Вікторія Полєва

Він говорить так само просто, як і пише. Але в цій простоті прихована така глибина, що в неї провалюєшся відразу, стаючи мимовільно причетним до її таємниць. У нього дитячі очі — зовсім блакитні, і сором’язлива усмішка. Величезне чоло, спокійні руки. Спілкування з ним, навіть...