Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Майдан на Манхеттені і протест у Києві:

різниця «температур»
18 жовтня, 2011 - 00:00
ФОТО РЕЙТЕР
Початок на стор. 1-а ШПАЛЬТА

Більшість аналітиків поділяють думку, що зараз світ зіткнувся з новою серйозною кризою. На відміну від попередніх, її джерелом є глобалізація. Унаслідок неї з’явилася можливість концентрувати гігантські фінансові ресурси в дуже короткий термін, що, у свою чергу, відкрило можливості для небачених раніше спекуляцій, створення гігантських фінансових пузирів.

Зараз багато аналітиків намагаються дати пояснення новій хвилі протестів, що відбуваються під гаслами «За глобальну демократію» й «Проти диктатури банків». Відставний професор Університету Південного Іллінойсу та засновник Global Media Research Center Джон Даунінг зазначив в інтерв’ю Le Devoir, що сьогоднішні протестні рухи в усьому світі продовжують ідеологічну лінію таких «рухів за соціальну справедливість», як армія сапатистів або рух антиглобалізму. Проте вчений обережний в оцінках шансів протестувальників на успіх: «Планета поступово перебудовується, можливо, надто поступово. Це буде трудомісткий, важкий і болісний процес, неможливий без чітко виробленої політики», — зазначив Даунінг. Він підкреслив, що революційний цикл дуже тривалий, а рух за переоцінку капіталізму перебуває в початковій стадії, хоча поява соціальних мереж може прискорити цей процес.

Існує небезпека, що в Україні можуть використати нову кризу для того, щоб виправдати власне невміння реформувати країну, мовляв, і в благополучніших країнах капіталізм переживає труднощі. Тим часом, слід звернути увагу, що головний висновок з глобальної акції протесту полягає в тому, що на Заході в основі суспільної психології та колективних дій людей жива громадянська основа. А це залишає цим країнам надію на те, що вихід з кризи буде там знайдено самими суспільствами, а не нав’язано диктатом верхів або стихійних зовнішніх обставин. Тим часом, як зазначає Газета.ру, «пересічний росіянин привчений бачити в собі не громадянина, а залежну людину, клієнта влади або багачів. Йому здається майже природним, що чиновницький або комерційний авторитет живе в іншому світі й купається в розкоші. Чергові «палаци Путіна» або «міллердорфи» абсолютно не дивують його й досить мало обурюють».

Подібна думка значною мірою стосується й України. Тому хотілося б, щоб українці засвоїли для себе урок з руху «Захопи Волл-стрит», видавлювали з себе раба, ставали громадянами в повному розумінні цього слова.

А з другого боку, для нинішнього керівництва України важливо уважно вивчити уроки капіталізму й при реалізації проголошеного курсу на лібералізацію економіки здійснювати реформи не на догоду великому капіталу й не за рахунок народу. Іншими словами, в умовах нашого недокапіталізму можновладцям варто вгамувати свої апетити. Як свідчить поки що чужий досвід, «глобальна демократія» — річ заразлива. Перед її натиском і не такі «вертикалі влади» не витримували...

КОМЕНТАРI

«ЛЮДИ НЕ ХОЧУТЬ РОЗПЛАЧУВАТИСЯ ЗА НЕЕФЕКТИВНУ РОБОТУ БАНКІВ ТА ФІНАНСОВИХ УСТАНОВ»

Едвард ЛУКАС, британський публіцист, редактор міжнародного відділу тижневика The Economist, автор бестселера «Нова холодна війна: Росія Путіна й загроза Заходу»:

— Люди невдоволені тим, як триває вихід з фінансової кризи. Останні 15 років люди не цікавилися фінансовою системою, економічними питаннями. А тепер із підвищенням цін вони почуваються нещасливими. І це стосується як тих, хто втратив роботу, так і тих, хто не в змозі виплачувати внески за придбане житло. З іншого боку, вони невдоволені неефективністю фінансової галузі і тим, що менеджери та брокери отримують велику платню. Загальне відчуття і не лише серед тих, хто протестує, але й серед багатьох людей, що фінансова система не дбає про публіку, а лише про свої прибутки.

Влада має сказати людям: так, ви маєте рацію. Ми також невдоволені діяльністю фінансового сектору. І чим більше грошей ми зекономимо на фінансовій системі, тим більше ми можемо виділити коштів на суспільні витрати. Ідея також полягає в тому, щоб визнати як неефективність банків, так і накопичені у минулі роки величезні борги, які дестабілізують фінансову систему. І урядам необхідно вирішити цю проблему. Вони мають сказати: так, існує проблема, а також запропонувати всеохоплюючу програму реформи фінансового сектору, яка передбачає погашення боргів, щоб вони не були тягарем для майбутніх поколінь. Уряди також мають продемонструвати, що капіталізм діє в інтересах широких верств населення, а не лише фінансової і банківської верхівки.

