Новостворений Державний комітет стандартизації, метрології та сертифікації України має на меті роз’яснювати політику уряду щодо захисту прав споживачів населенню. Саме проблеми захисту прав споживачів розглядалися на прес-конференції, яка проводилася 1 березня Держстандартом.
Аналіз прав споживачів на ринках України не дає підстав для оптимізму: у минулому році кількість скарг про порушення прав споживачів зросла на 22%, — повідомив начальник управління захисту прав споживачів Владислав Єрмаков. У свою чергу, внаслідок перевірок тільки у легальній сфері економіки виявлено 250 тис. порушень на споживчому ринку. Безперервне постачання недоброякісних товарів на українські ринки означає, що існує розвинена тіньова економіка, де внаслідок порушення чинного законодавства отримуються надприбутки. У той же час усім відоме гасло «Підтримаємо вітчизняного товаровиробника!» зводить нанівець усі зусилля дотримуватися законів: якщо раніше було більше підробок під імпорт, то зараз — під вітчизняні товари. Загалом на ринках України не стільки неякісних товарів, скільки фальсифікованих: поза мережею торгівлі реалізується 60% непродовольчих і 40% продовольчих товарів, які в основному не представляють загрози здоров’ю, але далекі від належної якості.
Фахівці Держстандарту на імпровізованій міні-виставці низькоякісної продукції прямо у конференц-залі пояснили, що неозброєним оком вирізнити підробку майже неможливо, крім очевидних помилок: слід звертати увагу на правильність написання логотипу фірми на етикетці (такі помилки робляться свідомо — з метою уникнути звинувачення у використанні торгової марки справжнього виробника), обов’язково повинен бути вказаний виробник. Тому єдина порада споживачам — купувати тільки на ринках чи в кіосках, де є сертифікати якості. До речі, у магазинах покупець теж не застрахований від фальсифікацій, вже не говорячи про бабусь у підземних переходах iз їх доморощеною продукцією.
Якщо ж ви все-таки придбали такий товар, фахівці Держстандарту радять спочатку спробувати самостійно вирішити проблему, якщо ж це не допоможе — звернутися до суду. Варто зазначити, що позивач при зверненні до судової установи звільняється від сплати державного мита. Згідно iз законодавством, споживач може отримати відшкодування за підірване здоров’я тільки у судовому порядку. Але тут постає інша проблема: судові органи не готові до вирішення таких справ. Найбільше, на що може сподіватися постраждалий, — моральна компенсація, оскільки державні органи карають підприємців, у яких вилучено товар.
Удосконалення чинного законодавства у цій сфері — одна з основних проблем. Про це свідчить хоча б недавно прийнятий закон «Про захист прав споживачів», який відмінив дії попереднього: наприклад, якщо у старому законі було визначено, що продавець зобов’язаний видати чек покупцеві, то у новому законі — тільки на його вимогу. Немає нормативної бази для сфери послуг, які розвиваються (мобільний зв’язок, кабельне ТВ і т.д.), ринку алкогольних напоїв, регулювання оптового ринку.
Надання права підприємцям працювати за патентами теж не йде на користь: не ведеться облік товарів, немає сертифікатів якості. Крім того, спрощена система оподаткування не дає можливості відслідковувати надходження товарів. Також немає впевненості, що вилучені держорганами низькоякісні товари не потраплять знову на ринок: механізму, який би забезпечив їхню локалізацію, немає. Вилучити товари з обігу чи ні — лежить на совісті підприємця.
Для ознайомлення населення з новинками фальсифікованих товарів у кожному регіоні України протягом року проводитимуться відповідні акції. У Києві виставки недоброякісної продукції відбулися на ринках Шевченківського та Московського районів. А 2 березня така виставка пройде на ринку «Шлях» Ленінградського району.
«Держава повинна посилити контроль, права споживачів і підприємців мають бути врівноважені», — підсумував заступник голови начальника уравління Держстандарту Леонід Буряк. Для цього було затверджено розраховану на 2 роки програму, в якій спільними зусиллями митниці, служби безпеки, податкової адміністрації буде застосовано низку ефективних заходів, щоб не допустити поступання недоброякісної продукції на споживчі ринки України.
