Греція підтримує Вселенського патріарха
Уряд Греції продовжує пов’язувати своє ставлення до вступу Туреччини в ЄС зі становищем Константинопольського патріархату. Як відомо, резиденція Вселенського патріарха знаходиться в Стамбулі (колишньому Константинополі), проти чого активно виступають мусульманські екстремісти Туреччини, так звані «Сірі вовки». Вони вважають, що перебування християнського патріарха в Туреччині є небезпечною загрозою державі (чим, очевидно, дуже лестять Патріарху), «посяганням на суверенітет турецької держави» і збирають в усій країні підписи з вимогою «видворити» Вселенського патріарха в Грецію. Нещодавно «Сірі вовки» влаштували демонстрацію протесту в районі Фанар, де знаходиться Вселенська патріархія (близько 150 учасників під турецькими прапорами) й скандували: «Патріарх! Не випробовуй наше терпіння». На ворота резиденції Варфоломея I вони повісили чорний вінок із написом: «Патріархію — в Грецію» (все це дуже нагадує «акції» Союзу православних братств України). У зв’язку з цим грецький президент Карлос Папульяс звернувся до політичного й військового керівництва Туреччини із закликом «усвідомити, що це в його інтересах — покращити співпрацю з Грецією». Йшлося також про православного патріарха, про невизнання Туреччиною його верховного статусу, його ролі у Вселенському православ’ї. У відповідь турецькі ЗМІ вкотре нагадали, що за законами країни патріарх Варфоломей I є духовним лідером грецької національної меншини, що нараховує в країні кілька тисяч осіб, а не Вселенського православ’я. Законодавство Туреччини не дозволяє патріарху використати титул «вселенський», який вказує на його «лідерство серед 250 млн. православних віруючих у всьому світі». («ЕNI»).
Шукаємо третейських суддів?
Архієпископ Охридський і Македонський Стефан, глава не визнаної в православному світі Македонської православної церкви (МПЦ) нещодавно побував у Румунії, зустрічався з керівництвом Румунської православної церкви країни. На думку македонських журналістів, йдеться про спробу глави МПЦ «знайти посередника для розв’язання македонського церковного питання». Річ у тім, що Константинопольський патріарх Варфоломей перебуває під потужним тиском Грецької церкви, яка не визнає не лише церкву, але й державу Македонія, а посередництво Російської православної церкви так і не мало відчутних результатів. (Інтерфакс)
Небезпека тоталітаризму існує, вважає священик Андрій Лоргус
На думку багатьох експертів, сьогодні Росію характеризують авторитарні тенденції в політиці, сильний державний вплив в економіці та соціальне розшарування. Як реагує на це Російська православна церква? Закордонні оглядачі вважають, що в сучасній практиці РПЦ відбулися, порівнянно з останніми двома століттями, певні зміни, але про радикальний поворот у світогляді російського православ’я говорити рано. І сьогодні інтереси суспільства знаходяться для православ’я вище за інтереси індивідуума, — початкове бачення церквою людини і світу залишилося тим же. Як оцінює це становище духовенство РПЦ, яке сьогодні, після звільнення від радянських репресій, може вільно висловлювати свою думку? Говорить священик Андрій Лоргус, декан факультету психології Російського православного університету святого апостола Іоанна Богослова в Москві: «Небезпека тоталітаризму сьогодні існує. І ми маємо зміцнювати примат людини над приматом суспільства, ми маємо повернути людині її гідність». А на запитання, чи можливе в Росії щось на зразок помаранчевої революції, о. Андрій сказав: «Це виключено, це абсолютно чуже російським історії та традиції. У Росії зміни можуть відбуватися виключно зверху». На його думку, в майбутньому станеться, швидше за все, зміна еліти економічної, а не політичної: «Росія — це не Європа, це окремий світ. У ній не може бути демократії в західному розумінні цього слова — це буде щось інше». (Йозеф Кірхенгаст, фонд Pro Oriente)
Як захистити Константинопольський патріархат
