4 і 5 квітня в Національній опері України відбудуться гастролі «Bejart Ballet Lausanne & Compagnie. M. Bejart», який презентує свою нову роботу — виставу «Мати Тереза і діти світу».
Цю постановку відомий хореограф Моріс Бежар присвятив великій жінці ХХ століття, монахині, нобелівському лауреату, засновниці Ордена милосердя — Матері Терезі. Все своє життя Мати Тереза допомагала знедоленим, завдяки її місіонерській діяльності по всьому світу з’явилися притулки для смертельно хворих людей. Коли ця тендітна маленька жінка померла, її оплакували у всьому світі. В Індії, де довгі роки працював її місіонерський орден, було оголошено траур на загальнодержавному рівні. Попрощатися з Матір’ю Терезою приходили віруючі різних конфесій, церковнослужителі, глави різних країн. На її батьківщині (в мусульманській Албанії) великій монахині-католичці поставили пам’ятник. На сьогоднішній день Ватикан займається тим, щоб канонізувати Матір Терезу, зарахувавши її до лику святих католицької церкви.
Задумавши постановку балету «Мати Тереза і діти світу», Моріс Бежар отримав аудієнцію у Папи Римського Івана Павла II і його благословення. На головну роль хореограф запросив відому танцівницю Марсію Гайде, вже знайому киянам за виставою «Трістан та Ізольда» — вона була показана в рамках фестивалю «Гранди мистецтва», що проходив у лютому минулого року. І ось нова зустріч з танцівницею та балетмейстером.
В активі М. Бежара понад 100 постановок балетів та 10 опер. Він автор п’яти книг, очолює три балетні компанії, має репутацію людини, яка зробила танець одним із головних мистецтв нашого часу.
«Bejart Ballet Lausanne» ставить одну-дві вистави та кілька маленьких постановок на сезон. Разом зі своєю трупою Моріс Бежар зробив грандіозний експеримент зі створення синтетичних вистав, де танець, пантоміма, спів (слово) займають рівні місця. Одним із перших він став робити масштабні балетні вистави на величезних майданчиках, використовуючи технічні можливості: екрани, підсвічування, шумові ефекти тощо.
— Відтоді, як я «вивів» балет зі стін оперного театру, ми танцювали на сценах палаців спорту, що вміщають до 18 тисяч чоловік, ми танцювали під відкритим небом. Для мене дуже цінно в моїй творчості те, що ми змогли відкрити балет найрізноманітнішому глядачеві, — підкреслює хореограф.
Бежар запропонував принципово нове рішення ритмічного і просторово-часового оформлення вистав. Привнесення в хореографію елементів драматичної гри обумовлює яскравий динамізм його синтетичного театру. Під час дії на величезному майданчику розміщувалися оркестр і хор, дія могла розвиватися в будь-якому місці сцени, а іноді навіть у кількох місцях одночасно. Однією із таких вистав, заснованих на синтезі, стали «Муки Святого Себастьяна». Серед останніх бежарівських робіт, представлених на суд публіки, — триптих «Єрусалим — місто миру», в головній частині якого, балеті «La crucifixion», постановник висловив усе, що думає про Захід і Схід, смерть, християнство і любов.
Моріс Бежар вражає своєю фантастичною працездатністю (адже йому вже 75 років), неординарністю сценічного втілення найрізноманітніших тем, обраних для постановок, що розказані мовою танцю. Заявивши одного разу, що він створює мистецтво для молодих, Бежар ні на крок не відійшов від своїх слів. Хореограф не намагається догодити одномоментній моді, не наслідує якийсь молодіжний «сленг», а створює свої вистави, які цікаві різним за віком глядачам. Захоплює публіку своїми балетними звертаннями то до старовини Індії, то до міфів про Нібелунгів і легенд про самураїв. У його балетах «танцюють» такі різні герої, як Орфей, Ева Перон, Чарлі Чаплін, Мати Тереза.
— Ще до того, як зайнятися танцем, я захоплювався мистецтвом театру. Потім це вплинуло на всю мою творчість, — говорить Бежар. — Моя хореографія справді дуже театральна, видовищна. Але думаю, що тут все взаємопов’язано. Танець без техніки неможливий. Пікассо, який буквально перевернув світ мистецтва у ХХ столітті, передусім володів прекрасною технікою малюнка. Звичайно, і без техніки можна обійтися... Можна протриматися на ефектах рік, два, три, але не більше. Потім все це перестане цікавити публіку. І ви не помітите, як підете з вашими ефектами в минуле. Саме тому, що техніка така важлива в танці, я б не став сьогодні говорити про класичний балет як про запилену музейну вітрину.
Моріс Бежар — одна із найскладніших і найсуперечливіших фігур у сучасному хореографічному мистецтві. У теоретичних висловлюваннях він наполягає на поверненні танцю його первинного ритуального характеру і значення. Він вважає, що за допомогою таких художньо-естетичних експериментів, які він проводить, можна розкрити головне в танці — його найдревніші універсальні першооснови, спільні для танцювального мистецтва всіх рас і народів.
— Перетворивши танець на зміст свого життя, я прийняв його всерйоз, хоч розумію, що це лише мить у житті іншого. Але поки танець живе як обряд — одночасно і сакральний, і людський — він виконує свою функцію. А перетворений на забаву, перестає існувати. Стає феєрверком, парадом дівчат в уніформі, — говорить Бежар. — Я придумав і поставив багато балетів. Деякі визрівали роками, інші приходили відразу. Іноді мене надихала певна традиція, музична або релігійна. Часом я віддавався течії, і часто головним було просто зорове враження. Я живу тільки для танцю, для того, щоб він продовжувався.
