Платформа «Правозахисний порядок денний», до якої входить низка профільних організацій, склала список пріоритетних завдань для наступного скликання Верховної Ради України. Насправді правозахисна спільнота надала близько сотні пропозицій, але в короткому списку вирішили сконцентруватися на проблемах, які потребують законодавчого врегулювання, і неоднозначних ситуаціях, які потребують чіткої стратегії розв’язання. Для початку фахівці пропонують новому парламенту 13 кроків.
ПРАВА І ВІЙНА
Розпочали з ухвалення розроблених Конституційною комісією змін до розділу ІІ Конституції України про захист прав та основоположних свобод людини та громадянина. Запропонували майбутнім депутатам ратифікувати Римський статут, Стамбульську конвенцію та ухвалити законопроєкт про воєнних злочинців №9438. За словами правозахисників, Римський статут — це основа відносин із міжнародним кримінальним судом, у якому розглядаються справи, пов’язані з Майданом та конфліктом на Донбасі. Стамбульська конвенція, навколо якої давно ламаються списи, має запобігати насильству щодо жінок та домашньому насильству. Про законопроєкт №9438 «Дню» не так давно розповідала виконавча директорка Центру Громадянських Свобод Олександра РОМАНЦОВА: «Він дає можливість внести до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України такі категорії, як «воєнні злочини», «злочини проти людяності», «злочини агресії» та «злочин геноциду». Завдяки цьому національні судді, прокурори та розслідувачі, не чекаючи вердиктів Міжнародного кримінального суду, зможуть правильно класифікувати смерті на Майдані, в Криму та на Донбасі, те, що відбувалося з полоненими та переслідуваними за політичними мотивами тощо».
Правозахисники також пропонують майбутнім нардепам на початку каденції ухвалити національну модель перехідного правосуддя та підтримати законопроєкт «Про засади державної політики захисту прав людини в умовах подолання наслідків збройного конфлікту». Це допоможе подолати наслідки окупації, дасть конкретні механізми притягнення до відповідальності та амністії, відшкодування шкоди і взагалі — запобігання подібним конфліктам у майбутньому. На законодавчому рівні якнайшвидше слід врегулювати й правові статуси та гарантії соціального захисту людей, які незаконно затримані в Росії та на окупованих територіях Криму і Донбасу.
Серед закликів — і забезпечення права власності шляхом скасування мораторію на купівлю-продаж землі сільськогосподарського призначення та ухвалення закону про обіг землі. Сім мільйонів власників земельних паїв не можуть вільно розпоряджатися ними через ці обмеження. Це породжує тіньовий ринок землі та корупцію. Європейський суд із прав людини зобов’язав Україну переглянути мораторій, але наприкінці минулого року Верховна Рада все ж його подовжила.
Ще одна пропозиція — спростити чинну систему реєстрації місця проживання, щоб українці могли реєструвати свою фактичну адресу повідомленням без доказів і користуватися правами та послугами, які з цим пов’язані. «День» писав про важливість цієї реформи (особливо в зв’язку з виборами) в матеріалах «Права без реєстрації» (№18-19, 1.02.2019 р.), «Адреса недійсна» (№56, 28.03.2019 р.), «Людина — довіра — держава» (№106, 18.06.2019 р.).
РЕФОРМА СПРАВЕДЛИВОСТІ
Друга половина вимог стосується судів та правоохоронних органів. Правозахисники пропонують після обрання парламенту продовжити проведення судової реформи та ухвалити зміни до Кримінально-процесуального кодексу щодо суду присяжних. Це зробить суди більш відкритими і дасть можливість громадянам контролювати їхню діяльність. Одночасно слід розпочати реформу Служби безпеки України та позбавити її невластивих функцій, привести її діяльність у відповідність до міжнародних стандартів, зокрема, розвинути механізми парламентського контролю. Законодавче забезпечення пенітенціарної реформи пропонується зорієнтувати на захист прав ув’язнених. Йдеться про зміни в умовах утримання та механізмах ресоціалізації, можливості перегляду покарань довічно ув’язнених.
Правозахисники також вимагають внести зміни до Адміністративного та Кримінального кодексів України для вдосконалення механізмів притягнення до відповідальності за дискримінацію та злочини на ґрунті ненависті. Це дасть можливість гармонізувати українське антидискримінаційне законодавство з відповідними європейськими нормами, правильно кваліфікувати і посилити відповідальність за злочини на грунті ненависті. Є в списку і вимога щодо щорічного звітування правоохоронних органів у парламенті про обсяги та результати застосування слідчо-розшукових та оперативно-розшукових дій.
Наприкінці переліку правозахисники помістили вимоги щодо вдосконалення процедури обрання (зокрема в частині правозахисного досвіду кандидата) та посилення гарантій незалежності та повноважень Уповноваженого Верховної Ради з прав людини. Можливо, в майбутньому йому на допомогу будуть запроваджені незалежні інститути спеціалізованих омбудсменів (інститут інформаційного комісара і т.д.). Парламентарів закликають створити інституційний механізм для постійної співпраці поза політичною кон’юнктурою та започаткувати щоквартальні зустрічі парламентських фракцій із «Правозахисним порядком денним».
Його представники вже формували подібний перелік для кандидатів у президенти. Кажуть, що перед парламентськими виборами достукатися до партійних штабів простіше. І нехай нові й старі політичні обличчя часто не знайомі з деталями, але багато з них мають запит на консультування з окремих питань.
Уже відбулися зустрічі з представниками «Слуги народу» та «Європейської солідарності», які позитивно відреагували на пропозиції, на черзі — інші партії. Також окремі політики неодноразово виголошували публічні заяви щодо тих чи тих пунктів списку. Його укладачі кажуть: важливо ознайомити з ним політиків і почути їхню підтримку до виборів, щоб у наступні п’ять років нагадувати про необхідність виконання обіцянок.
Складання такого переліку — не лише заклик до політиків переглянути та доповнити свої програми. Для правозахисників це стимул до напрацювання нових стратегій розв’язання наболілих проблем вразливих груп населення. Є потреба і актуалізувати низку питань для пересічних громадян, щоб вони знали: я маю це право і можу його захищати, а про реалізацію ось таких важливих для суспільства речей я питатиму зі своїх депутатів.
19 липня правозахисники обіцяють провести підсумкову пресконференцію і повідомити про результати своїх перемовин із майбутніми парламентарями. А поки аналізують передвиборчі програми кандидатів крізь призму прав людини та готують детальний «порядок денний» для нової Верховної Ради.
