Париж, еко-квартал Ранжис (Rungis). Дощить — ця вода збирається у спеціальний бак, а потім нею миють паркінг і поливають квіти. Коли вийде сонце, панелі на будинках перетворять його енергію на електричну. За будь-якої погоди у кварталі гарно і спокійно: суцільна пішохідна зона, рядочки дерев. Виявляється, незвичайний квартал з’явився завдяки активістам-екологам. «День» побував у кварталі Ранжис, дізнався його історію й особливості, а ще — традиції «зеленого» будівництва у Франції.
ЕНЕРГЕТИЧНА ОАЗА НА ПУСТИРІ
З архітектором і містобудівником Селін Делерон (Celine Deleron) спілкуємося в кафе на території кварталу Ранжис. Будівля, де сидимо, напівавтономна: сонячні панелі покривають потреби споруди в електроенергії на 46%. Приблизно такі показники мають інші будівлі кварталу. «Проект стартував у 2002 — 2003 роках, — розповідає Селін Делерон. — Спочатку думали розбудувати звичайний район, без «зеленого» аспекту. Це була ділянка у чотири гектари, яку орендувала залізнична компанія, поруч є вокзал Ранжис. Вся територія була обнесена великим парканом і стояла закинута. Хотіли знести паркан і облаштувати територію. Зокрема, щоб було зручно проходити через неї до трамвайних ліній поблизу».
Ясла, пансіонат для літніх людей, гуртожиток, офіси і сквер — стільки всього запланували створити на території. Найбільші площі відвели під офіси — майже 19 тисяч квадратних метрів. Щоб створити соціальні зв’язки між мешканцями кварталу, вирішили відкрити крамнички. Архітектурний план проекту зробив відомий фахівець Брюно Фортьє (Bruno Fortier). Потім територію розбили на кілька ділянок, які передали девелоперам. Уже 2004 року, після підготовки загальної документації, екологи запропонували мерії Парижа зробити з цього будівництва експериментальний проект із «зеленою» складовою. Влада міста погодилася.
Екологічне бюро проаналізувало ситуацію і розробило технічне завдання. Спеціалісти визначили три пріоритети: зменшення споживання енергії до 50 кіловат-годин на метр квадратний на рік, зменшення автомобільного руху на ділянці, переробка і використання дощової води. Вартість проекту еко-кварталу склала 90 мільйонів євро. Усі кошти надала мерія Парижа. Потім девелопери продали ділянки інвесторам. Тож паризький муніципалітет компенсував затрати. Один із соціальних об’єктів «зеленого» кварталу продали настільки вигідно, що з’явилися кошти на інший аналогічний заклад.
ПРАЦЮЮТЬ СОНЦЕ І «БІЛІ КОМІРЦІ»
«Для економії електроенергії вирішили використовувати сонячні панелі. Вони тут двох видів: фотовольтаричні, щоб виробляти електроенергію, і термічні — для підігріву води, — говорить Селін Делерон. — Ми зважали на архітектуру споруд. Так, пансіонат для літніх людей закривають вищі будинки — він отримує менше сонячного світла, тому не було сенсу встановлювати на ньому сонячні панелі». Два типи панелей загалом покривають потреби будинків наполовину. Панелі доволі потужні. Зокрема ті, що на офісах, генерують 90 мегават електроенергії на рік.
У кварталі є один-єдиний заїзд для автомобілів — швидкої, пожежних, транспорту мешканців. Інше — пішохідна зона. Для гуртожитку взагалі не зробили паркінгу. Для офісів, де працює близько тисячі людей, створили паркінг лише на 87 місць. Дістатися до кварталу, хоч він і далеко від центру міста, нескладно. Поруч є кілька автобусних ліній, трамвай, у п’яти хвилинах ходи — метро. Багато мешканців району орендують муніципальні велосипеди.
Дощова вода збирається з дахів усіх об’єктів кварталу до загального резервуару під землею. Частина води йде на гуртожиток, де її використовують як технічну. Інша — на миття паркінгу і полив скверу. Між іншим, у сквері спеціально висадили невисокі дерева з подвійним або потрійним стовбуром. Це створює враження, що людина перебуває у невеликому лісі.
