Міністерство культури до об’єднання з Міністерством молоді та спорту займало будівлю на вулиці Івана Франка, 19. Споруда відповідала назві відомства, котре в ній оселилося. Невисока будівля, схожа на театр. Інтер’єр будинку гармоніював із місцем розташування — історичним кварталом у центрі Києва. Однак ні оздоблення, ні назва відомства не вберегли будівлю від пожежі.
Як повідомляють у Державній службі з надзвичайних ситуацій, у понеділок близько 10 ранку сталося займання у підвальному приміщенні Мінкультури. На третьому поверсі виникло задимлення. Працівників міністерства евакуювали, за годину вогонь загасили, жертв та постраждалих немає, відзвітували рятувальники. А от про те, що саме «з’їв» вогонь у підвалі, чиновники відмовчуються. У приміщенні зберігалися архівні документи. Яка їхня доля, що саме врятовано, а що вщент знищене вогнем, які можуть бути причини пожежі — офіційних коментарів немає наразі ні від ДСНС, ні від профільного та відповідального за культуру міністерства.
ПІДПАЛ, ПЛАН НАСТУПУ ЧИ ЛІКВІДАЦІЯ МІНКУЛЬТУ?
«Культуру підпалюють із різних боків. Схоже, на чийсь чіткий план наступу», — відреагував на пожежу в соцмережах директор Благодійного фонду підтримки ініціатив «Дня» Микола Гриценко.
У цьому є частка правди. Насправді пожежі не виникають самі по собі, та ще й в історичній частині Києва, тим паче в Міністерстві культури, де навряд чи бракує коштів на належну пожежну сигналізацію та охорону. Оскільки офіційних роз’яснень від керівника реформованого Міністерства культури, молоді та спорту Володимира Бородянського досі не прозвучало, громадськість почала висувати власні версії, чому ж палало в приміщенні колишнього Мінкульту.
Олена ТЕРЕЩЕНКО: Досі жодна пожежа жодного об’єкта культурної спадщини не була кваліфікована нашими доблесними правоохоронцями як підпал. І цього разу навряд чи знайдуть справжніх замовників та виконавців, Якщо так цинічно підпалюють будівлю Мінкультури, так чому ж не зняти охоронний статус відразу з двох будівель-пам’яток, що розташовані поруч, а на їхньому місці не звести черговий скляний «парус»?
«Можна вважати, що ліквідація Міністерства культури пройшла дуже вдало. Якщо щось горить, то це комусь дуже потрібно, — ділилася думками у «Фейсбуці» громадська діячка, депутат Київради VII скликання Олена ТЕРЕЩЕНКО. — Смішно навіть припускати вірогідність випадковості подібної пожежі. Упевнена, що це підпал. Підпал, який здійснили, як завжди, сподіваючись на повну безкарність. У Києві постійно горять стародавні будинки — пам’ятки архітектури, містобудування та історії, так чому ж не може так само палати й сам Мінкульт?»
«Осередок займання виник у підвалі, де знаходяться архіви — оригінали документів, які можуть слугувати доказами в суді у справах на мільярдні збитки, заподіяні державі корупційними діями чиновників Міністерства культури як мінімум за останні двадцять років! Крім того, у світлі підготовки до прийняття нового, протиправно розробленого генплану розвитку Києва «імені Черновецького — Попова», який тотально знищує історичний Київ, було б простіше, щоб згоріла документація на об’єкти культурної спадщини, що заважають», — підсумувала пані Олена.
«ЦЕ ПРОДОВЖЕННЯ ТЕНДЕНЦІЇ ВИПАЛЮВАННЯ КИЄВА»
Саме ця версія згодом була озвучена іншими столичними громадськими діячами. Зауважмо, офіційно від постраждалого відомства не надано жодних коментарів. Зазвичай, коли на адресу когось із високопосадовців чи державного органу влади сиплються звинувачення, причому неодиничні, свою репутацію рятують, нехай наводять не завжди чесні аргументи, але вступають у словесний поєдинок.
