Учора в Чернівцях завершив свою роботу міжнародний науково-практичний семінар з питань реставрації пам’яток історико-культурної заповідної території міста. Його організаторами виступили Чернівецька міська рада та українсько-австрійський Центр з питань науки, освіти і культури у Львові. Місцем проведення семінару обрано Чернівецький художній музей, розташований у будівлі стилю модерн початку ХХ століття. З Австрії в Чернівці прибули фахівці з різних металів, зокрема, працювали чотири групи — відповідальні за малярні роботи, за трафаретні розписи, фарби, лаки, за столярні роботи, за реставрацію металевих виробів.
За словами директора музею Тетяни Дугаєвої, вони досліджують вхідні двері в музей, які вже самі по собі є унікальним витвором мистецтва через високого рівня ковальську роботу та різного кольору фарбове покриття, що відповідає барвистому стилю модерн. Окрім того, досліджувались фрагменти паркету, стіни з рельєфом та позолотою, дерев’яних дверей в приміщенні та металевої ринви.
В основному в програмі семінару була практична робота на обраних об’єктах. Австрійські майстри ретельно вивчили і обробили кожен сантиметр площі, працювали над можливими варіантами його первинного вигляду. Щоправда, йдеться не про реставрацію, скажімо, всієї підлоги чи дверей, а, оскільки це дуже кропітка робота, лише невеличкого його фрагменту, який повинен слугувати зразком для майбутніх робіт. Тетяна Дугаєва розповіла, що реставрація інтер’єрів будівлі — в планах на майбутнє, зараз необхідно завершити роботи з фасадом, які затягнулись через нестачу коштів.
Будівля, у якій нині мiститься художній музей, обрана не випадково, вона входить в історико-архітектурну заповідну зону Чернівців і, як розповіла директор, фахівці вважають її однією з кращих пам’яток архітектури в Європі, австрійські спеціалісти високо цінують її і вболівають за стан утримання, можливо, ще й тому, що збудована вона була в австрійський період Чернівців — у 1901 році як приміщення Дирекції Буковинської ощадної каси. Автором проекту був талановитий учень Отто Вагнера, віденський архітектор Губерт Гесснер. Спеціалісти стверджують, що все тут цілком відповідає стилю — синтез монументального мистецтва з архітектурою із залученням кераміки, скульптури, художнього кування і вітражного мистецтва.