Перший еко-квартал Парижа почали заселяти декілька років тому. На початку цього року проект повністю завершили. І вже, певно, оцінили переваги такого будівництва. Принаймні, зараз у французькій столиці зводять інший еко-квартал — Батіньоль (Batignolles).
ВРЯТУЄ ІЗОЛЯЦІЯ
Жан-Рене Брунетьєр (Jean-Rene Brunetiere), керівник науково-дослідної ініціативи «Будівництво та енергоефективність» на кафедрі економіки клімату університету Париж-Дофін, у кишені піджака завжди носить термометр. Науковець перевіряє температуру в кожному приміщенні, де буває. З дослідником зустрічаємося в будівлі Паризької біржі — розкішному палаці Броньяр, де працює ініціатива «Будівництво та енергоефективність». У кімнаті +26 градусів за Цельсієм. Нормою є +19. Науковець усміхається і розповідає: коли будівлю ремонтували кілька років тому, пропонував будівельникам допомогу, але ті відмовилися.
«До 2050 року найлегше зекономити енергію саме завдяки будівництву, — стверджує Жан-Рене Брунетьєр. — Це з технічної точки зору. Але з економічної — це дорого. З будівництвом нових споруд проблем немає, вони споживають енергії у десять разів менше, ніж старі будинки. Проблема в тому, що кожного року нових споруд з’являється 1% від загального житлового парку. З початком активного «зеленого» будівництва у 2012 році й до 2050 року близько 40% житлового парку буде енергетично ефективним. Тому головне питання зараз — капітальний ремонт старих будівель, щоб зробити їх ефективними».
Порятунок — у скловаті. Французькі фахівці вважають цей матеріал дуже добрим для ізоляції дахів і горищ. Скловата дешева, утеплити нею будинок просто. Щоправда, допоможе це тільки одному-двом поверхам під дахом. Тобто, варіант, підходить для приватних будинків. Кумедно, каже Брунетьєр, що замість дешевої скловати французи надають перевагу дорогим сонячним колекторам. «За нашими підрахунками, такі інвестиції сьогодні нерентабельні, — зізнається Жан-Рене Брунетьєр. — Ідея підігрівати воду сонячною енергією непогана. Але встановити спеціальні панно, підключити цей механізм — шалено дорого. Витрати більші за економію при споживанні. Проте ми констатуємо: багато родин сплачують чималі гроші за сучасний сонячний котел, і мало хто ізолює дах».
Крім ізоляції даху, дослідник пропонує ізолювати підлогу або змінити старий опалювальний котел на більш енергоефективний. Доцільною є ізоляція стін ззовні — для цього досить одного сонячного панно. За французькими законами, раз на 15 років необхідно ремонтувати зовнішні фасади — це є нагодою встановити енергетичний «щит».
У Франції скрізь з’являються енергоефективні споруди. З 2012 року в країні вийшов закон, що зобов’язує робити нові будинки такими, щоб вони споживали до 50 кіловат-годин на метр квадратний на рік (у звичайного будинку цей показник — 250 кіловат-годин). А з 2020 року взагалі треба буде зводити автономні споруди. Тобто будівля має виробити стільки енергії, скільки споживає. Тож «зелені» будинки вже є майже у всіх великих містах Франції: Діжоні, Ліоні, Парижі, Нанті, Страсбурзі тощо.
ПАРИЖ І КИЇВ: АНАЛОГІЇ
«У Франції приблизно така сама проблема з багатоповерхівками, як і в Україні, — зазначає Жан-Рене Брунетьєр. — Наприкінці Другої світової війни у нас було багато зруйнованих споруд. Відбудували все швидко, але погано. Споруди, зведені у той час, є копією українських бетонних багатоповерхівок». Втім, коли у 1990-х роках вирішили щось робити з енергетично неефективними старими будинками, виявилося: зносити доцільно тільки 10% цих споруд, решті потрібний капремонт. Якщо каркас будівлі міцний, легше і дешевше додати ізолюючий «саркофаг».
