Побутове сміття на кримських пляжах нині є більшою проблемою, ніж «страшилки» з холери, ВІЛ-шприців, кишкової палички, радіації та інших роздутих загроз.
Людмила Жиліна, робітниця одного з сімферопольських заводів, повернувшись з пляжу в Ніколаєвці, куди зазвичай їздять купатися й загоряти не лише небагаті сімферопольці, а й любителі так званого простого, а не шикарного й більш дорогого південнобережного відпочинку, поскаржилася: відвідувачів на місцевому пляжі настільки багато, що часто ніде сісти. Практично всі залишають після себе сміття, а тому комунальна господарська служба не встигає прибирати пляж. Нагрянула комісія СЕС, оголосили, що пляж закрито до повного прибирання. Але ніхто не послухався, знову повно людей, і знову смітять…
— Це дійсно проблема, — каже Марина М’ясникова, заступник начальника відділу рекреаційних ресурсів Міністерства курортів Криму. — Річ у тім, що проблема побутового сміття на пляжах кримських курортів несподівано виявилася складнішою, ніж усі інші. І на це нині кинуто зусилля всіх комунальних служб…
Судіть самі: периметр Криму за різними підрахунками становить від 900 до 1100 кілометрів, з них території, реально придатної під пляжі, — кілометрів 500— 600 берегової лінії Чорного й Азовського морів. Освоєно під пляжі приблизно 300 кілометрів берегової лінії. Якщо вважати, що ширина пляжів у середньому від 30 до 40, а іноді й до 50 метрів, то виходить, що комунальним службам Криму щодня доводиться прибирати 100—150 квадратних кілометрів пляжної території. З них збираються й доставляються на полігони сотні тонн твердих побутових відходів. Таким чином, якщо за рік Крим нині відвідують від 5 до 6 мільйонів туристів, а це в 2—3 рази перевищує населення півострова, то виходить, що після туристів залишається вдвічі більше сміття, ніж після самих кримчан, причому все воно зосереджене переважно на пляжах. Щодня на його прибирання задіяно тисячі людей, але все одно вони не встигають…
— Сьогодні за всіма санітарно-гігієнічними показниками кримські пляжі відповідають вимогам, і вони відкриті для купання й оздоровлення, — повідомила головний санітарний лікар Криму Марія Кровякова. — Однак щодня нам доводиться закривати на час прибирання від 2 до 4 пляжів на різних курортах, часто в Ніколаєвці, іноді у Феодосії або Алушті, іноді на західному узбережжі, тобто в районі Сак і Євпаторії. Такий випадок недавно був у Партеніті, й незрозуміло, чому ЗМІ почали писати про появу там кишкової палички. Це не відповідає дійсності. На щастя, нинішнє курортне літо більш сприятливе. Вісті про шприци з ВІЛ-інфекцією, розкидані по пляжах, про холерний вібріон, про кишкову паличку, про скидання в море нечистот з очисних споруд, виявилися або перебільшеними, або просто породженими через непорозуміння. Ми перевірили всі пляжі й дали добро на їхню експлуатацію, вони відповідають нормам, і здоров’ю відпочивальників усі перераховані «страшилки», на щастя, не загрожують…
Це ж підтвердив і заступник Головного державного санітарного лікаря Ялти Микола Лещенко. За його інформацією, санепідемслужби Алушти, Гурзуфа та Ялти, починаючи з 5 серпня, щодня брали по 8 проб морської води. «Ми робили аналізи на всіляку патогенну флору, яка може впливати на здоров’я людини, навіть аналізи на холеру. Усі аналізи добрі», — стверджує Микола Лещенко.
На думку голови Ради міністрів Автономної Республіки Крим Анатолія Матвієнка, поширення неправдивої інформації про неблагополучний санітарно-гігієнічний стан Криму «викликане економічними претензіями й, можливо, війною за курортників, які сьогодні досить ефективно поїхали на кримське узбережжя». За даними моніторингової служби Мінкурортов Криму, сьогодні пасажиропотік до Криму перевищує 4 мільйони пасажирів, що приблизно на 200—300 з лишком тисяч більше, ніж минулого року.
— Санітарний стан пляжів і вивіз сміття з них, — розповіла Марина М’ясникова, — тісно пов’язані з іншою проблемою — з платою за вхід на пляж. За загальним рішенням уряду Криму всі комунальні пляжі мають бути безплатними для відвідування. Але тоді звідки брати гроші на їхнє прибирання?
З вимогою зробити пляжі безплатними виступило чимало громадсько-політичних організацій. Партія промисловців і підприємців, наприклад, нещодавно заявила: «Для всіх відпочивальників відвідування пляжів має бути безплатним, це буде наш кримський коник у світовому турбізнесі, — говорить заступник голови Кримської організації ПППУ Сергій Шульга. — Нема сенсу перетворювати пляжі на поміщицькі й боярські угіддя». На думку партії, це «хабарництво» й «випадкові схеми для збагачення». Разом із тим, майже 80 відсотків кримських пляжів, яких загалом нараховується близько 600 ділянок берегової лінії, сьогодні платні. Їхні відвідувачі мають сплатити за вхід від 3 до 5 гривень. Де брати гроші на прибирання, відповів глава уряду Анатолій Матвієнко: вхід на пляж має бути безплатним, але послуги на ньому — прокат лежаків, парасольки, користування душем, туалетом, питною водою з фонтанчика, — можуть бути платними.
