Днями Микола Малуха, спеціаліст з інтернет-комунікацій, який мешкає в Ірпені, став членом правління «ОСББ на Гайдара». «З обранням у правління я перейшов на новий рівень навчання інституціоналізму. Поки не навчусь керувати власним будинком, двором, ОСББ, підпускати до управління містом, областю, країною не можна», — написав Микола у Facebook.
Нагадаємо, 1 липня минулого року набув чинності Закон України «Про особливості здійснення права у багатоквартирному будинку». Якщо до того, як закон запрацював повноцінно, мешканці не створили об’єднання співвласників багатоквартирних будинків (власне ОСББ), місцеві органи влади отримували право призначити будинку управителя. Звісно, створити ОСББ можна і після цього, хоча таке тягне певні обмеження. «День» дізнавався, як українці використовують механізм спільного управління майном.
РАЗОМ БОРОЛИСЯ З РЕЙДЕРАМИ
«Якихось особливих знань, щоб стати членом правління ОСББ, не потрібно. От прочитав статут, щоб зрозуміти, як функціонує моє ОСББ. Основна робота — оформлення звітностей і подача їх до різних інстанцій — є компетенцією голови ОСББ, — розповідає Микола Малуха. — Я захотів стати членом правління, бо раніше мешкав у будинку з ОСББ і розумію, що комфортне проживання та розвиток будинку і прибудинкової території залежать від небайдужості жителів, готових приділяти частку свого часу управлінню майновим комплексом».
Будинок з ОСББ, де жив раніше, Микола називає європейським. Його мешканці самі придбали дитячий майданчик, де раз на рік міняли пісок, також сортували сміття, що здешевлювало його вивіз, встановили чіткі правила щодо шуму. Добре спрацював соціальний компонент: люди знали одне одного, у дворі з’явився мангал, біля якого вони разом святкували Новий рік. А ще мешканці успішно боролися з рейдерами, які хотіли захопити нежитлові приміщення будинку.
ІНВЕСТИЦІЇ У ЗАТИШОК
У будинок, де мешкає зараз, Микола переїхав рік тому і донедавна якоїсь активності у рамках ОСББ там не було. «Протягом року ми змогли провести перші збори, але оскільки не було кворуму, просто поговорили. Другі збори відбулися минулої суботи. Нарешті вийшло зібрати кворум, це 50% + 1 власників квартир і нежитлових приміщень. Переобрали голову і правління ОСББ. Ще я створив чат у Viber, щоб у мешканців був майданчик для комунікацій. Це вся активність за рік, — каже Микола Малуха. — Але ми вже намітили план роботи і почали потроху вирішувати проблеми. Днями складали бюджет — якою має бути квартплата за квадратний метр. Треба, щоб цих коштів вистачало не тільки на покриття витрат: ми вирішили, що голова ОСББ повинен мати відшкодування за свої трудовитрати, плюс потрібні гроші на інвестиції, щоб ми могли, наприклад, покращувати прибудинкову територію».
Ще не всі розуміють, що таке ОСББ. Микола зазначає, що коли на зборах озвучили ідею поставити паркан, хтось запропонував збирати на це гроші. Але ж квартплата, розмір якої встановлюють члени ОСББ, є засобом акумулювання коштів, котрі можна витрачати на потреби будинку. Інша проблема, про яку згадує Микола, — чимало боржників за квартплату. «Люди купили квартири, мали гроші на ремонт, але не сплачували квартплату з моменту заселення. Це каже про певний рівень їх свідомості, — продовжує Микола. — Тож досягати згоди важко. Але люди не мали досвіду цієї демократії на найнижчому рівні, тому не дивно, що їм складно домовлятися і спільно вирішувати проблеми. Проте інструмент ОСББ є чудовою можливістю почати таку практику, просто потрібен час».
ЕФЕКТИВНІСТЬ ДРУЖБИ ПРОТИ КОГОСЬ
«Одразу після вступу в силу закону про ОСББ і у перші три-чотири місяці після цього створення об’єднань співвласників багатоквартирних будинків стало масовим. Зараз ці процеси продовжуються, — акцентує Остап Стасів, консультант з розвитку ОСББ та локальних громад, співзасновник Відкритого університету Майдану, лідер платформи ВУМ online. — Все більше будинків, які раніше не могли об’єднатися, бо не було стимулу, стикаються з різними ситуаціями, як-то бізнес хоче щось зробити в їхніх подвір’ях, відхапати частинку землі. Люди намагаються якось захиститися і для цього активно використовують ОСББ. Інколи дружити проти когось стає ефективно».
Ресурсів, щоб навчитися грамотно керувати власним будинком, багато. «Найпростіший — знайти в інтернеті закон про ОСББ і проштудіювати його вздовж і впоперек, — коментує Остап Стасів. — Але також потрібні знання, які б показували не тільки механіку, а й позитивний і негативний досвід, закономірності, існуючі загрози. В інтернеті можна знайти різні матеріали, що допоможуть зорієнтуватися». До речі, дистанційна платформа громадянської освіти ВУМ online для цього пропонує курс «Ефективне управління спільною власністю через ОСББ».
КЛЮЧОВЕ — ЗДАТНІСТЬ ОРГАНІЗУВАТИСЯ
Сам Остап є засновником ОСББ «Еверест-10» в Ірпені. «Ми як ОСББ нарешті позбавилися посередника, який постійно нав’язував нам певні ціни на теплоносії. Провели збори, прийняли рішення, що платитимемо стільки-то, прорахували усе, почали закуповувати газ напряму у «Нафтогазу», і рахунок прийшов понад вдвічі менший, ніж раніше. Для нас це було великим успіхом, ми зрозуміли, що нас мали за дурнів, і хтось через напівкомерційні-напівприватні структури на нас нагрівався, — ділиться досвідом Остап, проте застерігає: — Але це приклад з часу до подорожчання газу. Зараз люди можуть зробити те саме, але ціни настільки захмарні, що різниця буде не такою відчутною».
Експерт наголошує, що ОСББ є лише ефективним інструментом управління спільною власністю. Якщо просто створити об’єднання, проблеми будинку не вирішаться. Ключове — здатність громади організуватися, взяти на себе відповідальність і діяти, продумуючи кожен крок. «Насамперед ОСББ — це робота з інтересами громад, бо у кожного може бути своє бачення розвитку будинку і прибудинкової території. Тож треба навчитися комунікувати одне з одним, — констатує Остап Стасів. — Сьогодні ОСББ, на мою думку, є міні-кейсом побудови громадянського суспільства. Якщо людям вдалося створити систему взаємин і певного управління успішно, значить, вони можуть масштабувати цей досвід на рівень вулиці, району, містечка тощо. ОСББ — це те, що вчить нас бути громадянами. Це відповідальність і певний виклик. Але на це треба зважитися».