Капіталізм не обов’язково в майбутньому буде включати елементи соціалізму. Що важливіше, це менш чисельний уряд. І великою проблемою останніх 30 років було те, що банки звільнили від контролю. Капіталізм виступає на користь невеликого уряду. І проблемою останніх 15 — 20 років було те, що банки виходили за межі допустимого ризику і приватизували прибутки. Саме на цьому треба сфокусувати увагу. Тому нам треба зробити так, щоб знову нічого схожого не трапилося.

Тим часом проблемою урядів є те, що вони зосереджуються на вирішенні короткострокових проблем, наприклад недопущення колапсу євро, виходу із фінансової кризи. Все це важливо, але політики мають думати про реформу фінансової системи. Люди не виступають проти капіталізму. Вони не проти малого бізнесу. Вони не виступають за експропріацію прибутків. Люди не хочуть розплачуватися за неефективну роботу банків та фінансових установ.

Уряди мають показати, що вони стурбовані ситуацією і, разом з тим, продемонструвати громадськості упевненість у довгостроковому майбутньому.

«МИ ХОЧЕМО ДІСТАТИ ВІДПОВІДІ»

Кріштіна КАМЕЛО, тимчасово безробітна, Фару, Потругалія

— Це велика брехня, що Португалія — демократична і справедлива країна. Наш колишній прем’єр-міністр (Сократеш) не говорив правду про економічний стан країни. Хіба це демократія? А нині ми будемо страждати від суворих заходів, які нав’язує уряд. Люди цим обурені. Вони просто хочуть отримати відповіді від свого уряду, а також мати справедливі економічні умови, за яких можна було б забезпечувати своє життя та життя своїх сімей. Я сподіваюся, що наша політична еліта прислухається до вимог своїх громадян і зробить усе необхідне для покращення економічного стану країни.

«МИ ПРОТИ РАДИКАЛЬНИХ ЗМІН»

Прагана НУНО, торговий консультант, Фару, Португалія

— Багато португальців підтримали рух «Покоління в скруті», який організував масові маніфестації в березні цього року (лише у невеликому Фару маніфестація зібрала до восьми тисяч людей). Акції, що відбулися в суботу, не мали такої підтримки (близько тисячі учасників), що можна частково пояснити поганою поінформованістю людей про запланований протест. Нашою метою було показати уряду, що люди в Португалії не сплять і що ми проти радикальних змін у нашому житті (наприклад, наміри уряду зробити платними мережу автобанів, спорудження яких фінансував Європейський Союз. З іншого боку, надзвичайно велику кількість державних програм обмежують, і скорочення стосуються навіть тих статей, де їх не можна робити (передусім відпустки і різдвяні премії). Подібні урядові заходи вельми нас розлючують, і ми намагаємося консолідувати населення й висловити нашу позицію урядові.

«ЧАСТИНУ ЛЮДЕЙ ПЕРЕСТАЛА ЗАДОВОЛЬНЯТИ ПОЛІТИЧНА СИСТЕМА»

Соледад АЛЬКАЙДЕ, репортер, El Pais, Іспанія:

— Акції невдоволення розпочалися в Іспанії ще 15 травня. Коли частина людей перестала задовольнятися політичною системою, яку ми маємо. Вони закликали виходити на вулиці на демонстрації. Ці акції стають дедалі популярнішими. Минулої ночі протестувальники вирішили окупувати центральну вулицю Мадрида. Одна з причин цих виступів — дуже високий рівень безробіття (5 млн. осіб), що є поштовхом вийти на вулиці. Друга полягає в тому, що в нас була реформа конституції Іспанії. Однак щоб уносити зміни до неї, потрібно запитати думки людей — провести референдум. Але в нас його не було. Це також пояснює, чому іспанці невдоволені. Уряд Іспанії ще не відреагував на суботні виступи. Проте коли у травні відбувалася перша демонстрація, влада намагалася вести діалог із демонстрантами, але наприкінці вона застосовувала поліцейських, щоб прибрати протестуючих із вулиць. Наступного місяця в Іспанії матимуть місце парламентські вибори, тож влада намагається не робити проти демонстрантів активних дій. Головний же кандидат на прем’єрське крісло спробує використати ці заворушення на свою користь.

Підготували Ігор САМОКИШ, «День», Ярослав КОВАЛЬЧУК
Микола СІРУК, «День»
Газета: 
Рубрика: