Передати Київській міській державній адміністрації містобудівні повноваження ДАБІ зобов’язувалась ще у вересні. Та, як пояснила служба, забагато справ готується для передачі місту, тому це відтермінували до 11 жовтня. Нові повноваження дозволять Києву самостійно контролювати весь процес будівництва, з етапу виділення земельної ділянки до введення об’єктів в експлуатацію.
Нагадаємо, існують п’ять категорій складності об’єктів, і у сфері контролю ДАБІ залишаються лише ті, що належать до п’ятої категорії: багатофункціональні будівлі висотою понад сто метрів, будівлі університетів, інститутів, шкіл, мости, АЗС, об’єкти культурної спадщини національного значення тощо. Решта перебуватиме під повним контролем міста.
ДОДАТКОВІ ВАЖЕЛІ КОНТРОЛЮ У ГРОМАДИ
ДАБІ передає свої повноваження на місця у рамках децентралізації. Голова служби Олексій Кудрявцев раніше зазначав, що так громада отримує новий важіль контролю за будівництвами у своєму місті. Також нагадав, що найчастіше ДАБІ фіксувала порушення, коли забудовники понижували категорію складності об’єкту. Приміром, замість четвертої вказували третю, котра не передбачає отримання дозволів на будівництво, а лише заповнення декларації на будівельні роботи.
Це підказка для громади, де можна шукати порушення і викликати інспекторів, готувати приписи або звертатися до суду для усунення забудовником помилок. Та кияни і раніше досить активно цим займалися. Інша справа — чи поширюватимуть цю практику чиновники, які отримають нові містобудівні повноваження? У столиці постійно зростає кількість гарячих точок, коли, до прикладу, зводять торговий центр з ризиками для станції метро, заради житлових хмарочосів засипають озеро, приватизують за безцінь пам’ятку архітектури з подальшим доведенням її до руйнації... Що ближче до центру міста, то більше спокус захопити тут земельну ділянку, часто протиправно і з негативними наслідками для Києва.
УСПІХ ЗАЛЕЖИТЬ ВІД ЧИНОВНИКІВ
У більшості випадків громада програє такі битви, а коли й виходить з них переможцем, останнє слово мають сказати чиновники. І тут виникають найбільші проблеми: бракує коштів на відновлення понівечених пам’яток чи компенсацію інвесторам, немає політичної волі для захисту інтересів міста у судах тощо. Тож те, що місто самостійно контролюватиме будівельну сферу, викликає певні побоювання. Ще один фактор, який їх підсилює, це присутність будівельного лобі в команді нинішнього столичного міського голови Віталія Кличка та в депутатському корпусі Київради.
Депутат Київради VII скликання, громадський діяч Олена Єскіна переконана, що успіх нововведення залежить від того, яких чиновників і депутатів маємо на місцях. «Якщо влада та обрані депутати працюють на громаду, це чудово, бо ДАБІ була досить корумпованою структурою, — зазначає Олена Єскіна. — Але те, що ми зараз спостерігаємо у КМДА та депутатському корпусі Київради, те, які рішення вони ухвалюють, викликає сумніви, що передача функцій ДАБІ є хорошим варіантом. Проте для громади контролювати місцеву владу буде набагато легше, ніж контролювати ДАБІ. Бо до цього не було ефективних механізмів громадського контролю, правоохоронні органи не працюють належним чином, досі лишаються корумпованими. Також багато залежить від позиції міського голови. Якщо він візьме цей напрям під особистий контроль і довірить його людям, котрі працюватимуть на користь киян, будуть моніторити порушення і ліквідовувати їх або взагалі не допускатимуть (бо основна функція ДАБІ — це попередження порушень), то будуть оптимістичні результати».
«ВИБІРКОВА ФІКСАЦІЯ ПОРУШЕНЬ КОРИСТІ НЕ ПРИНЕСЕ»
На думку Марини Соловйової, адвоката та співзасновника громадської організації «Андріївсько-Пейзажна ініціатива», попри передачу функцій ДАБІ Києву, людиною, котра регулюватиме ситуацію із будь-якими забудовами, лишається головний архітектор. І в цьому може бути мінус. Адже недавно у Києві шляхом конкурсу цю посаду обійняв Олександр Свистунов, якого пов’язують із низкою конфліктних забудов. Одна з них — зведення торгово-розважального центру поблизу станції метро «Осокорки», котре неодноразово зупиняли місцеві мешканці.
Ланцюжок мінусів продовжує Іван Сікора, експерт з питань бюджетної та антикорупційної політики фундації «Відкрите суспільство». На його погляд, найбільше проблем нині з тим, що не виконують чинного законодавства у сфері будівництва. «Часто об’єктам присвоюють менший рівень складності, а будують зовсім інше, наприклад, замість малоповерхової забудови — багатоповерхівку. Ці порушення фіксуються масово. Крім того, у столиці є близько 40 об’єктів, визнаних самочинними, але місто досі не вирішило, що з ними робити. Є проблема самочинних будівництв і незаконних, у тому сенсі, що будується об’єкт без проекту або з порушенням проекту, або відбувається самозахоплення земельних ділянок, — говорить Іван Сікора. — Проблеми банальні — землі мало, будувати у районах, де житловий фонд зношений і потребує відселення мешканців, ніхто не хоче, тому будують за рахунок зелених зон. Без громадського контролю за тим, як забудовники дотримуються чинного законодавства, без реальної роботи цього департаменту, а не просто вибіркової фіксації порушень, користі від цього буде мало».
Загалом передачу повноважень ДАБІ Києву експерти сприймають стримано, адже є низка підводних каменів, і лише минаючи їх, можна досягти позитиву для міста та його жителів.
