Як і повелося з радянських часів, кожний ювілей — свято сущого начальства. Кого застала кругла дата в редакторському кабінеті, той і суне своє пітне чоло в лавровий вінець. Частіше попадалися люди випадкові. За жартливою історичною іронією, три кращих «ізвєстінських» головних в ювілейну колію не...
