Будівництво метрополітену — одна з найперспективніших і найпроблемніших сфер розвитку міст. Сьогодні наявністю такої «перспективної проблеми» можуть похвалитися всього чотири українські міста — Київ, Харків, Дніпропетровськ і Донецьк, причому в Дніпропетровську метрополітен — найкоротший у світі, а в Донецьку він досі не відкрився, «замерзнувши» на десять років у стадії будівництва. Найбільш успішним є столичний метрополітен — і працює, і гарний, і розвивається.
Він входить у десятку метрополітенів європейських столиць за кількістю ліній і станцій — 3 і 44, крім того, нараховує 113 ескалаторів і понад 58 кілометрів колій. Пропускна спроможність — 42 поїзди на годину, пасажирообіг — 1млн. 700 тисяч людей на добу. Усі ці досягнення київська влада розраховує найближчим часом примножити — вже 8 березня буде відкрита нова станція «Вирлиця». А до 2020 року станцій стане вже 108, гілок — 5, пересадкових вузлів — 10, сукупна довжина всіх ліній — 141,1 кілометр, тобто 50 кілометрів на мільйон населення. Для порівняння, сьогодні на мільйон киян припадає всього 21 кілометр метрополітену, тоді як на москвича — понад 30. Заплановані темпи будівництва нових ліній метрополітену — від 1,9 до 4,3 кілометра на рік.
Минулого тижня ВАТ «Крюківський вагонобудівний завод» передав представникам Київської міської адміністрації та Київського метрополітену поїзд для столичного метро власного виробництва. Він складається з п'яти вагонів: двох головних і трьох проміжних. Усі вони вітчизняного проектування та вироблення. Нові вагони відрізняються від колишніх інтер'єром: вагони обтічні й гладкі, а також оснащені подвійними шумоізоляційними склопакетами. Двері також розсуватимуться безшумно й рухатимуться по зовнішній стороні вагона, як у автобусі. Крім того, в кожному вагоні нового поїзда встановлено кондиціонери. Новий поїзд протягом трьох-чотирьох місяців проходитиме випробування в електродепо «Дарниця» й «Оболонь». Після його завершення й вивчення перших результатів експлуатації полтавські вагонобудівники зможуть виконувати серійні замовлення метрополітену.
Будівництво одного поїзда метро, як повідомили «Дню» в прес-службі Київського метрополітену, сьогодні коштує 27,68 мільйона гривень, проміжного вагона — 2,61 мільйона гривень, головного — 3, 05 мільйона гривень. Словом, справа не дешева. Не кажучи вже про будівництво метрополітену. Другий вихід на станції «Лісова» обійшовся в 10 мільйонів гривень, а от запланований на найближчі роки другий вихід на «Вокзальній» коштуватиме аж 130 мільйонів гривень. Ціна введення в експлуатацію нової станції «Вирлиця» — 15 мільйонів гривень, а багатостраждальної «Львівської брами» — 140 мільйонів. Вартість будівництва одного кілометра метро глибокого залягання в Києві становить 25—30 млн. доларів, а неглибокого — до 20 млн. доларів. Наприклад, ділянка від станції «Харківська» до станції «Бориспільська» завдовжки 3,3 кілометра коштуватиме 667,3 мільйона гривень. Щоправда, «Метробуд» стверджує, що така ж робота в Москві коштує вдвічі дорожче, а в Європі або США — ще більше. Загальна сума капіталовкладень у будівництво метро на 2004—2010 роки становить 4231,8 мільйона гривень. Ці гроші виділяють частково з міського, частково з державного бюджету.
При цьому в «Київметробуді» стверджують, що коштів катастрофічно не вистачає. «Замовник постійно винен по 15—30 мільйонів гривень, — розповідали «Дню» в прес-службі підприємства. — Працюємо на обладнанні часів СРСР, 70% якого зношене. Не вдається підняти рентабельність до такого рівня, щоб оновити техніку, а вкрай необхідні новинки купуємо в кредит».
Друга проблема — геологічна. У Києві, порівняно з іншими містами СНД, де будується метрополітен, найбільш несприятливі гідрогеологічні умови. З 15—20 метрів починаються потужні плавуни (рідка суміш піску з водою). Будівникам доводиться застосовувати спецметоди — заморожування, кесон, хімічне закріплення грунтів. Можливо, саме київські грунти у «співдружності» з морозами стали причиною недавньої аварії на будівництві станції «Деміївська». Минулого тижня з незрозумілих причин стіна майбутнього тунелю метро розлетілася на частини, а в утворену яму впав підйомний кран з кранівником. У результаті постраждала не лише майбутня станція метро, а й жителі Голосіївського району, які залишилися без води, каналізації, тепла, телефонного зв'язку, кабельного телебачення та інтернету. Одна з версій того, що сталося, — промерзання грунту й вибух води в закритій ємності.
6 листопада 2005 року виповнилося 45 років з дня запуску першої ділянки Київського метрополітену. Проте метрополітен у Києві міг з'явитися ще раніше. 1884 року в Міській Думі довго обговорювалася ідея про ділянку залізниці в тунелі, яку зрештою відхилили. Пізніше ідея збудувати в Києві метро виникла у гетьмана Української держави Павла Скоропадського, який хотів перетворити Звіринець (історичний район у центрі міста) на найкращий район Києва: побудувати тут урядовий центр з гетьманським палацом, розмістити установи й інститути Академії наук, влаштувати обладнаний за останнім словом техніки центральний ринок і створити відповідне транспортне сполучення, зокрема й підземне. З відомих історичних причин цим райдужним перспективам не судилося здійснитися. Минуло майже 20 років, поки плани про метро в Києві почали ставати реальними. 9 липня 1936 року Президія Київської міської ради розглянула дипломну роботу випускника Московського інституту інженерів транспорту Папазова «Проект Київського метрополітену». У протоколі зазначалося, що автор «вдало підійшов до вирішення одного з питань реконструкції м. Києва та облаштування внутриміського транспорту, а також вдало розробив окремі практичні питання схеми метрополітену». За цей проект інженер отримав від міста премію 1000 карбованців. Поширилися чутки про швидке будівництво метро, і до Києва почали надходити листи від фахівців гірничошахтної справи з пропозиціями своїх послуг. Міськрада до часу відповідала негативно, але 1938-го почалися підготовчі роботи, які перервала Велика Вітчизняна війна. Лише в серпні 1949 року управління «Київметробуд» розпочало у столиці будівництво метрополітену. Перша ділянка Святошинсько-Броварської лінії довжиною 5,2 км від станції «Вокзальна» до станції «Дніпро» почала працювати, як уже згадувалося, 6 листопада 1960 року.
Дата народження столичного метрополітену — 6 листопада 1960 року, але він міг з'явитися ще в 1884
Сьогодні метрополітен є в чотирьох українських містах — Києві, Харкові, Дніпропетровську та Донецьку. Щоправда, в шахтарській столиці він так і не відкрився
Київський метрополітен входить до десятки європейських столиць за кількістю ліній і станцій — 3 і 44
Ціна питання. Чому вартість будівництва одного кілометра метро коливається від 14 і до 25—30 млн. доларів?
