Колишній Держсекретар США занурилася в релігію
Як стало відомо, Маделіна Олбрайт — колишній державний секретар США — закінчує книжку про релігію та міжнародну політику; книжка стане частиною двотомника й називатиметься «Могутність і Всемогутність — Бог і американська зовнішня політика». (Перша її книжка вийшла 2003 року; це мемуари під назвою «Мадам Секретар», які стали бестселером.) Нова книжка вийде у світ наступної весни й обіцяє бути вельми зухвалим і суб’єктивним аналізом предмету. Як пише її видавець, «пані Олбрайт міркує про складності зовнішньої політики за часів релігійного екстремізму сміливо, відверто, базуючи всі свої аргументи на власному досвіді». Майбутня книжка спирається також на історію США і досліджує те, що називається «сучасною кризою». У ній міститься жорстка критика політики США, засудження тих, хто спекулює на релігійних почуттях заради розпалювання насильства та тероризму, а також схвалення діячів політики, культури й церкви, які шукають засобів використання віри, духовних цінностей для єднання й примирення людей. Нова книжка буде багато ілюстрована матеріалами з особистої колекції Маделіни Олбрайт. (СNN)
Поляки шукають могилу Коперника
Як повідомляє Portal Wiara.pl, польські археологи поновили пошуки могили видатного польського вченого й гуманіста Ніколи Коперника. Група археологів Інституту антропології та археології Вищої гуманітарної школи веде пошуки в Кафедральному соборі невеликого польського містечка Фромборк, розташованого неподалік російсько-польського кордону. Слід зауважити, що пошуками могили Ніколи Коперника вчені займаються, починаючи ще з 1809 року. Уперше це не зробили 1802 року, а пізніше — 1909 і 1939 року. Хоч як це дивно, але далі пошуки продовжили німці під час Другої світової війни. Вчені вважають, що всі спроби залишилися безуспішними через те, що канонік Нікола Коперник був похований в одному місці собору — біля вівтаря, а напис про це знаходиться зовсім в іншому місці храму (через брак місця). Нинішнім розкопкам передували серйозні підготовчі роботи, зокрема проведено сканування церкви лазерним пристроєм. Тоді були виявлені невідома раніше могила каноника, померлого 1767 року, та інші останки. (Нікола Коперник (1473 — 1543) — видатний польський астроном, який покінчив з вірою в те, що планета Земля є центром Всесвіту й що Сонце обертається навколо Землі, — віру, яка сповідували тисячоліттями. Його теорія викладена в знаменитому творі «Про обертання небесних сфер» (1545), який Католицька церква вважала єретичним — понад 200 років (1616—1828) ця книжка входила до списку заборонених церквою творів.)
Бог і еволюція сумісні, вважає вчений-єзуїт
Директор Ватиканської обсерваторії (науковий центр неподалік від Рима в Кастельгондольфо) священик Джордж Койн вважає, то теорія еволюції аж ніяк не відкидає, як багато хто вважає, «необхідності Бога». Навпаки, вона допомагає віруючим краще зрозуміти ставлення Творця до Всесвіту. Досі чимало церков і віруючих людей вважають, що теорія еволюції несумісна з біблійним варіантом створення світу згідно з «божественним планом». Навіть у ХХI столітті це призводить до ускладнення відносин між Церквою та наукою, між Церквою та системами освіти. Джордж Койл — вчений і єзуїт — висловив свої «нецерковні» думки в заочній полеміці з архієпископом Віденським кардиналом Крістофом Шенборном, який постійно й публічно стверджує, що дарвінська теорія походження видів, основана на вірі в «незапланований процес випадкових змін і природного відбору», несумісна з вченням Католицької церкви. Тоді як Джордж Койн переконаний у тому, що «наука абсолютно нейтральна» по відношенню до тих філософських і богословських висновків, яких можна дійти з її відкриттів, і тому не заважає віруючим використовувати наукові факти для того, щоб краще розуміти Бога. Більш того, на думку єзуїта, теорія еволюції не тільки сумісна з