Китай придушує зброєю мовчазний опір ченців
Як повідомляє Тибетський центр із прав людини й демократії, в столиці Тибету Лхасі в монастирі Дрепунг уведено надзвичайний стан. Усе розпочалося з того, що китайські чиновники вкотре розпочали кампанію «патріотичного виховання» в тибетському монастирі Дрепунг. Зокрема, ченцям було наказано підписати документ, у якому Далай-ламу об’явлено «сепаратистом», а також принести клятву вірності китайському уряду й визнати «Тибет частиною Китаю». Ченці відмовилися підписувати документ, а п’ятеро з них у різкій формі висловилися проти дій влади. Їх було негайно передано в руки Бюро громадської безпеки й відправлено до ізоляторів. А 25 листопада — після арештів понад 400 ченців сіли на землю в центральному дворі монастиря Дрепунг, безмовно висловлюючи свій протест і солідарність із затриманими. Протестуючі також відмовилися «викривати» Далай-ламу й визнавати «Тибет частиною Китаю». Вони також наполягають на звільненні п’ятьох затриманих ченців, а в протилежному випадку вимагають, щоб їх вигнали з монастиря. Побоюючись, що інцидент може перерости в конфлікт непрогнозованих масштабів, уряд ТАР оприлюднив наказ про придушення безмовного протесту. До монастиря було направлено чисельний загін Народної озброєної поліції й чиновників Бюро громадської безпеки; ченців, які вчинили опір, було жорстоко побито. Мирний і мовчазний протест було швидко придушено — ченців силою загнали до келій. Сьогодні монастир заповнений поліцією, яка несе цілодобову вахту; всі приміщення монастиря блоковано й вони охороняються. Тибетський центр з прав людини й демократії висловлює побоювання, що, крім п’яти раніше затриманих ченців, арештовано й інших непокірних хоч і мовчазних ченців. Останніми місяцями в Тибеті посилилися релігійні репресії й, відповідно, акції ченців та віруючих. Більше того, Пекін вбачає тісний зв’язок між буддизмом і зростанням патріотичних настроїв серед тибетців. Саме цим, мабуть, пояснюються спроби влади взяти релігію під свій контроль за допомогою кампаній по «патріотичному перевихованню», арештів, тортур та ув’язнення. Цього року такі кампанії проводилися в різних монастирях Тибету; не обійшлося й без людських жертв. Однак, масовий ненасильницький протест ченців Дрепунга в Лхасі є одним із найбільших актів непокори за останні десять років у Тибеті. Придушення мирного протесту ченців відбулося через кілька днів після того, як глава пекінської влади Ху Цзіньтао запевнив президента США Джорджа Буша (під час візиту останнього до Китаю в листопаді 2005 р.) в тому, що ситуація з прав людини в країні нормальна. (ЕNI)
Митрополит Кирило обурюється
Як уже повідомлялося, Держдепартамент США в своєму щорічному звіті звинуватив Росію в порушенні релігійних свобод своїх громадян. У відповідь на наведені американцями факти й статистичні дані глава відділу зовнішніх церковних зв’язків (ОЗЦС) Московської патріархії митрополит Смоленський і Калінінградський Кирило звернувся до держсекретаря США Кондоліззи Райс із відкритим листом, у якому категорично заперечує будь-яке порушення релігійної свободи в Росії. Нижче пропонуються цитати з цього листа.
