Днями Рада міністрів Криму ухвалила рішення віддати в оренду організаторам молодіжного фестивалю «Республіка Z» чотири гектари пляжів на Євпаторійському побережжі. Крок уряду автономії був вимушеним. Ще в лютому 2008 року Реском АРК із земельних ресурсів відмовив керівництву ТОВ «Центр молодіжних ініціатив «Зебра» в узгодженні виділення земельної ділянки під фестиваль в оренду, мотивуючи це тим, що оренда земельних ділянок здійснюється виключно на аукціонах. Але в лютому 2009 року Окружний адміністративний суд АРК зобов’язав кримський уряд надати «Зебрі» дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки. І тепер, щоб не допустити виділення землі під явно комерційний захід масштабу всього СНД безкоштовно, представники Радміну умовили «КаZантип» в обмін на оренду землі витратитися на благоустрій селища Поповка, в якому в останні роки проходить фестиваль. Фестиваль «КаZантип», що зародився на пляжах Щолкіно 1995 року, і збирає практично з усіх країн СНД і Балтії, як вважається, любителів музики, наркотиків і вільного сексу, щорічно супроводжують скандали. За рішенням місцевої влади, фестиваль був вимушений залишити Щолкіно й проводився кілька років у інших місцях. Останніми роками фестиваль влаштувався неподалік від Євпаторії. Як вважають аналітики в Криму, просто закрити «КаZантип» і вигнати його з Криму, як пропонують деякі чиновники, не можна, бо такий вид відпочинку має певний попит. Противники заборони фестивалю аргументують свою позицію тим, що наш аналог острова Ібіца, де в подібному стилі проводить відпочинок молодь світу, знайде собі інше місце й Крим просто втратить значну частину прибутку.
На думку голови Радміну Криму Віктора Плакиди, поки Крим не може запропонувати для молоді альтернативного «КаZантипу» місця відпочинку, перешкоджати проведенню фестивалю не варто. «Примусити переміститися «КаZантип» в іншу — четверту —точку однаково невигідно і для учасників фестивалю, і для тих, хто хоче приїхати й залишити тут свої гроші. Якщо ми не можемо запропонувати чогось альтернативного, то не треба руйнувати те, що вже створено. Аргумент впорядників фестивалю, що «ми не можемо вкладати кошти в розвиток, поки ми не маємо землі», це також правда», — говорить Віктор Плакида.
Тим часом це рішення уряду викликало скандальні коментарі. Представник Президента України в Криму Леонід Жунько заявив: «Ми говоримо, що там збирається молодь, але це ж кубло для поширення різноманітних наркотиків, для перекручення моралі, що залишилася в молодому суспільстві загалом, і ганьба всьому Криму. Там шприци валяються, як пісок на пляжі, а ми вдаємо, що цього не розуміємо і ще чотири гектари землі віддаємо безкоштовно, щоб узаконити цю проституцію, розпусту, і наркоманію». Кримчани пригадали також і випадок, коли на фестивалі, ще у Веселому під Судаком, від передозування наркотиків померла одеситка.
Проти й комісія Верховної Ради Криму з правових питань, правопорядку і надзвичайних ситуацій, яка ще в грудні 2007 року відхилила прохання організаторів молодіжного центру «Зебра» про оренду землі. На думку деяких депутатів, «Казантип» уже давно став епіцентром наркоманії, розпусти і вживання алкогольних напоїв. Голова цієї комісії Людмила Лубіна зазначає: «Там найгрубіші порушення, немає води, санепідемслужба забороняє там надання яких-небудь послуг. Там усе залишається, як було: передусім, це джерело поширення наркотиків на території Криму. Я з боєм вела цю роботу, підключала представників правоохоронних органів, щоб не допустити цього. Але, на жаль, «КаZантип» — це годівниця не лише для чиновників, але й для правоохоронних органів...». На її думку, «з молоддю потрібно працювати, але не таким чином...». Голова Комітету із земельних ресурсів Криму прокоментував журналістам цей факт дуже коротко: «Я був там, дивився на це, страшне враження...».
