У Львові вже понад три роки при Західноукраїнському центрі «Жіночі перспективи» діє тренінг-програма «Бізнес — справа жіноча». Зініційований випускницями юридичного факультету Львівського держуніверситету імені Івана Франка Галею Федькович та Мартою Чумало, тренінг став своєрідною панацеєю для тих жінок, котрі не бачать, як можна порятуватися в цьому житті. Звісно, наївно вважати, що основи започаткування власного малого бізнесу, правових аспектів підприємництва, кадрового менеджменту, бізнес-планування тощо, що вивчають на кількаденному тренінгу, зроблять з непомітних жінок успішних бізнесменок. Але якусь точку опори, самоповаги, перегляд себе як особистості він може дати, оскільки тут ідеться також про вміння говорити «ні», володіти собою, розв'язувати конфлікти.
Як свідчить подальше анкетування учасниць тренінгу, 15% жінок після «Бізнесу — справи жіночої» започатковують свій бізнес, близько 30% жінок знаходять себе в чужому бізнесі та 75% відчули позитивні зміни у власному житті. А це ой як немало, якщо зважити, що за час існування тренінгу в ньому безкоштовно взяли участь близько 600 жінок.
«Я дуже тверезо підходжу до того, що далеко не кожна жінка, яка приходить до нас, започаткує свою справу, — розповідає тренер Марта Чумало. — Але головне інше — допомогти жінці самоусвідомити себе й навчитися оптимізму. На мій погляд, оптимізм — одна з найскладніших речей, яких можна навчитися.
Тренінг «Бізнес — справа жіноча» покликав до життя інші «жіночі» тренінги в цьому центрі — «Знайомлюся з собою», «Влаштовуюсь на роботу» тощо. Бо сам бізнес, на жаль, зостається тією сферою діяльності, де не кожна жінка прагне займати керівні пости чи навіть існувати. Чому?
Причин багато, стверджує М.Чумало, задіяні тут і наслідки виховання, і відсутність стартового капіталу, і негативне ставлення жінок до ризику, з яким завжди доводиться стикатися в цій сфері, і упереджене ставлення суспільства до жінки на будь-якій більш-менш високій посаді. Стійкий стереотип, що жінка в бізнесі або погана мама, або погана дружина, або погана господиня, змушує багатьох жінок, які мають усі задатки стати успішними бізнесменками, моделювати свою поведінку так, щоб залишатися добрими в очах суспільства. А отже, змушує свідомо відмовлятися від успішної кар'єри. І зрештою, коли все-таки жінка йде в бізнес, їй доводиться кожною хвилиною свого існування доводити комусь, що вона не займає чужого місця (тобто місця чоловіка). Інакше кажучи, жити, виправдовуючись не лише словами, а й своїми справами.
Ось що думають про тренінг самі його учасниці.
Сфера зацікавлення Наталки Парфенюк — багаторівневий маркетинг. А оскільки найбільший скарб — знання, то прийшла вона на тренінг з цікавості дізнатися, як же розпочинати приватне традиційне підприємство. Найбільше заінтригувала інформація психологічного характеру та можливість створити собі новий імідж. Над цим сьогодні й працює Наталка.
Інша учасниця, Світлана Кіреєва, працювала секретарем у кількох фірмах і зрозуміла, що кар'єра бізнесмена — то не для неї. Але чоловік Світлани очолює філію солідної київської фірми, й жінка має надію бути його опорою, підтримувати його і з точки зору психології, і з точки зору почерпнутої на тренінгу інформації. А в недалекій перспективі хоче запропонувати ініціаторам проведення таких тренінгів власні цікаві ідеї, що їх не проти була би зреалізувати саме в цьому центрі.
Взагалі, працевлаштуванням жінок центр не займається, справедливо вважаючи, що для цього є біржі й інші відповідні структури. Але життя змушує шукати нові варіанти. Сьогодні «Жіночі перспективи» думають над втіленням у життя програми наставництва, згідно з якою жінки-учасниці тренінгу проходили б наступне безоплатне стажування в різноманітних львівських фірмах. Хтось ствердить: такий задум — зі сфери фантастики. Але для цих львівських жінок-організаторок можливо усе.
P.S. За результатами соціологічних досліджень Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), розповсюдженими Державним комітетом з розвитку підприємництва, 52,6% працюючих зайняті у сфері малого та середнього бізнесу. Тобто підприємницький потенціал України в разі створення сприятливих умов розвитку бізнесу може сягнути рівня розвинутих країн. Серед проблем, які найчастіше стоять на заваді розвитку бізнесу, 43% опитаних назвали діяльність податкової системи й лише 2,8% — контроль з боку держави. За словами голови Держкомітету Олександри Кужель, кількість жінок, які займають керівні посади в малому бізнесі, становить 21%, а у великому — 13%. Великі підприємства займаються переважно будівництвом (11% від загальної кількості), а малі та середні більше задіяні у сфері побутового обслуговування (10%).
КОМЕНТАРІ
Галина МЕНЖЕРЕС, голова Спілки жінок Києва:
— Жіноча психологія все-таки відрізняється від чоловічої. Честолюбство жінки набагато менше за чоловіче: вона може задовольнитися середніми результатами своєї роботи — невисокими, проте стабільними. Жінка частіше розмірковує, зважує усі «за» і «проти» перед тим, як щось зробити, рідше йде на ризик. Цими чинниками визначається місце жінки в бізнесі. І саме цій темі завжди присвячується перше заняття з жінками в наших семінарських групах із програми TACIS «Підтримка в розвитку активної політики зайнятості в Україні». Ми намагаємося дати не тільки основи підприємницької діяльності, а й надати психологічну допомогу, влаштовуємо зустрічі з діловими жінками.
Зараз спілка провела вже п'ять семінарів, тобто наші курси закінчили 75 жінок. Дехто з випускниць тепер працює у сфері малого та середнього бізнесу й навіть посідають великі пости. Для тих же, хто тільки планує відкрити свою справу, «ТACIS» виділив 70 тис. євро на підтримку жіночого бізнесу через створення кредитних союзів. Гроші підуть виключно на кредити і їх розподілено на вісім регіонів країни. Усі випускниці наших курсів — члени цієї спілки і можуть взяти кредит на вигідних умовах.
Сподіваюся, що наша робота допоможе слухачкам семінарів повірити в себе, а оточуючим довести, що бізнес — це й жіноча справа.
Олена ДУНТАУ, косметолог-консультант лабораторії молекулярної косметології «Мірра люкс», випускниця курсів, що проводяться Спілкою жінок Києва:
— Приховувати не буду, курси при Спілці жінок стали сильним поштовхом для початку моєї кар'єри. Починала я, щоправда, зовсім не з нуля: знала, чого хочу досягти, до того ж, мала економічну освіту. Але було одне «але» — я закінчила інститут ще за часів СРСР, адже зараз законодавство змінилося докорінно. На курсах же непогано викладали теорію правових основ економічної діяльності.
«Жіночий» і «чоловічий» бізнес? Можливо, ці поняття й існують. Але визначаються вони, насамперед, за критерієм «чим займається людина», й уже тільки потім за критерієм «як вона це робить». У мене бізнес суто жіночий — працювати з косметикою. Вважаю, що зможу досягнути успіху в цій сфері більше, ніж будь-який чоловік.
