Останнім часом, особливо після початку бойових дій в Афганістані, проблема нелегальної міграції стала ледве чи не найактуальнішою. Тим часом, до 1999 року кількість нелегальних мігрантів, затриманих при спробі переходу через кордон України, щорічно була не меншою 10 тис. чоловік, тоді як у 2000 році — близько 5 тисяч затримань. За 9 місяців поточного року прикордонними військами було затримано тільки 3729 чоловік. Про загрозу нелегальної міграції для України у світлі останніх подій — в інтерв’ю з головою Державного комітету у справах охорони кордону генерал-полковником Борисом АЛЕКСЄЄНКОМ.
— Чи існує якась динаміка збільшення кількості нелегальних мігрантів на кордонах України останнім часом?
— Так, динаміка збільшення кількості нелегальних мігрантів з Афганістану, Пакистану дійсно існує. І пов’язана вона передусім не з антитерористичною операцією в Афганістані, а з тим, що подібні операції проводяться і в Чечні, тому вони намагаються піти сюди. Це логічно, адже для того, щоб потрапити в Україну з Афганістану необхідно подолати чотири кордони і набагато легше залишитися у тому ж Пакистані, Індії. Протягом останнього тижня нами було затримано близько трьохсот нелегалів з Афганістану та Пакистану. У зв’язку з цим я хочу відзначити, що жоден із затриманих не назвався біженцем і не попросив про цей статус. Таким чином всі вони — нелегальні мігранти. Я можу додати, що їх кількість збільшилася у 1,5 разу. Для нас це незначні цифри.
— Тобто навала нелегальних мігрантів нам не загрожує?
— Я думаю, що воєнні операції, які проводяться в Афганістані, не будуть сприяти значному збільшенню кількості нелегальних мігрантів в Україні. Принаймні не повинні. На мій погляд, на час бойових дій кордони Афганістану будуть закриті і, відповідно, використати канали нелегальної міграції стане набагато складніше. Крім того, Талібан та Північний альянс просто не дадуть можливості розбігтися з Афганістану. Тим більше, що основна маса тих, хто хотів і мав можливість виїхати з країни, вже виїхали у Пакистан. Тому я сумніваюся в тому, що Україні загрожує навала нелегальних мігрантів. Можливо, ситуація дещо зміниться у разі вступу військ антитерористичного альянсу на територію країни. Можливо, у цьому випадку кількість нелегальних мігрантів трохи збільшиться, однак, прогнозуючи ситуацію як військовий, я можу сказати, що ніякої надзагрози для України з боку нелегальних мігрантів з Афганістану немає. Якщо ця навала піде, ми готові її зустріти.
— З чим, на ваш погляд, пов’язані заяви політиків про те, що Україні загрожує величезна навала нелегалів?
— Усі заяви про те, що до нас хлине навала нелегалів швидше за все безпідставні та базуються на тому, що кордону хочуть надати «політичного» забарвлення. Справа і у тому, що деякі депутати на хвилі передвиборної кампанії почали виявляти турботу про Україну. Сьогодні багато хто вже розуміє, що кордон — це політична й економічна стабільність держави. Саме тому питання охорони кордону і виходять на перший план. Ми, спільно з МВС, Міністерством оборони, повинні посилити взаємодію і всіляко сприяти один одному в протистоянні нелегальним мігрантам і тим самим виконувати програму боротьби проти тероризму як цивілізована держава. Я говорю про це тому, що тероризм, сам по собі, з’явився із злочинного світу і фінансується він, серед іншого, і за рахунок нелегального переправляння людей — нелегальних мігрантів, що зараз за прибутковістю перевищило навіть торгівлю наркотиками, контрабанду і т. д. Саме тому, протистоячи цим явищам, ми можемо одночасно і боротися з тероризмом. Адже організатори каналів нелегальної міграції, та й ділки наркобізнесу, шукають найбільш вигідне застосування своїм коштам. Таке найбільш вигідне для них застосування вони знаходять у тероризмі. А кошти ці — чималі. Кожен нелегальний мігрант платить організаторам перевезень тільки за проїзд територією України близько п’яти — шести тисяч доларів.
— Борисе Миколайовичу, все ж таки очевидно, що кількість нелегальних мігрантів дещо зросте. Чи залишаться вони в Україні, чи спробують проникнути на Захід?
— Зараз багато людей недостатньо аналізують ситуацію в країні, намагаються нагнітати ситуацію, заявляючи, що Україна — своєрідний накопичувач нелегальних мігрантів. Я з цим категорично не згоден. Поки ми не є такими. Нелегальні мігранти, використовуючи вигідне географічне положення нашої країни, своїми каналами вирушають у країни західної Європи. Справа в тому, що розкриваючи ці канали, ми бачимо механізм зсередини. Нелегальні мігранти прямують у країни Заходу і часто навіть не знають, через що вони проїжджають. Так, на якийсь час, вони затримуються в Україні, можливо, це навіть декілька місяців — час, необхідний для організації виїзду, збору групи і т. д., після чого або автомобілями, або поїздами продовжують рух на захід у бік Польщі, Словаччини, Румунії.
— У разі затримання на східних кордонах, як часто вдається довести, що нелегали прибули з Росії або Білорусі, та відправити їх назад?
— Якщо у нелегальних мігрантів є які-небудь документи або докази того, що вони прибули на українську територію саме з Росії або Білорусі, ми повідомляємо у посольства цих країн, розбираємося на місці та оперативно передаємо російській або білоруській стороні. У разі наявності доказів того, що мігранти прибули з Росії, вони змушені їх приймати. Якщо ж ми не можемо оперативно довести, з території якої країни мігрант прибув до України, встановлюється його громадянство та повідомляється у посольство цієї країни. Посольство, зі свого боку, готує паспорти, документи. Тільки після цього ми можемо видворяти їх із території України. А весь час, поки вони знаходяться в Україні, мігранти розташовуються у двох спеціальних містечках — у Мукачеві та у Сумах. На даний момент там знаходиться близько п’ятисот чоловік. Хочу зазначити, що видворення відбувається за рахунок тих країн, звідки прибули мігранти. Це величезні кошти, яких у нас немає. Для прикладу можу сказати, що відправити одного нелегала з Німеччини на Кіпр коштує близько 10 тис. доларів. Наш бюджет на наступний рік становить всього 342 млн. грн.
— Які пріоритети в охороні державного кордону ви можете визначити, та що є ефективним зараз на кордоні?
— Зараз пріоритети в охороні кордону повністю змінилися. Раніше, наприклад, коли я командував загоном прикордонників у Вірменії, у мене було чотири кордони дротяних огорож, які, проте, не завжди могли зупинити порушників. Зараз на кордоні необхідно віддавати пріоритет оперативній службі. Закінчилася військова охорона кордону, вона нікому зараз не потрібна, така система для держави дуже дорога та неефективна. Ми перейшли на оперативну охорону кордонів, оперативно-розшукову діяльність, постійні спільні операції. Тобто не стояти на кордоні пліч-о-пліч, а постійно діяти і боротися з контрабандою, нелегальною міграцією і т. д. Все це базується на зовсім інших принципах та дає набагато більше результатів.