Під знос ідуть насамперед високі будинки-»свічки». Взагалі у Франції багатоповерхівки сьогодні будують тільки для офісів. «Кількість поверхів в енергоефективному будинку — скоріше, соціальне питання. Звичайно, легше зробити ізоляцію невеликого приватного будинку. Але немає різниці між спорудою у чотири й у вісім поверхів. Можна ізолювати і 28 поверхів. Але буде складно потім регулювати опалення», — пояснює Жан-Рене Брунетьєр.
Сім років тому пан Брунетьєр був у відрядженні в Києві. За спостереженнями науковця, в Україні, як і у Франції, часто працює колективне опалення. Щоб покращити таку систему, дослідник радить краще ізолювати труби. Для індивідуального опалення можна використовувати біомасу, спалювати відходи. Серед французів популярні деревні гранули — пелети. У Франції немає родовищ газу і нафти, і люди шукають способи, як зробити країну енергетично незалежною та ефективною.
«Ми не вміємо грамотно експлуатувати наші будівлі, — констатує Жан-Рене Брунетьєр. — У кожному приміщенні має бути можливість регулювати опалення. Але люди поки не реагують швидко на те, коли треба знизити температуру. Всі наші дослідницькі роботи акцентовані на тому, як краще використовувати приміщення з наявними показниками споживання енергії. Це — головне». Отже, інновації — це чудово і необхідно, але розбудувати все з нуля не вийде. Треба робити старі будинки «просунутими» і паралельно зводити нові, енергоефективні. Досвід Франції в цьому розмаїтий і цікавий — дещо українцям варто запозичити для себе.
А як в Україні?
«Зелені» будинки споруджують у різних регіонах країни: в Києві, Львові, Івано-Франківську, Харкові. Часто — це поодинокі приватні ініціативи. Але екобудівництво впевнено входить у моду. Ми зібрали інформацію про деякі цікаві проекти.
«БУДИНОК СОНЦЯ»
ФОТО З САЙТА VIKRA.UA
Перший офіційно зареєстрований енергоефективний будинок в Україні з’явився 2013 року в Києві. Його спроектувала для своєї родини архітектор Тетяна Ернст. Для будівництва підібрали екологічно чисті матеріали, насамперед українського виробництва, і енергоекономні інженерні системи.
Споруда під назвою «Будинок Сонця» підігрівається та охолоджується за допомогою сонячних колекторів і теплового насоса. Труби опалення заштукатурені глиною — це забезпечує сталу вологість і, як наслідок, здоровий клімат у домі. Підлога у всіх житлових приміщеннях — з натурального лінолеуму, зробленого зі стружки дерева, лляної олії та харчових барвників.
ДІМ ІЗ КУПОЛОМ
ФОТО З САЙТА ECOTOWN.COM.UA
Енергоефективний будинок-півсферу спроектував і збудував Валерій Самойлов із Ужгорода. Чоловік не має архітектурної освіти, проектувати навчився сам — у спеціальних комп’ютерних програмах.
Каркас купольної будівлі зведено з дерев’яних деталей, які з’єднуються металевими кріпленнями. Як утеплювач, новатор використав ековату. Стіни в куполі рівні до висоти у 80 сантиметрів, вище — звужуються. Завдяки сферичній формі приміщення швидко нагрівається і довго тримає температуру на рівні 26 градусів за Цельсієм. Будинок опалюють дровами.
З ГЛИНИ, ТРАВИ ТА СОЛОМИ
ФОТО З САЙТА ECOTOWN.COM.UA
До кінця цього року під Львовом має з’явитися приватний екологічний будинок із глини та соломи, з травою на даху. Матеріали та системи, які застосовують при його зведенні, зменшать витрати на комунальні послуги в три-чотири рази порівняно зі звичайними будинками.
Житня солома в стінах і трава на даху виконують функцію утеплювача. Підлогу утеплили матеріалом з вапна, спеціальних домішок і відходів лляного виробництва. Глина дозволить контролювати рівень вологи в оселі. Обігріватиме будинок спеціальна система труб, якими протікатиме вода, підігріта піччю на дровах.
