Півроку тому на підставі спільного подання Закарпатської облдержадміністрації та обласної ради Міністерство аграрної політики України створило Головне державне спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство «Закарпатагроліс». «Протягом квітня—травня, керуючись розпорядженням ОДА «Про використання лісів АПК», райдержадміністрації в одинадцяти районах законодавчо закріпили право постійного користування лісами АПК за цим державним підприємством, — розповів «Дню» начальник відділу лісового господарства Едуард Турис. — Фактично вперше, не тільки в області, а й в Україні взагалі, колгоспні ліси об’єднані під одним «дахом», а підприємство стало постійним лісокористувачем з мережею філій у районах. Останні, в свою чергу, є правонаступниками колишніх міжгосплісгоспів і спеціалізованих або комунальних лісогосподарських підприємств.
— Фактично ліси «Закарпатагролісу», — акцентує директор вищезгаданого підприємства Микола Грубий, — є буферними між населеними пунктами та лісами інших постійних лісокористувачів. Тому і антропогенне (людське. — Авт. ) навантаження на ці ліси на порядок вище, а охорона їхня значно складніша. Дводиться на одиницю площі лісу утримувати в два або й три рази більше лісників, ніж у інших постійних лісокористувачів. Відповідно й собівартість продукції росте, а прибутки зменшуються.
Але те, що буферні ліси нарешті знайшли свого господаря, спрацювало позитивно. В минулому році агроліси завдали краєві 220 тисяч гривень збитків, а новий хазяїн припинив згубний процес — за дев’ять місяців поточного року одержано 44,3 тис. грн. прибутків. Зменшено й заборгованість по зарплаті з 386 до 69 тис. гривень. А ця заборгованість незабаром теж буде погашена. Та на мажорний лад настроюватися зарано...
Характерним для лісових насаджень лісогосподарського підприємства «Закарпатагроліс» є його розкиданість по області, дрібноконтурність, тобто невеличкі за площею окремі ділянки лісу, відокремлені одна від одної значними площами сільгоспугідь або лісів обласного управління лісового господарства. Крім того, ці ділянки часто містяться в межах населених пунктів, між селами, полями та пасовиськами, дачними ділянками або під альпійськими луками (полонинами). В межах земель лісового фонду підприємства «Закарпатагроліс» у високогірному Тячівському районі, наприклад, розташовано три з половиною тисячі дворогосподарств. Це значно збільшує антропогенний тиск на ліс і ускладнює його охорону. Крім того, має місце соціальний фактор, коли населення вважає ці ліси своїми, ще пам’ятаючи довоєнні часи, коли «колхозна хаща» («колгоспниій ліс» на місцевому діалекті. — Авт. ) вважалася своїм паєм. І в зв’язку з таким світоглядом у лісах інших постійних лісокористувачів рубати бояться, а в агролісівських хащах ще й лісника поб’ють, бо це, мовляв, «наш ліс»... Інша проблема зв’язана з густонаселеністю й розведенням худоби. Це — розширення пасовищ.
— У більшості випадків, — відзначає Е. Турис, — воно самовільне. Підрубують дерева при корені, після чого вони всихають. Коли допустити це, то й молоді посадки не вбережеш. Їх викошують, витоптує худоба або випалюють. Ще гірший варіант — громадські заворушення, коли населення ставить питання руба. Тут, мовляв, буде сільське пасовище, бо немає де пасти худобу селянам. І вони не дають робити нові посадки. Останній такий бунт відбувся біля села Гукливе Воловецького району.
— Найбільшим злом, звичайно, є підпали, — сказав керівник Тячівського філіалу «Закарпатагролісу» Василь Бокоч. — Причиною їх є спроба населення розширити сінокоси. У селищі Буштино голова його, не маючи повноважень, розділив у лісі сінокоси. Це неприпустимо, але відновити старий стан справ вже не дають. Підпали, підрубування й просто самовільні рубки поставлено на рівень бізнесу. Так і в селі Широкий Луг. Рятує ситуація, що виріс відсоток виявлення лісопорушень і притягнення винних до відповідальності.
Керівництвом «Закарпатагролісу» зміщено керівників шести райпідприємств за зловживання, а п’ять справ передано до прокуратури Закарпатської області, серед яких і нашуміла справа з продажем земель лісового фонду підприємства «Закарпатагроліс» у Свалявському районі біля санаторію «Сонячне Закарпаття» Полянською сільською радою приватним особам.
...Поки що лісівників, які пропонують відпочиваючим в агролісах прибрати за собою сміття, відправляють «подалі». Аби змінити таке становище, ставлять у приклад Європу, арабські країни з величезними штрафами за лісопорушення. Давай, мовляв, і в нас такі запровадимо.
— Однак, — підкреслює директор «Закарпатагролісу» Микола Грубий, — проблема не в штрафах, а у вихованні самосвідомості щодо сприйняття довкілля як надбання для блага всіх людей. Але наразі дорожні робітники розчистили від чагарників та сміття узбіччя доріг та каналів біля села Батєво на Берегівщині й вивезли все в ...найближчий ліс. А лісники збираються, хоч не мають уже Леніна в серці, на суботник. Заради збереження постколгоспної природи!
