За інформацією Національної поліції України, за 3 квартали 2017 року кількість злочинів з використанням інформаційних технологій зросла в 2,3 рази – 6136 випадків порівняно з 2621 зафіксованими торік. В офіційному коментарі «Дню» Нацполіція зазначає, що при проведенні розслідувань таких кримінальних правопорушень вдалося з’ясувати, що подібні злочини здійснюють групи осіб, які перебувають в місцях позбавлення волі переважно на території тимчасово окупованих територій Донецької та Луганської областей. До переліку областей, у яких стрімко зростає злочинність такого характеру, входять Івано-Франківська (505% приросту), Кіровоградська (483%) та Луганська (307%). У Сумській області кількість таких злочинів навпаки зменшилася на 40%, у Харківській – майже на 6%. У Криму та місті Севастополь ситуація не відстежується.
Серед поширених є випадки, коли шахрай представляється працівником банку або співробітником соціальної служби і під приводом уточнення певної інформації, зміни ліміту по платіжній картці, покращення сервісу обслуговування тощо отримує дані платіжної картки (термін дії картки, ПІН-код), щоб скористатися коштами з карткового рахунку або при розрахунку в мережі інтернет за товари та послуги. За інформацією Національної поліції, найпоширенішими способами вчинення шахрайства в мережі інтернет є заволодіння коштами під виглядом реалізації товарів, робіт чи послуг. Із цією метою зловмисники розміщують неправдиву інформацію на дошках оголошень, у соціальних мережах, на інтернет-аукціонах, де учасники мають можливість дистанційно укласти угоду про купівлю-продаж товару в мережі. Таким чином, кошти за товар покупець перераховує продавцю на банківську платіжну картку або електронний гаманець, а після перерахування коштів товар не надходить до покупця, а продавець привласнює отримані кошти.
Також зловмисники часто створюють інтернет-ресурси, на яких пропонують послуги оплати певних послуг – поповнення рахунку мобільного, оплата за користування послугами провайдера, для чого потрібно ввести у відповідні поля реквізити банківської платіжної картки, що у подальшому надає можливість шахраям проводити несанкціоновані операції в мережі інтернет.
Трапляються і нехарактерні з погляду продавця випадки, коли шахрай намагається зірвати джекпот – очікує заволодіти товаром та даними платіжної картки – у той час, коли ти очікуєш місяць-два відповідної реакції на товар, який продаєш в інтернеті, але з часом розумієш, що кількість переглядів оголошення зростає та результату це не дає. Саме такий випадок трапився зі мною. Скажу відверто: коли нарешті по той бік слухавки чуєш, що покупець знайшовся, а до досягнення мети залишилося кілька простих переконливих кроків, не здогадуэшся, що ці кілька кроків насправді необхідні шахраю, щоб завоювати довіру покупця та отримати товар задарма.
На початку осені я вирішив подати оголошення на безкоштовний сервіс OLX – «легко і швидко», принаймні так заявлено на сайті. Товар, який я мав намір продати – iPhone 5S – один із топових на цьому сайті, співвідношення ціна/якість дотримано – звідти і починається спокуса для інтернет-шахраїв.
Майже через місяць від дня подачі оголошення зі мною зв’язався Михайло (так назвався потенційний покупець), який літературною українською заявив, що його дружина вподобала саме мій смартфон, це і буде подарунком для неї з нагоди визначної для подружжя дати. Мої коментарі стосовно смартфона Михайло слухати не хоче – його цікавить лише чи «стан такий, як на фото» і чи «Cloud чистий». Довго не роздумуючи, домовляється про зустріч наступного дня, а для уточнень часу зустрічі просить телефонувати за поточним номером.
У «день істини» відбувалася низка дивних подій. Попередні «перемовини» пройшли успішно – чоловік готовий віддати будь-яку суму за товар через банк, а зустрітися мені доведеться з кур’єром. Кіберзлочинець свідомо завищує запропоновану вами суму до оплати, що має психологічний ефект, бо швидше налаштує вас на співпрацю з шахраєм, ніж змусить засумніватися в чесності його намірів. Перед відправленням «делегованої» особи за моєю адресою молодик запитує реквізити, ретельно звіряє їх, і майже миттєво я отримую фейкове смс-повідомлення з якогось номера про зарахування коштів на банківську картку. Для достовірності покупець пропонує зателефонувати на гарячу лінію сервісу INBOX, яким він буцімто щойно скористався, та, проявляючи легку грубість, наказує спуститися до автомобіля. Після цього повідомлення-щастя шахрай хотітиме контролювати кожен ваш крок, перебуваючи на зв’язку, сидіти на вухах, так би мовити, дотих, поки не переконається, що товар вже в дорозі. Таким чином людина з нечесними намірами намагається вас дезорієнтувати, не давши часу на роздуми.
Йду до автомобіля, «тримаючи Михайла на дистанції», а з іншого мобільного телефоную у новостворений сервіс-центр INBOX. По зв’язку мені спокійним, дещо приємним голосом тут же повідомляють, що на мою картку надійшли кошти, називають точну суму, але скористатися ними можна, кажуть, через 3 години. І тепер, коли я вже біля автівки, з’ясовую, що цього разу у якості кур’єра таксист однієї зі служб у Львові, який, як пізніше виявилося, про товар нічого не знає, бо «за домовленістю мав би забрати людину із зазначеного місця». Засмученим голосом повідомляю таксисту, що, на жаль (чи на щастя), ніхто нікуди не поїде. Цієї розмови з водієм герой Михайло не чув. Незабаром викликаю наряд поліції для фіксації факту спроби у шахрайстві, після чого набрався й сміливості сконтактувати з кіберзлочинцем і повідомити, що у відділені банку підтвердили, що гроші я незабаром отримаю, а смартфон можна без вагань доставляти кур’єром за адресою покупця. Втім, «рибка зірвалася» – молодик більше не виходив на зв’язок. Для шахрая важливо, щоб жертва грала за встановленими ним правилами. Якщо щось піде не так – контакт обривається.
Як повідомила представниця зазначеної служби таксі, за останні півроку надходило 6 подібних звернень саме від цього шахрая (так, за інформацією Нацполіції, на одного такого шахрая припадає 5 кримінальних правопорушень в рік). Цього разу в таксі зобов’язані заблокувати його у системі. Прикро тільки, що механізму встановлення наміру замовлення автомобіля не існує.
CLM-менеджер OLX Мирослава Мазур на запитання про те, як вони протидіють шахрайству в інтернеті, повідомляє: «В команді працює троє спеціалістів з безпеки. Спеціалістами сервісу розроблені алгоритми для виявлення шахраїв, проводиться моніторинг оголошень та у випадку виявлення діяльності користувача, що має ознаки шахрайської, обліковий запис такого користувача може бути заблокований. Окрім цього, ми проводимо постійну роз’яснювальну роботу із користувачами, як не стати жертвою шахраїв». Але, схоже, такої кількості спеціалістів недостатньо, щоб гарантувати безпеку всіх користувачів у сервісі, який станом на вересень 2017 року за офіційними джерелами, посідає 5-те місце за відвідуваністю й є найпопулярнішим сайтом оголошень в Україні. Адже навіть людина, яка перебуває у місцях позбавленнях волі, здатна обійти систему безпеки сервісу. Послуга «Безпечна угода», яка націлена «на суттєве зменшення кількості випадків шахрайства із передплатою», не набула великого поширення серед користувачів.