— Виходячи з того, що, згідно з Кодексом про землю й Законом про комунальну власність, усі наші пляжі є комунальною власністю, — говорить Марина М’ясникова, — ця проблема вирішується. Але це там, де пляж дійсно комунальний, тоді гроші за послуги можуть використовуватися й на прибирання пляжу. Однак більшість наших пляжів передано в оренду або в користування здравницям, протизсувному управлінню, приватним структурам. І там, якщо одну послугу надає одне приватне підприємство, другу — друге, третю — третє, вирішити питання перерозподілу коштів складніше. Проте ми маємо констатувати, що на 95 — 98 відсотках пляжів ця проблема вирішена, вони прибираються, й лише частина або «диких», або неконтрольованих пляжів прибирається невчасно. Тому Мінкурортів одразу заявляє, що це не є загальною проблемою, вона більш трудомістка, ніж усі інші, але ми її вирішуємо, по-моєму, успішно…
Тут слід сказати, що вирішуємо успішно — це поки. Річ у тім, що сміття з пляжів, звісно, прибирається у більшості випадків успішно, але що з ним відбувається далі? Ось у цьому й полягає справжня проблема. На недавній прес-конференції в Рескомприроди екологи й санслужба Криму оприлюднили такі дані: з 28 кримських полігонів ТПВ більшість збудовано ще в 60—70 роках минулого століття й розраховано на п’ять-шість років експлуатації, але працюють досі. Причому тільки 13 з них мають землевідведення, а 11 — усі документи. За інформацією Комітету з охорони довкілля, на території півострова накопичилося близько 26 мільйонів тонн відходів, і ця цифра щороку збільшується ще на 4 мільйони тонн. Через перевантаженість законних звалищ, жителі й підприємства починають звалювати сміття в не відведених для цього місцях. 2004 року, наприклад, Комітет з охорони довкілля виявив 317 несанкціонованих звалищ, які розмістилися на 157,2 гектара землі, на які вже вивезли 1,629 тисячі кубометрів відходів. Однак нинішнього року екологи знову виявили 190 нелега льних звалищ на площі 21,3 гектара. Очищаючи їх, вивезли звідти вже 13 тисяч кубометрів сміття. Процес, як бачимо, наростає. І взагалі, варто згадати старий жарт про те, що людство не виробляє нічого, крім сміття, адже рано чи пізно, все, що зроблено людськими руками — літаки, машини, будинки, комп’ютери тощо — опиняється на звалищі. Отже, людству взагалі варто було б разом з будь-яким новим винаходом створювати й потужності для його утилізації, щоб не викидати на сміттєзвалище. А так тільки в Криму за порушення законодавства про поводження з ТПВ уже 192 посадові особи притягнуто до відповідальності й оштрафовано на 10,7 тисячі гривень. Хоча, за розрахунками комітету, збитки становлять майже 14 мільйонів. До судів подано 17 позовів на 531,7 тисячі гривень, задоволено — на суму 509 тисяч…
— Свого часу в Криму планували збудувати серію з п’яти сміттєспалювальних заводів (ССЗ), однак досі жоден не збудовано. І це при тому, що проектів вистачає. За інформацією голови Рескомприроди Володимира Рижка, Крим до 10 листопада знову підготує не менш як 300 інвестиційних проектів з переробки сміття в різних регіонах. Насамперед інвесторам запропонують ПБК як найбільш перспективний регіон. Пропозицій від потенційних інвесторів вистачає, але коли починає йтися про конкретні умови договору, справа часто зривається. Варто згадати хоча б історію з будівництвом Ялтинського ССЗ. Більш як рік тому Ялтинський міськвиконком виграв американський грант, тільки до реалізації проекту так і не дійшло, бо обіцяні 20 мільйонів доларів інвестор не виділив. Ведуться чергові переговори й у Сімферопольській мерії, яка також накопичує досвід спілкування з інвесторами. До 30 серпня Сімферопольська міськрада прийматиме проекти, а потім оголосять тендер. За словами міністра економіки автономії Володимира Куліша, проблема в тому, що в усій світовій практиці немає такого прикладу, щоб проблему утилізації сміття настільки запустили. В уряді вважають, що проекти повинні передбачати весь комплекс робіт: від організації збирання сміття, його вивозу до сортування, переробки й утилізації. Пропозиції, що надійшли до Радміну розгляне спеціально створена інвестиційна комісія на чолі з головою уряду Анатолієм Матвієнком. Проблемою зацікавилася й міжнародна програма ТАСІС. Її фахівці розпочали розробку техніко-економічного обгрунтування будівництва ССП і реконструкції звалищ, що діють. Питання лише в тому, чи встигнуть усе це зробити в Криму раніше, ніж накопичиться критична маса відходів, здатна викликати екологічну катастрофу? Адже приріст 4 мільйони тонн сміття щороку — не жарти. Рахунок, власне, йде на дні…