Проти фестивалю наркотиків і сексу послідовно всю його історію була й прокуратура Криму. У серпні 2006 року вона вимагала від Радміну автономії скасувати дозвіл на проведення фестивалю «КаZантип». Пізніше Сімферопольська міжрайонна природоохоронна прокуратура порушила кримінальну справу проти керівництва «Зебри» за порушення вимог містобудівного законодавства. У ньому йшлося про те, що, звівши незаконні будови на пляжах села Поповка, організатори «КаZантипу» нанесли державі збиток на суму в понад 900 тисяч гривень. Популярна молодіжна тусовка, яка щорічно в липні-серпні збирає тисячі молодих людей не лише з України, але і з далекого закордоння, дійсно проживає у відверто антисанітарних умовах. За даними кримської СЕС, всі об’єкти харчування функціонували на пляжах без очисних і каналізаційних споруд. Торгові павільйони не були підключені до централізованих мереж водопостачання і каналізації (в зв’язку з повною відсутністю таких мереж на пляжі Поповки). Договори про поставки і транспортування продуктів харчування, питної води, а також медичні книжки працівників громадського харчування представники контролюючих органів під час перевірки так і не побачили. Радмін тоді вирішив «частково задовольнити претензії прокуратури», але не закривати фестиваль, і взяв на себе зобов’язання усунути організаційні й санітарні недоліки. На думку заступника прокурора Криму Решата Абдієва та нинішнє рішення Радміну з виділення пляжу «Зебрі» незаконне, оскільки влада не оскаржила рішення суду про необхідність продажу ділянки через аукціон. Він заявив, що прокуратура в будь-якому випадку домагатиметься оскарження рішення суду щодо виділенню ділянки «Зебрі».
Проте питання не таке просте, як здається. Рада Міністрів вирішила, що якщо не можна заборонити захід, то потрібно його... ну, якщо не очолити, то хоча б мати від нього економічну вигоду. «Якби в нас був альтернативний «КаZантипу» проект, все б вирішувалося зовсім по-іншому, — роз’яснює цю позицію Віктор Плакида. — Коли-небудь, безумовно, так і станеться, з’являться серйозні цікаві економічні проекти. Але не можна просто чекати, що з’явиться інвестор, який сам щось вигадає, принесе нам багато грошей, зарплату, робочі місця і все інше. Нам потрібно подивитися, що нам вигідно. Подивимося рік-два-три, утримуватимемо поки що їх, можливо, скасуємо це рішення, ухвалимо якесь інше. Скажіть, якщо ми їх сьогодні закриємо, наскільки це буде вигідно? Вони також торгуються, напевно, також не хочуть даремно вкладати гроші. Вони вважають, що приносять нам користь: вони все організовують, приїжджають люди, залишають у Криму гроші. Можливо, вони вкладають менше, ніж нам хотілося б. Питання залишається відкритим. Із ними складно вступати в діалог: люди тут не живуть, лише працюють. Але вони роблять те, що не робить жоден молодіжний проект. Коли їдеш у Євпаторію через Сакський район, бачиш, що зліва смуга порожня. Що заважає власникам цих великих порожніх ділянок землі вкласти якісь гроші і залучити хоч би якусь кількість людей, а потім вступити в якийсь діалог. Не хотілося б втрачати «КаZантип», не пропонуючи нічого натомість. Упевнений, що тут останнє слово за громадськістю, за громадою. Потрібно лише стежити за ситуацією, моніторити та підказувати розумні рішення...».
Тож вигнати чи дозволити? Відповіді поки що немає, хоч і третього шляху, так званої золотої середини, — дозволити, але привести в культурну та пристойну форму, — в цій проблемі також немає. Кілька років поспіль це вже намагалися зробити, але підвищена увага міліції, обшуки та облави міліцейських відділів із боротьби з наркотиками, призвели до падіння інтересу в основного контингенту фестивалю, зниження популярності й прибутків бюджету. Більше того, на фестивалі з’явилися закриті VIP-зони, в яких на фоні музики й танців продовжувалося все те саме: кальян, легкі та важкі наркотики, вільний секс.
Проблема, швидше за все, вимагає загальнодержавного обговорення, а поки що варто зауважити, що Рада Міністрів Криму, прагнучи розвивати навіть такий екстремальний вид курорту, діє на свій страх і ризик.
