Жителі села Кодима, що у Бахмутському районі Донецької області, можуть опинитися в центрі екологічного лиха. Внаслідок обстрілів були пошкоджені очисні споруди місцевої свиноферми, і нечистоти потрапили у річку Кодимку. Оскільки очисні споруди розташовані впритул до лінії зіткнення, ремонт наразі неможливий. Місцеві екологи занепокоєні, бо забруднена вода може потрапити у криниці.
Це точкова ситуація, яка демонструє, що, крім бойових дій, у зоні АТО чи впритул до неї виникають екологічні біди різного масштабу. Вперше узагальнити інформацію про вплив АТО на довкілля Луганщини та Донеччини спробували екологи міжнародної благодійної організації «Екологія — Право — Людина» ще два роки тому. Інформацію збирали по краплях від місцевих волонтерів та через супутникові знімки, також активісти виїздили до зони АТО.
«За нашими дослідженнями йдеться про величезне забруднення ресурсів, необхідних для життя людини: води, повітря та ґрунту, — зазначає еколог МБО «Екологія — Право — Людина» Катерина Норенко. — У повітрі зафіксовані окисні сполуки, що негативно впливають на дихальні шляхи, вода забруднена сульфатами, є бактеріальне забруднення, у ґрунті містяться важкі метали, котрі потрапляють туди внаслідок розривів снарядів. Ніхто не стежить за пошкодженнями зелених зон у містах, не ведеться моніторинг пошкодження лісів і сільськогосподарських земель. А на місцях нам відповідали, що цього не роблять через проблеми з обладнанням та відсутність коштів».
ПРОФІЛЬНІ СЛУЖБИ — БЕЗ НОВИН
На основі моніторингу екологи підготували звіт про ключові тенденції стосовно пошкоджень та завданих збитків для довкілля. З цією інформацією активісти звертались до Міністерства екології та природних ресурсів, просили робити аналогічні спостереження, щоб потім було легше виправляти наслідки. До останнього часу звернення експертів лишались непочутими. А кілька тижнів тому міністр екології Остап Семерак зробив сенсаційну заяву: до 25 липня Державна екологічна інспекція, Державна служба геології та надр і Державне агентство водних ресурсів мають подати перші звіти про вплив АТО на довкілля у Донецькій, Луганській та суміжній Харківській областях.
«У результаті воєнних дій на сході України та незаконної анексії Криму виникла низка екологічних загроз, пов’язаних із забрудненням довкілля та знищенням заповідників. Оцінити реальні втрати можливо лише після проведення інвентаризації пошкоджень, спричинених військовими діями. Тільки тоді можна говорити про конкретні заходи зі збереження та відновлення існуючих територій та шукати механізми і джерела фінансування на вирішення екологічних проблем на цих територіях», — цитує Остапа Семерака прес-служба відомства. Крім цього міністр зазначив, що підготовлені звіти обов’язково оприлюднять. Наразі новини з цієї теми на сайтах згаданих служб відсутні.
«ЕКОЛОГІЯ ЗАВАЖАЄ БІЗНЕСУ»
Як зауважив міністр, про плани та стратегії подолання наслідків думати ще зарано, і екологи з цим повністю згодні. «Для України подібні звіти та моніторинги — це перший досвід, — зазначає Катерина Норенко. — Ми вивчали багато закордонних документів, практики інших країн, де були бойові дії чи військові конфлікти, щоб зрозуміти, з чого починати. Скрізь ішлося, що перед тим, як розробляти плани дій, проводились повномасштабні натурні обстеження, але для цього обов’язково має бути припинений військовий конфлікт, щоб виїхати та обстежити все на місці».
Та це не заважає збирати інформацію про вплив АТО на довкілля просто зараз, тим паче, міністерство і так згаяло два роки. Екологи зауважують, що для цього відомству треба підключати інші служби, до компетенції яких належить контроль та моніторинг за землями різного призначення. Втім, активісти не впевнені у результативності цієї роботи. Так, результати моніторингу екологів зацікавили органи прокуратури та Раду національної безпеки і оборони. Природоохоронців навіть запрошували на закриті засідання з цієї теми, хвалили за проведену роботу й відверто заявляли, що... скористаються їхніми напрацюваннями у власних звітах.
«Якщо РНБО та прокуратура нам прямо говорили, що використовуватимуть наші дані, сумніваюся, що міністерство зможе щось більше. Та й складно буде зібрати інформацію за два роки з початку конфлікту, бо багато всього втрачено. З іншого боку, намагання міністерства — це добре, якщо не йдеться про показовість. Екологія — це така галузь, що заважає бізнесу, і коли приходить міністр, котрий чогось хоче досягти, часто це припиняє хтось згори. Якщо цього разу все вийде, це буде плюсом», — розмірковує Катерина Норенко.
До речі, моніторити ситуацію зі станом довкілля у зоні АТО профільні служби мали б без вказівки Остапа Семерака. Як уточнює Катерина Норенко, це їхній прямий обов’язок, бо як можна уникати досліджень сільськогосподарських земель, пошкоджених воронками, де є важкі метали? Раптом там висівають пшеницю, а зроблений з неї хліб потрапляє людям на стіл?
