Сенатор просить вибачення у індіанців
Сенатор США Сем Браунбек (депутат від Республіканської партії Канзаса) вимагає від Комітету у справах індіанців прийняти резолюцію «Вибачення» перед індіанцями США за століття вбивств, порушених прав, невиконаних обіцянок та договорів, за відсутність необхідного медичного обслуговування та інші несправедливості. Сполучені Штати досі ніколи офіційно не вибачалися за своє ставлення до аборигенів континенту, заселеного індіанцями задовго до того, як там з’явилися поселення європейців.
Сенатор Сем Браунбек — глибоко релігійна людина — вважає, що такі вимоги є його християнським обов’язком, а їх виконання має стати першим кроком у складному процесі загоєння глибоких ран індіанського співтовариства. «Примиренню, — сказав він, — має передувати християнське розкаяння — визнання минулих помилок та несправедливості». Подібний проект уже було раніше представлено сенатором Комітету у справах індіанців, але було відхилено. Тим часом, деякі політики країни вже давно усвідомлюють як злочин «індіанську» стратегію багатьох попередніх урядів США, залишену в спадок сучасним американцям. До тексту проекту включено також формулу вибачення від імені громадян Сполучених штатів за масові вбивства в Саунд-Крику в Колорадо та в інших місцях, коли загинули сотні індіанців.
На думку індіанських лідерів, сьогодні для вирішення таких проблем, як бідність, високий рівень захворювань, погане медичне обслуговування, алкоголізм, наркоманія та безробіття в середовищі індіанців, потрібно значно більше, ніж прості вибачення. Текс Холл, президент Національного конгресу американських індіанців, сказав: «Нещодавно Президент запропонував скорочення Бюджету та скорочення багатьох програм, які є життєво важливими для наших людей. Вибачення, які ігнорують життєві умови третього світу, в якому фактично живе більшість індіанців, не видаються щирими». (Reuters).
Архієпископ Кентерберійський атакує ЗМІ
Нещодавно Архієпископ Кентерберійський доктор Роуен Вільямс — Глава державної Англіканської церкви Великої Британії — виступив з розгорненим обвинуваченням засобів масової інформації країни, докоряючи журналістам у спотворенні фактів, у створенні клімату національного цинізму, а також у необгрунтованих нападках на деякі урядові інституції. Всі види масової інформації, в тому числі інтернет, Архієпископ звинуватив у змові, метa якої — дезінформація суспільства, а саме — приховання справжнього стану речей у країні. Д-р Вільямс стверджує, що деякі аспекти сучасної журналістської практики є «смертельно небезпечними» для суспільства, а крім того демонструють надзвичайно низький рівень правдивості в журналістському середовищі. Архієпископ сказав: «Суспільство повинно відмовитися від риторики, яка представляє ЗМІ захисниками демократії лише на тій підставі, що вони подають нам щось, що називається «інформацією». Ми повинні бути дуже обережні з тим, що журналісти називають «суспільним інтересом», ігноруючи складність одних проблем, штучно створюючи інші. На його думку, ЗМІ маніпулюють страхами людей, виставляючи напоказ — виключно заради сенсації та розваги — жорстокі конфлікти між людьми і роздуваючи внутрішні розбрати: «Корумповані промови, які розпалюють непередбачувані емоції, а також ініціація нескінченних інтриг та розколів роблять усіх нас менш людяними, скорочують наші можливості, бо порушені контакти між людьми призводять до застою». Архієпископ вважає, що британські газети пишуть так, «ніби кожен читач розділяє їхню позицію, має ті самі фундаментальні цінності, переваги та хвилювання»; ТБ одержимі комплексом «сенсацій, гарячих новин», а інтернет займається самовдоволеними дрібницями, параноїдальними фантазіями та небезпечним фанатизмом». На думку критика, сьогодні британські журналісти є, як правило, вихідцями з одного дуже вузького класового, освітнього та етнічного прошарку суспільства; до того ж — надто прив’язані до Лондона. Цей клан досить далекий від інтересів провінції, в глибинах яких якраз і формується «сирий матеріал серйозної дискурсивної політики». Виступ Глави Англіканської