Понад рік в Україні працює процедура оцінки впливу на довкілля. Нагадаємо, відповідний закон ухвалено в грудні 2017 року. Механізм відносно новий і надзвичайно затребуваний. Громадськість дізнається про плани збудувати, приміром, автозаправку біля парку чи сміттєпереробний завод у місті ще на етапі появи проекту. Процедура ОВД дозволяє перевірити, наскільки якісно чиновники та науковці готують фахові висновки щодо появи нового об’єкта.
Лакмусовим папірцем для оцінки впливу на довкілля дехто з екологів вважає підготовку звіту з ОВД проекту будівництва вітрової електростанції на гірському хребті Боржава. Нещодавно у Воловецькому та Свалявському районах Закарпатської області відбулися громадські слухання з цього приводу. ТОВ «Атлас Воловець Енерджі» презентувало громаді звіт на майже 1800 сторінок. Із відгуків у соцмережах складається враження, що вітряки з’являться на Боржаві ледь не з космосу. Бо ні ґрунти, ні води, ні флору та фауну їхнє будівництво не зачепить.
ОБМЕЖЕНИЙ ДОСТУП ГРОМАДИ
На сайті Єдиного реєстру ОВД зазначено, що проект будівництва ВЕС на Боржаві передбачає встановлення 34 вітрогенераторів заввишки 180 метрів на протяжності близько десяти кілометрів, це дві третини Боржавської полонини. Між тим, уся полонина належить до території Смарагдової мережі, важливої для збереження рідкісних видів флори і фауни у масштабах Європи. Про це у звіті товариства згадано, але стверджується, що на жодній з ділянок, відведених під будівництво, видів флори та фауни, що охороняються в рамках Смарагдової мережі, не виявлено. Це не відповідає дійсності.
Самі слухання проводяться вдруге, бо як з’ясувалося, що інвестор проводив їх ще в 2017 році, отримав землі в оренду і планував розпочати будівництво вітряків. Оскільки було прийнято законодавство про ОВД, замовник має пройти нову процедуру з нуля.
«На перших слуханнях слово надавали всім, і, звісно, не всі встигли виступити. Тим не менше, опоненти могли озвучити свої зауваження, — розповідає присутня на слуханнях Юлія БУРЛАЧЕНКО, активістка та кандидатка фізико-математичних наук. — Коли представники забудовника зрозуміли, як ми налаштовані, на наступних слуханнях обмежували нам можливості для виступу. Це явне порушення закону. Представник забудовника звертався до головуючого, це зафіксовано на відео, та пропонував у першу чергу надавати слово місцевим, а не тим, хто, з його слів, постійно їздить за ними та повторює одне й те саме».
«Мені сподобалося, що серед місцевих є люди обізнані, вони говорили про спотворення ландшафтів, про небезпечність зсувів. Сподобався виступ одного військового, який служив у радянські часи на гірській радіолокаційній станції, що на полонині Боржава, на горі Стій. Він розповідав, як узимку їхні антени постійно ламалися від обмерзання льоду, тобто вітряки не будуть працювати там увесь час, — продовжує Юлія. — Але присутні від забудовника науковці переводили розмову в інше русло, давали неконкретні відповіді та пропонували читати звіт уважно. Але в ньому багато чого немає, наприклад, про демонтаж: за законом це має бути детально розписано, бо ці роботи — не менше втручання в природу, ніж саме будівництво».
У ідеалі такі самі слухання забудовник мав провести в Міжгірському районі Закарпаття, що категорично проти будівництва ВЕС, оскільки це поставить крапку на туристичному бізнесі в цій місцевості. Але думки громади ніхто не запитав, що теж порушує закон про оцінку впливу на довкілля.
«ТАКЕ ВІДЧУТТЯ, ЩО ПОЯВА ТУТ ВІТРОГЕНЕРАТОРІВ — ЦЕ ФЕЙК»
Натомість представник ТОВ «Атлас Воловець Енерджі» Святослав ЖМУЦЬКИЙ розповідав громаді, що вітряки розмістять на площі 30 гектарів, але за час введення в експлуатацію проекту не буде зрубано жодного дерева, не будуть зачіпати землі заповідного фонду, не буде негативного впливу на птахів і кажанів, які можуть постраждати від вітряків першими. Також начебто місцевим не варто хвилюватися через ґрунтові води — їх не зачепить риття котлованів під двохсотметрові вітряки.
Загалом Святослав Жмуцький запевняв, що не варто сумніватися в якості звіту, адже його готували науковці з Ужгородського національного університету, Національного університету біоресурсів і природокористування України та незалежні експерти зі Львова. Читаючи такі відгуки про слухання, напрошується питання — презентований громаді звіт підставний чи неякісний?