католицизмом, а й «відкриває нам Бога, який створив Всесвіт, який має свою власну динаміку й, таким чином, сам бере участь у божественному творінні. Бог не втручається в його розвиток постійно — він дозволяє, бере участь, любить». Тому Джордж Койн переконаний, що віруючі повинні вивчати сучасні наукові відкриття, щоб «уникнути уявлень про Бога-диктатора, Бога-проектувальника, ньютонівського Бога, який створив світ як годинник, а потім слухає, як він цокає». Висновку про сумісність теорії еволюції та католицької віри дійшла також створена Римським папою Міжнародна богословська комісія. (Джорджу Койну 72 роки; у Ватиканській обсерваторії він живе і працює півроку, а півроку викладає астрономію й займається науковими дослідженнями в Аризонському університеті США. (СNN)
У Єгипті починають розкопки гробниці фараона
Як повідомляє TerraLab, у Єгипті, в Долині царів у Луксорі починаються розкопки повністю цілої — як вважають вчені — гробниці фараона Аменхотепа I, фараона вісімнадцятої династії, який жив у 1546—1526 роках до нашої ери. Розкопки проводитиме єгипетсько-польська експедиція. Генеральний секретар Вищої ради зі стародавностей Єгипту пан Хавасс вважає, що археологи стоять на порозі найбільшого в ХХI столітті відкриття в Єгипті й порівнює знахідку в Долині царів з гробницею Тутанхамона, знайденою 1922 року. У похованні Аменхотепа I може бути виявлена незчисленна кількість скарбів і рідкісних предметів, зокрема ритуально- релігійного призначення, значення й вартість яких важко оцінити. Це буде унікальна — безцінна для науки, мистецтва, для країни — знахідка. Фараони вісімнадцятої династії були корінними єгиптянами і звільнили країну від гіксосів (кочові племена Передньої Азії та Аравії). Правління цієї династії стало початком «золотого віку» давньої держави, розквіту мистецтв, формування культів. Основоположник династії Ахмос I відновив Єгипет у кордонах Середнього Царства, завершивши період визвольних воєн. Його син Аменхотеп I розширив рубежі Єгипту за рахунок Ефіопії, розбивши військо ефіопського царя. Фараон Тутмос I, син Аменхотепа, продовжив завойовницькі походи й посунув кордони Єгипту за треті нільські пороги, а також підкорив Сирію, Палестину й ін. Як відомо, знайдена на початку минулого століття гробниця Тутанхамона досі вважається єдиним із знайдених в Долині царів 64 поховань. Тоді археологам пощастило знайти золоті прикраси й золоті вироби загальною вагою більш як 1,2 тонни, не кажучи вже про їхню наукову та художню значущість. Вчені впевнені, що щось подібне буде знайдено в похованні хороброго, могутнього й дуже багатого Аменхотепа I. (Сподіваємося, однак, що це буде не остання знахідка; є країни — Греція, Італія, Єгипет, — де скільки не копай, завжди щось чудове знаходиться. Напевно, там земля породжує скарби у своїх глибинах.)
Папу-поляка в Москву не пустили?
Вітольд Лясковський, керівник Третьої програми Польського Радіо, колишній багаторічний кореспондент телекомпанії TVP і журналу «Wprost» у Москві, нещодавно виклав своє бачення причин, з яких покійний Римський папа Іван Павло II так і не зміг приїхати до Москви й зустрітися з Московським патріархом Алексієм II. На думку пана Лясковського, перешкоди, які нібито не дозволяли організувати цей візит, не мали суттєвого значення. Росіяни їх використали тільки для того, щоб не допустити приїзду Івана Павла II й не бути змушеними шукати взаєморозуміння з папою-поляком. Схоже, вважає журналіст, в Росії досі живі забобони, що сформувалися ще за часів Великої Смути — у часи боротьби з польським нашестям. Те, наскільки драматичним переживанням був звитяжний марш гетьмана Жолткевського на Москву 1610 р., стало зрозуміло останнім часом — через чотириста років після тих подій свято Жовтневої революції було перейменоване в річницю вигнання поляків з Кремля (!). То куди вже тут приймати папу-поляка! (Portal Credo.ru)