церкви був вороже зустрінутий багатьма ЗМІ і оцінений як «старомодний»: «Індустрія ТБ-новин дуже добре усвідомила небезпеку миттєвих суджень і розробила чимало ефективних методів заради того, щоб не потрапити в пастки», про які говорить Глава церкви. Деякі журналісти побоюються, що висунені проти них обвинувачення можуть послужити тим людям, які прагнуть контролювати новини заради своїх власних цілей. Однак Джон Ллойд («Тhe Financial Times») — автор книги «Що роблять ЗМІ з нашою політикою», — сказав, що зауваження архієпископа впали в підготовлений грунт і можуть привести до загальнонаціональних дебатів. «Уже давно було сказано, що політики є заручниками системи, яка контролюється ЗМІ, і багато що з того, що роблять політики, визначається саме мас-медіа». На своїй останній аудієнції Архієпископ Кентерберійський сказав: «Ефективні, які користуються довірою суспільства, ЗМІ є життєво важливим компонентом підтримки щирого діалогу влади з суспільством — для знаходження шляхів до підвищення громадянського добробуту. Сьогодні такий діалог — рідкість, і лише справедливо поставити запитання: «Яку роль зіграли в цьому ЗМІ?». Хоч немає сумнівів і в тому, що суспільства мають саме ті медіа, які вони заслуговують і які терплять». («Religios news item»)
Змичка братств та Служби зовнішньої розвідки Росії
Нещодавно Московський патріарх Алексій II вручив орден Сергія Радонєжського директору Служби зовнішньої розвідки Сергію Лебедєву. З цього знаменного приводу Союз православних братств Росії зробив заяву, в якій, зокрема, говориться: «Нагородження високою церковною нагородою керівника Служби зовнішньої розвідки Росії свідчить про спільність підходів Церкви та держави в ключових питаннях захисту національних інтересів Росії та зміцнення Православ’я у всьому світі… Інтереси Церкви та аналітичних структур багато в чому перетинаються, бо інтереси Православ’я — це інтереси Росії». У заяві також підкреслюється, що «Московський патріархат — єдина нерозчленована структура на теренах історичної Росії… Консолідація православного світу як суб’єкта світової політики, зміцнення Православ’я у всьому світі — це найважливіше для Росії завдання, бо люди, які приходять до Православ’я, звичайно, стають друзями Росії як країни з великою православною культурою, лідера православного світу». («Інтерфакс-релігія»)
Патріарх Варфоломій ставить умови
Відомо, що хоч Всесвітній патріарх Варфоломій I виступає за те, щоб Туреччину було прийнято до Європейського Союзу, він ставить при цьому свої умови. Переговори про можливий прийом Туреччини до Євросоюзу мають розпочатися 3 жовтня. Напередодні цієї дати патріарх Варфоломій нагадав європейським чиновникам про основні ускладнення очолюваної ним православної Константинопольської церкви. Серед цих проблем вказується на невизнаний турецькою державою юридичний статус Всесвітнього патріархату, на відмову влади повернути хоча б частину з конфіскованої протягом ХХ століття нерухомості Константинопольської церкви, а також на заборону діяльності богословської семінарії на острові Халкі (неподалік від Стамбулу). Допомогу у вирішенні цих питань Варфоломій сподівається отримати також від Римського папи Бенедикта XVI, якого він запросив відвідати Стамбул у листопаді. Обіцянку папи підтримати діяльність Константинопольського патріархату, дану представникам патріарха Варфоломія, які побували в червні у Ватикані, «було сприйнято як послання Туреччини, яке стосується її майбутнього у Європі». Днями патріарх Варфоломій повідомив турецьких журналістів про те, що його запрошення Римським папою прийняте. Відомо також, що незадовго до обрання на папський престол Йозеф Ратцінгер заявив: «Туреччина завжди представляла інший континент, який знаходиться в постійному контрасті з Європою», тому вступ до ЄС «країни, яка сформована мусульманською культурою і має міцне ісламське коріння», може підірвати європейську ідентичність, вкорінену у християнстві. З тих самих міркувань проти прийому Туреччини до ЄС неодноразово виступав і глава Елладської православної церкви архієпископ Хрістодул.) («Daily News»)