Члени ордена Святого Андрія, що об’єднує 700 архонтів («архонти» в древній Греції — вищі правителі держав-полісів) Константинопольського патріархату в Америці, й які нещодавно прийняли в свої лави Горбачова, провели нараду в Вашингтоні разом із впливовими політиками країни. У центрі уваги була розробка плану для забезпечення свободи діяльності Константинопольського патріархату в Стамбулі, якій сьогодні загрожують турецькі екстремісти. У нараді брали участь голова комітету з міжнародних зв’язків Конгресу США Генрі Хайд, заступник міністра оборони Ерік Едельман, заступник держсекретаря Карен Хьюз, а також помічники Кондоліззи Райс Діна Пауелл і Метт Брайза, які неодноразово відвідували патріарха Варфоломея останнім часом. У повідомленні підкреслюється, що участь Еріка Едельмана (колишнього посла США в Анкарі) була особливо важливою через його зв’язки з турецькими військовими. Заслугою конгресмена Генрі Хайда є проведення в палаті представників резолюції про необхідність тиску на Туреччину з метою забезпечення інтересів Константинопольського патріархату. (Резолюція, прийнята раніше цього року, знаходиться на затвердженні в Сенаті США.) Тим часом останніми днями ситуація навколо Вселенського патріарха ще більш ускладнилася — у зв’язку з його рішенням провести 10 листопада в Стамбулі нараду представників православних церков щодо виборів глави Кіпрської православної церкви. Як пише газета «Cyprus Weekly», політичні діячі Туреччини звертаються до влади, вимагаючи заборонити проведення «релігійної наради», яку вони називають «очевидною провокацією» й порушенням Лозаннського договору 1923 року. Як вважають представники турецьких крайніх, цей договір відводить Вселенському патріарху лише роль «релігійного лідера грецької православної меншини», а патріарх Варфоломей «постійно намагається переступити встановлені межі». Особливе обурення викликає вибрана патріархом дата наради з кіпрського питання — цього дня відзначаться 67-а річниця смерті Кемаля Ататюрка — Батька турків. («Hellenic News of America»)
Чорногорський конфлікт триває
Митрополит Чорногорський Амфілохій категорично відкинув обвинувачення чорногорського прем’єра Міло Джукановича, що прозвучали днями, в тому, що Сербська православна церква (СПЦ) «діє в Чорногорії як політична організація». В інтерв’ю газеті «День» митрополит відзначив, що «здивований такою заявою» і не вважає її такою, що відповідає дійсності. Але того ж дня глава Чорногорсько-Приморської єпархії СПЦ звинуватив чорногорське ТБ у тому, що воно «безсоромно обманює народ і суспільство», показуючи як архієрея главу невизнаної «неканонічної» Чорногорської православної церкви (ЧПЦ) Міраша Дедеїча, позбавленого сану й проклятого Константинопольською патріархією». (Чорногорська православна церква оголосила себе автокефальною й відділилася від Сербської церкви в 1993 році.) У січні 2000 року Чорногорська православна церква була офіційно зареєстрована чорногорською владою. Сьогодні ця церква активно підтримує ідею державної незалежності Чорногорії — вихід із Сербської федерації: «Але ми лише на початку шляху, тому що у жодному разі не може бути сербської церкви в чорногорській державі». («Танюг»)
Предстоятель Болгарської церкви хворий
Патріарх Максим — предстоятель Болгарської православної церкви (однієї з 14 церков Вселенського православ’я) важко хворий. У зв’язку з цим, він не брав участі у святкуванні свого дня народження, яке відбулося наприкінці жовтня в найстарішому Троянському монастирі. А сьогодні стало відомо, що відмінено Синод Болгарської церкви, призначений на листопад. Патріарху Максиму виповнився 91 рік і він один з небагатьох православних предстоятелів країн Варшавського блоку, які «пережили» падіння старого режиму. У патріархи Максима було обрано в 1971 році, він пережив генсека Болгарської комуністичної партії Тодора Живкова, який йому протегував. Протягом останніх років в Болгарській церкві існує розкол, пов’язаний, головним чином, з бажанням частини пастви позбутися «комуністичного патріарха». Тому сьогодні православний світ чекає змін в ієрархії Болгарської церкви. (ENI) Підготувала Клара ГУДЗИК, «День»