«Шановна пані Райс! Ми віддаємо належне копіткій аналітичній роботі зі збору й обробки інформації, що постійно ведеться очолюваним Вами відомством у цій сфері й жалкуємо про відсутність у Росії аналогічного інтересу до ситуації в США. Водночас хотілося б висловити кілька принципових зауважень. Передусім, абсолютно безпідставним є твердження, що Російська православна церква (РПЦ) за «статусом наближається до державної». Слід зазначити, що РПЦ повністю відділена від державного апарату, наші священики не беруть участі у діяльності органів державної влади, політичних партій і рухів. Це, нарівні з відсутністю державного фінансування релігійної діяльності, є красномовним свідченням незалежності церкви від держави. Факт надання Найсвятішому Патріарху Алексію II почесного місця під час виступу президента Російської Федерації з посланням Федеральним Зборам Російської Федерації не має жодних конкретних наслідків у церковно-державних відносинах… Наша Церква зовсім не прагне — всупереч Доповіді США — до отримання статусу державної. Навпаки, на підставі власного історичного досвіду ми пересвідчилися в необхідності партнерських відносин із державою, основаних на взаємовигідній співпраці в інтересах всього суспільства… Відсутність таких угод у деяких інших діючих у Росії релігійних організацій не є дискримінацією.
РПЦ вже багато років виступає за впровадження «Основ православної культури» в школі на основі добровільного вибору учнів та їхніх батьків... Ми вважаємо, що викладання шкільних предметів з позицій матеріалізму є порушенням прав батьків на навчання дітей відповідно до їх світоглядних поглядів. Очевидно також, що діти, які отримали знання про православну культуру в школі, матимуть можливість безконфліктно жити в сучасному полікультурному суспільстві. Тому нам важко зрозуміти, чому проблеми, що виникли з підтримкою курсу «Основ православної культури» на федеральному рівні, називаються в Доповіді держдепартаменту США за 2004 рік досягненням у сфері релігійної свободи, і в Доповіді оцінюються таким чином. Нас також здивувало, що в Доповіді йдеться про відсутність «руху з просування міжрелігійного діалогу». Міжрелігійна рада Росії, створена за нашою активною участю, є ефективною формою співпраці традиційних релігій Росії: православ’я, ісламу, іудаїзму та буддизму. Лідери вказаних релігій співпрацюють у розв’язанні найважливіших для нашого суспільства проблем. …Приклад добрих відносин між чотирма релігійними лідерами є додатковим фактором стабільності, терпимості та взаємної поваги в суспільстві». N.B. В Росії зареєстровано не чотири, а десятки різних церков і конфесій, в тому числі католицька й протестантська (interfax.ru)
Скандал в українській єпархії Московської патріархії
Як повідомляють кілька московських і київських інформаційних агентств, шість священиків Донецької єпархії Української православної церкви Московського патріархату вийшли з-під юрисдикції митрополита Донецького і Маріупольського Іларіона (Шукало), звинувативши його в сексуальних домаганнях. Вони звернулися з відповідним листом у Священний Синод як РПЦ, так і УПЦ МП, знехтувавши забороною митрополита Іларіона розголошувати будь-яку інформацію про внутрішньоцерковний конфлікт. Скандал уперше пов’язаний саме зі священиками єпархії — раніше на сексуальні домагання з боку глави Донецької єпархії поступали скарги лише від іподияконів та семінаристів.
Обурені поведінкою митрополита Іларіона священики звернулися, ніби, з листом до вищого церковного начальства. Все це трапилося напередодні пастирського візиту митрополита Київського й всієї України Володимира (Сабодана) в Донецьку єпархію. Тим часом, канцелярія Донецької та Маріупольської єпархії жодних коментарів із приводу листів священиків журналістам не дає. Настоятель Спасо-Преображенського собору Донецька, протоієрей Віктор Кобзар в інтерв’ю «Порталу» назвав цю історію неправдою. Деякі оглядачі тим часом вважають, що донецький єпархіальний скандал або, принаймні, його викриття, приурочені не до візиту митрополита Володимира (Сабодана) в Донецьк, а до початку виборчої кампанії в Україні. Не треба бути пророком, щоб припустити, що як Київська митрополія, так і Московська патріархія категорично заперечуватимуть будь-які звинувачення в адресу митрополита Іларіона. Більше того, цілком можливо, що найближчим майбутнім він отримає компенсацію — нагороду від Московської матері-церкви. («Портал»)
