зобов'язав держави, що підписали його, оголосити кримінальним злочином хабарі, розкрадання бюджетних коштів і відмивання корупційних прибутків. Конвенція особливо важлива для країн, де корумпованість всіх структур завдає збитків національному добробуту.

Даний документ є важливим інструментом міжнародного права для протидії корупції, що «завдає втрат розвитку країн і що є загрозою демократії і режиму правової держави».

Вимога щодо розкриття бенефіціарів якраз і є одним з інструментів настільки актуальної останнім часом для світової спільноти боротьби з корупцією. І Україна не повинна стати тихою гаванню для тіньових капіталів, які можуть стікатися з різних країн.

27 жовтня 2011 року Україна зробила дуже важливий крок у напрямі боротьби з відмиванням брудних грошей. На рівні законодавства у форматі чотирьох законів було імплементовано вимоги FATF. За це Україна була виключена з так званого «сірого списку» даної організації. Цей позитивний крок назустріч нашій країні став результатом півторарічного моніторингу з боку FATF за Україною. http://podrobnosti.ua/podrobnosti/2011/11/01/800984.html.

Ось тільки довіра з боку міжнародної організації ризикує бути втраченою відразу. Тому що, одна річ ухвалити закони, а інша — дотримувати їх на практиці.

Дійсно, практика може скластися така, що у справі «Київенерго» буде обкатано нову схему легалізації коштів, нажитих нелегким злочинним шляхом. Якщо буде створено прецедент, що реальні покупці «Київенерго» залишаться «за лаштунками», то цей же механізм може бути в подальшому задіяний і під час приватизації всіх 11 енергетичних підприємств, запланованих до приватизації. Оскільки за оцінками експертів від приватизації всіх обленерго ФДМУ зможе отримати виторг більше 6 млрд грн, то виходить, саме стільки коштів зможуть «відіпрати» на користь будь-яких наркокартелів, бандитських «общаків», терористичних груп і інших Cosa Nostra, для яких у їх власних країнах таким операціям вже давно покладено край.

Залишається сподіватися, що насправді для України, її влади і громадян, вимоги FATF і зобов'язання щодо боротьби з відмиванням брудних коштів — це не порожній звук.

Вадим ЗАЙКОВ
Газета: 
Рубрика: