У Брюсселі фінішував V Велопробіг Європартнерства, в якому взяли участь 11 наших співвітчизників. «День» вже писав про старт екологічного велотуру дорогами Німеччини та Бельгії, в якому мандрівники мали запозичати досвід видобутку енергії із альтернативних джерел. 26 хлопців та дівчат (11 з яких — українці, а 15 — молодь Федеративної Республіки Німеччини) за два тижні подолали близько однієї тисячі кілометрів, познайомились з культурою та енергозберігаючим досвідом Німеччини, Нідерландів та Бельгії.
«АТАКА ВІТРЯКІВ»
Стартував велопробіг у Дрездені. Утім українська команда, яка дісталась Німеччини рейсовим автобусом, ще при перетині польсько-німецького кордону почала знайомство з альтернативною енергетикою ФРН. На кожному п’ятому-шостому кілометрі шляху група бачила нові сучасні вітрогенеруючі установки. Такі ж, які «красуються» на промороликах про Україну, підготовлених до Євро-2012.
Варто підрахувати, що сьогодні в Німеччині крутяться 21600 вітряків загальною потужністю 27200 мегават. Ті учасники велопробігу, які вже були в Німеччині, жартома називають це «атакою вітряків». В Україні ж потужність ВЕС складає менше 50 МВт. Щоб встановити класичну вітрову установку в Німеччині необхідно близько мільйона євро, а приблизно три таких вітряки забезпечують електроенергією до 2 000 людей! Власником установки може бути підприємство, громада чи приватна особа. Незалежно від форми власності можна продавати «зелену» енергію в загальну мережу. Собівартість 1 кіловату складає 37 центів, а держава купує її за 1 євро 20 центів. Це дозволяє власнику установки швидко виплатити кредит, за який він придбав установку, та навіть отримувати прибуток.
Наприклад, в Україні також можна без проблем встановлювати на своїй землі вітроустановки потужністю до 75 кВт і висотою до 30 метрів для некомерційного використання.
Найбільша частку енергії, яку добувають із альтернативних джерел у Німеччині припадає саме на вітер та сонце. Досить поширеними є так звані сонячні ферми, які обладнані установкою «фотовольтаїк». Ця установка перетворює енергію світла в електричний струм. Головна проблема економії струму — це втрата його при транспортуванні, фотовольтаїки ж можна розташовувати на фасадах будинків, дахах, інших поверхнях, а це само собою знімає необхідність транспортування струму на значні відстані. Бум на фотовольтаїки почався у 2004 році й триває і досі.
Утім, кожна медаль має два боки. «Темним» боком альтернативної енергетики є небезпечність виготовлення необхідних приладів та їх подальша утилізація. Неоднозначним і насторожуючими моментами є відмови пожежників гасити будинки, на яких були розташовані сонячні батареї. Це пов’язано із високою ймовірністю короткого замикання, через наявність в цих батареях хімічних елементів, які протидіють відомим засобам пожежогасіння.
БЛІЦ-ДУШ, ТАРА І ВЕЛОРУХ
Бережливе ставлення до природи у ФРН виховували не лише ідеологічно, а й економічно, — встановлюючи високі тарифи на водо- та енергоносії. У молодіжних кемпінгах, де зупинялись учасники велопробігу для ночівлі, завжди був душ, але любителів поніжитись під теплю водою, розчарував ліміт у часі. Так, чотири хвилини теплих водних процедур обійшлися учаснику в 1 євро (приблизно 11 гривень). Утім, цього часу цілком вистачить, адже світовим економним стандартом вважається трихвилинний душ...
Треба зазначити, що держава створила всі умови, аби громадяни могли заробляти на своїй турботі про навколишнє середовище. Наприклад, у кожному великому продуктовому магазинні Німеччині працюють автомати приймання скляної та пластикової тари. Після автоматичної перевірки пляшок автомат видає чек із вказаною сумою знижки. За ці гроші покупець гарантовано може розрахуватись на касі супермаркету. Велосипедисти із задоволенням долучилися до процесу розумного використання сміття й кожного дня здавали 40-45 пустих пляшок. У середньому чек знижки складав до 10 Євро (111 грн.). Враховуючи ціни на продукти харчування, які є навіть нижчими, ніж в Україні, на зароблені за «сміття» гроші можна було придбати десерт на всю нашу команду з 26 осіб...
Нагадаємо, масштабний велорух започаткований у Нідерландах, за кілька років досвід «розвантаження» громадського транспорту та автомобільних шляхів перейняли й інші країни ЄС. Зараз на території цих країн є необхідна інфраструктура у вигляді велодоріжок, стоянок, знаків, вказівників, станцій обслуговування. У Німеччині кожна десята дорога облаштована для велоруху. В усіх трьох країнах, якими мандрували велосипедисти, можна було побачити «рекламний» велосипед, на ньому написано, скільки людина витрачає кілокалорій, скільки бензину зекономить чи скільки збереже дерев, якщо проїде необхідну відстань велосипедом. До речі, на велосипеді у країнах ЄС можна побачити всі верстви населення: професійних велосипедистів та початківців, малечу та людей літнього віку, бідних та багатих, жителів міст і сіл.. А під час велопробігу до учасників приєдналась навіть депутат німецького Бундестагу на своєму велосипеді. Віола фон Крамон патронувала українсько-німецький проект. Депутат є спікером із питань зовнішніх зв’язків ЄС й неодноразово була в Україні, тому добре орієнтується в політичній ситуації нашої держав.
— Я вважаю, що Україна має дуже хороші передумови, а особливо технічні, — сказала «Дню» пані КРАМОН. — Замість будівництва заводів з переробки вугілля можна будувати вітряки, сонячні батареї, біотермічні установки. Потрібно створити сприятливу фінансову ситуацію, аби люди могли інвестувати в екологічну сферу, адже так можна не лише допомогти довкіллю, а на цьому можна й заробляти гроші. Вам варто спробувати розвинути концепцію для переходу на альтернативні методи живлення.
