29 вересня 1941 року, близько восьмої ранку, київські євреї зібралися на розі вулиць Мельникова і Дегтярівської. Із собою мали документи, гроші, цінні речі й теплий одяг — усе те, що вимагали в численних оголошеннях, розповсюджених у столиці. Хто з євреїв не виконає вимоги й не прийде, говорилося в ньому, буде розстріляний. До останнього моменту люди вірили, що їх будуть вивозити з міста, натомість їх відвели до урвища Бабиного Яру й розстріляли.
Цього року Україна і світ відзначають 70-ті роковини страшної трагедії. Пам’ять про Голокост міцно вплелася в ментальність багатьох поколінь киян, і сьогодні, коли у світі знову заговорили про проблему нетерпимості й дискримінації за національною, расовою, релігійною ознакою, особливо важливо говорити й переосмислювати трагедію Бабиного Яру. Пам’ять про переслідування й масові винищення єврейського народу нацистською Німеччиною часів Другої світової війни є важливим фундаментом для осмисленої побудови сучасного толерантного суспільства. Важливо, щоб молоде покоління українців усвідомлювало цю трагедію як «свою», а не «чужу», і вміло зробити правильні висновки.
Сьогодні трагедія Бабиного Яру потребує нового, свіжого і ширшого, переосмислення на науковому, культурному та суспільному рівнях, уважають організатори конференції «Без пам’яті немає майбутнього. 70 років після масових розстрілів у Бабиному Яру», яка відбулася вчора в Київському міському будинку вчителя. Організували захід міжнародна асоціація «Спільнота Святого Егідія» та Об’єднання юдейських релігійних організацій України за підтримки Міністерства культури і туризму України. Про трагедію, її роль у контексті загальнолюдських цінностей, про сьогоднішню проблему інтолерантності у світі загалом та в Україні зокрема, про уроки Бабиного Яру в розбудові толерантного суспільства говорили авторитетні фахівці й дослідники, серед яких головний рабин Києва та України Якоб дов Блайх, директор інституту філософії ім. Г.С.Сковороди НАНУ Мирослав Попович, директор Українського центру вивчення історії Голокосту Анатолій Подольський, голова Всеукраїнської організації євреїв —колишніх в’язнів концтаборів і гетто Борис Забарко, професор університету Roma Tre Адріано Роккуччі та інші.
До 70-річчя трагедії Бабиного Яру у приміщенні Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України вчора відкрилась спільна українсько-російська документальна виставка. На ній представлено близько 200 унікальних маловідомих фотоматеріалів та документів, що висвітлюють трагічні події німецької окупації в Києві 1941 — 1943 років. Тут можна побачити накази окупаційних властей жителям, списки розстріляних громадян, протоколи допитів свідків, уривки зі щоденників киян про трагедію в Бабиному Яру, інформацію партизанів про катування мирних жителів, документи про масові розстріли населення, рідкісні фотографії тощо.
Також завтра, у 70-ті роковини трагедії, у Національному історико-меморіальному комплексі «Бабин Яр» відбудеться панахида та покладання квітів. Захід, у якому візьмуть участь ієрархи українських церков, представники громадських організацій, родичі та близькі жертв, розпочнеться о 12 годині.