Мовчанка дає підстави вважати, що заперечувати нема що, або нинішня влада взагалі не зважає на заяви та звернення громадськості, що не менш тривожно, ніж би підтвердилася версія з підпалом.
«Насправді можна висувати які завгодно версії. На мою думку, схоже на те, що просто знищуються архіви. Я чула раніше, що таке дійсно можливо. Така ситуація вигідна забудовникам та чиновникам-корупціонерам перед прийняттям нового генплану Києва, — вважає голова ГО «Барви життя» Лідія ГОНЧАРЕНКО. — Факт пожежі зафіксують, та в подальшому ніхто із суспільства не буде нічого знати. Просто будуть складені акти, що частина архіву знищена. А це документи, де зафіксовані об’єкти культурної спадщини, пам’ятки історії та архітектури. Щоб це все відновити, знадобляться роки. Я вважаю, що це спланована акція, продовження тенденції випалювання історичного Києва. Випалювали історичні будинки, а тепер дійшли вже до того, що здійснили підпал у Міністерстві культури. Думаю, що за наявними в міністерстві камерами відеоспостереження можна було б все це розслідувати».
На жаль, жодна історія пожежі в історичній будівлі у Києві не мала логічного завершення: судів, покарань винних, відновлення будинку тощо. «День» неодноразово розповідав, що палаючі пам’ятки — це давня схема, випробувана забудовниками. Після пожеж починають лунати пропозиції щодо відновлення втраченої пам’ятки, а насправді відбувається замасковане будівництво елітного житла, торгових центрів з підземними паркінгами чи розкішних готелів.
«Досі жодна пожежа жодного об’єкта культурної спадщини не була кваліфікована нашими доблесними правоохоронцями як підпал. І цього разу навряд чи знайдуть справжніх замовників та виконавців, — додала Олена Терещенко. — Якщо так цинічно підпалюють будівлю Мінкультури, так чому ж не зняти охоронний статус відразу з двох будівель-пам’яток, що розташовані поруч, а на їхньому місці не звести черговий скляний «парус»?»
РОЗЧИЩАЮТЬ ДОРОГУ ПІД ГЕНПЛАН
Схоже, втрата архівних документів може завдати болючого удару для Києва. На думку Лідії Гончаренко, тепер у Мінкультури нема офіційних доказів для суду, якщо раптом доведеться у правому порядку доводити пам’яткоохоронний статус певної будівлі. Навіть створення електронного реєстру пам’яток, розпочате минулого року Міністерством культури, не зарадить проблемі. У реєстр внесені не всі дані, та й для суду це не доказ, потрібні тільки першоджерела.
Перші наслідки пожежі можемо відчути в найближчому майбутньому. До 3 лютого у Києві триває обговорення вже згаданого генерального плану столиці до 2040 року. Однак громадськість просить продовжити термін його обговорення, оскільки генплан з’явився досить дивно. Наприкінці минулого року міський голова Віталій Кличко гучно представив документ про розвиток столиці на найближчі десятиліття. Увесь план умістився на сторінках тонкої брошури, презентація відбулася без участі громадськості, а зі зроблених чиновниками заяв зрозуміло, що Київ чекає ще більша забудова та ущільнення, ніж сьогодні. Сам документ про розвиток столиці оприлюднений на сайті департаменту охорони культурної спадщини КМДА лише частково. А історико-архітектурного опорного плану, на базі якого має створюватися генплан, досі немає.
«Усі історичні зони за новим генпланом віднесені під забудову. Наприклад, на вулиці Пушкінській із 30 пам’яток до нового генплану потрапило тільки дві. Тому цією пожежею зачищають сліди перед прийняттям генплану Києва, щоб потім нічого не можна було довести», — вважає Лідія Гончаренко.
Замість того, щоб наводити лад у містобудівній політиці, відповідальні органи, навпаки, дозволяють столиці ще більше тонути у бездумній забудові...