«Ви були на Боржаві? — питанням на питання відповідає Юлія Бурлаченко. — Коли я приїхала вперше, мене особливо вразила частина між горами Великий Верх і Стій, так звана перемичка, дуже вузька стежка. Йдеш нею, а ліворуч-праворуч страшно дивитися, такі круті там схили. Таке відчуття, що поява тут вітрогенераторів — це фейк, адже, щоб поставити багатотонні вітряки, треба вирівняти майданчик, а для цього доведеться фактично зрізати верхівку хребта. Це величезний обсяг ґрунтових робіт. Важко уявити, як туди проїде важка великогабаритна техніка, що перевозить лопаті та опори вітрогенераторів. Але вони це роблять. Стільки статей написали, вклали гроші в ОВД і суди, сплачують оренду».
«При цьому проект виглядає фантастичним, — продовжує науковиця. — Фундаменти цих вітряків мають бути плитними. Я цього не розумію, та плита поїде, як санчата з гори, під такою вагою. У звіті є дані, що під час моніторингу учені побачили лише 196 журавлів, хоча незалежні орнітологи провели на Боржаві 55 днів і нарахували понад чотири тисячі цих птахів. Також цього літа на Боржаві побували ботаніки, зоологи, ентомологи, ґрунтознавці. Вони зафіксували червонокнижних представників флори та фауни, цінні оселища, що охороняються міжнародними угодами, і все це безпосередньо на ділянках, відведених під будівництво».
«ОВД ПОКАЗУЄ, ХТО ТА ЯК ГОТУВАВСЯ»
Усі зауваження до звіту можна надсилати до 18 лютого до департаменту екоресурсів Закарпатської обласної державної адміністрації. Потім упродовж 25 днів департамент повинен підготувати висновок, аргументуючи урахування чи відхилення кожного зауваження. Висновок може бути позитивним чи негативним. За словами Юлії Бурлаченко, якщо департамент схвалить звіт по Боржаві, це піддасть сумніву прозорість і дієздатність усього механізму ОВД.
Юрист міжнародної благодійної організації «Екологія-Право-Людина» Наталія ГОРОДЕЦЬКА зауважила, що, по-хорошому, департамент екології Закарпатської ОДА може відмовити у видачі висновку взагалі, зважаючи на неповну та недостовірну інформацію в звіті. Її колега, юрисконсульт МБО «Екологія-Право-Людина» Софія Шутяк, коментує ситуацію дещо м’якше.
«Мені здається, що в ситуації з Боржавою беруть гору емоції. Громадськість не до кінця розібралася з суттю процедури. Висновок екологічного департаменту має своїм завданням прописати умови, а вони можуть бути такими, що певна діяльність не буде здійснюватися. Й такі приклади вже були, — пояснила Софія Шутяк. — Ця процедура просто гарно показує, хто та як готувався, наскільки якісним та об’єктивним є звіт, бо відомо, що в ньому були копіпейсти».
Нині всі активно працюють над підготовкою зауважень до звіту. А Юлія Бурлаченко вірить, що Боржава залишиться без змін, а вона літатиме там на дельтаплані. Адже це єдине в Україні місце, де можна займатися дельтапланеризмом у горах.
P.S. Коли готувався номер, науковці розповіли про свіжі новини від Міністерства екології та природних ресурсів. 7 лютого активісти зустрічалися з заступником міністра екології Віктором Вакарашем та наполягали на проведенні транскордонної оцінки впливу на довкілля проекту ВЕС на Боржаві.
«Науковці вважають, що оцінка впливу на довкілля для ВЕС на Боржаві повинна здійснюватися у транскордонному контексті. Для цього є дві підстави: проходження через Полонину Боржава міжнародних міграційних шляхів птахів, зокрема, журавля сірого, що охороняється Резолюцією 6 Бернської конвенції, а також негативного впливу на басейн транскордонної річки Тиса, значна частина якого формується на Боржаві, - пояснила Юлія Бурлаченко. – Вплив на річки пов’язаний з активізацією процесів площинного змиву ґрунту та лінійної ерозії під час будівництва, що призведе до їх замулення».
Однак Віктор Вакараш відмовив у проведенні транскордонної оцінки, мотивуючи це відсутністю достатніх підстав. Раніше науковці вже звертались до Мінекології з пропозицією провести транскордонну оцінку, однак відомство відмовило, мовляв, не мають відповідних повноважень, а можуть ініціювати таку процедуру лише після звернення держави, що може зазнати впливу планованої діяльності.
«Однак у законі про ОВД (Стаття 14) сказано: «Рішення про здійснення транскордонної оцінки впливу на довкілля приймається уповноваженим центральним органом відповідно до порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України, на підставі наявної інформації щодо планованої діяльності або звернення іноземної держави». Тобто повноваження у міністерства все ж таки є», - переконана науковиця.
