Іванко малював з дитинства все, що оточувало його: «ту
корову, що несе на рогах вранішнє сонце, й барана, на котрому їздив верхи,
й джмеля, що невтомно дзумкотів свою улюблену пісню квітам, і ворону, до
чийого гнізда добрались-таки мої руки. Все життя каюся перед тією вороною.
Вона вже, мабуть, і...