Греко-католиків утискують
Минулого тижня представник Ватикану в Москві архієпископ Антоніо Менніні повідомив, що Ватикан відмовляється від спроб заснувати в Росії Російську католицьку церкву візантійського (православного) обряду (це один із проявів нової політики нового Римського Папи). Йдеться, головним чином, про 1,5 млн. українців-уніатів — громадян РФ — які сьогодні позбавлені законних прав і можливостей вільно сповідувати свою віру. Сьогодні уніатські Церкви створені Ватиканом на територіях усіх православних церков. У Росії така структура існувала з 1917 до 1930 рр. й була відроджена 1990 року. У Росії це завжди сприймалося вороже, хоча «уніати нічим не відрізняються від православних, окрім того, що на службі як главу Церкви вони поминають Папу Римського» (У тому ж і річ!).
У Росії дуже небагато «російських уніатів» — не більше аніж 200 осіб, хоча Москва постійно протестує проти їхньої присутності в країні. Католиків набагато більше — близько 300 тисяч. Однак греко-католиків у Росії набагато більше — від 500 тисяч до 1,5 мільйона (за різними оцінками). Це громадяни Росії, які в основному мешкають в Сибіру, на Півночі та Далекому Сході і працюють у нафтогазовій промисловості. Це нащадки західних українців, які посилалися в місця «не так віддалені» за царського і радянського часу. Як пише «Газета» це «міцні, згуртовані, непитущі, багатодітні й прекрасні працівники; вони дуже стійкі в своїй вірі й нікому її не нав'язують». Тим часом, усупереч проголошенню свободи віросповідання в Росії, молитися греко-католики мають можливість лише в когось удома, а священики приїжджають до них тільки у великі свята й майже таємно».
Сьогодні духовну опіку греко-католиків Росії здійснює римо-католицьке духівництво. Однак, поки що вдалося зареєструвати лише три українських греко-католицьких парафії в усьому Західному Сибіру, де паства нараховує 400 тисяч парафіян (всього в РФ зареєстровано 5 уніатських парафій — і це на 500 тисяч віруючих!). Місцева влада під будь-яким приводом відмовляє їм у реєстрації. А запросити греко-католицьких священиків з України практично неможливо. Тим часом, як і всяка інша громада віруючих, російські греко-католики повинні бути захищені чинними законами Росії. «Портал-кредо. ru»
(P.S. Чи не повинен український уряд звернути увагу на цю дискримінацію наших земляків? Як це робить, наприклад, та сама Росія, втручаючись до церковних справ України, Естонії та інших і захищаючи громадянські права росіян у інших державах? (— К.Г.) (Portal/Credo.ru)
У діалозі Вселенського патріархату та Ватикану — пауза
Кожного року 29 червня делегація православних ієрархів Вселенського патріархату приїжджає на свято св. Петра й Павла до Римa, а 30 листопада представники католицької церкви приїжджають до Стамбулa на свято св. Андрія Первозванного. Цього року делегацію до Римa очолив представник Вселенського патріархату митрополит Пергамський Іоанн (Зізіулас). «Православні церкви світу готові відновити діалог із католицькою церквою», — з такою заявою виступив митрополит Іоанн під час зустрічі з Римський Папою Бенедиктом XVI. На аудієнції митрополит Іоанн повідомив, що «всі православні церкви дали згоду на поновлення роботи Католико-православної комісії».
Як відомо, цю комісію було створено ще 1980 року для розвитку діалогу між церквами. Останнє її засідання відбулося в липні 2000 року, після чого її робота не поновлювалася — західні та східні богослови не змогли дійти згоди в питанні статусу католицьких церков східного обряду (уніатів). На думку митрополита Іоанна, тепер (після згоди Ватикану не створювати церковні структури греко-католиків у Росії — див. матеріал вище) комісія зможе відновити роботу в найближчому майбутньому.
У своїй промові у відповідь Папа Бенедикт ХVI знову підтвердив свій намір домагатися «повної єдності всіх християн, єдності, яка не має на увазі поглинання однієї деномінації іншої». («Благовест-инфо»)
Хто в Росії створює морально-етичний клімат?
Опитування Всеросійського центру вивчення громадської думки (ВЦВГД), проведене в червні 2005 року, було присвячене визначенню носіїв морально-етичного клімату в Росії. Було опитано 1599 осіб у 153 населених пунктах у 46 областях, краях і республіках Росії; статистична похибка не перевищує 3,4%. За результатами опитування, дві третини росіян (66%) вважають, що без участі держави підтримувати морально-етичний клімат у суспільстві неможливо. У той же час 26% населення розцінює дії держави в цій сфері як втручання до приватного життя. Серед державних і громадських організацій, інститутів, які повинні займатися питаннями захисту моралі та моральності, росіяни віддають пріоритет тим, які мають безпосередній «вихід» на підростаюче покоління — дитячим садкам, школам, ПТУ, ВНЗ, установам культури та дозвілля. Серед державних організацій та інститутів як головного захисника суспільної моралі мешканці країни бачать Міністерство культури. Чимала роль відводиться і місцевій владі, хоча кожен десятий опитаний (11%) вважає, що захист моралі — не її справа. Дещо менше росіяни розраховують на парламент і МВС — кожен п'ятий (19—22%) вважає, що їм не потрібно займатися цим питанням, хоча більшість (70—75%) вважає, що це якраз їхня справа. 79% опитаних включають до основних завдань президента турботу про морально-етичний клімат у суспільстві. Жодна з провідних російських партій не може розглядатися як «моральний флагман»: більшість опитаних або заявляють, що партії взагалі не займаються питаннями моралі (32%), або ж їм важко відповісти (35%).
Майже 70% опитаних росіян не змогли вказати жодного політика, діяча культури, вченого, громадського чи релігійного діяча, якого можна було б назвати «совістю нації». Частіше за все в цій якості називалися президент Володимир Путін (9%), Олександр Солженіцин (4%), Московський патріарх Алексій II (3%), Сергій Шойгу (3%), Андрій Сахаров (2%). По одному відсотку отримали Володимир Жириновський, Микита Міхалков та інші (РІА «Новости»)
Мовчання Константинополя
Секретар із міжправославних стосунків Московського патріархату протоієрей Миколай Балашов минулого тижня повідомив у інтерв'ю РІА «Новости», що Константинопольський патріархат поки що не роз'яснив своєї офіційної позиції з питання про церковну православну юрисдикцію в Україні, хоча відповідний запит із Москви було надіслано понад три місяці тому. Протоієрей Миколай сказав, зокрема: «Священний Синод Константинопольської православної церкви досі не підтвердив, але й не спростував заяви архієпископа Скопелосського Всеволода про «канонічні домагання» Константинопольського патріархату на територію України». Балашов вважає, що висловлювання представника Константинопольського патріархату архієпископа Всеволода на зустрічі з Президентом України Віктором Ющенком 24 березня «призвело до помітного загострення релігійної ситуації в Україні, викликало обурення серед духівництва та віруючих». Відомо, що багато архієреїв УПЦ публічно виступили з мотивованими запереченнями своєму побратимові, який прибув із візитом до Києва з Америки і недостатньо знає українську історію (!). Нагадаємо, що архієпископ Всеволод заявив тоді: «Церква-Мати, Константинопольський Патріархат, вважає, що її дочка — Московський Патріархат — має ту канонічну територію, яка існувала в цій церкві до 1686 року. Підпорядкування Київської митрополії Московській церкві (1686) було здійснене Патріархом Діонісієм без згоди і затвердження Святого і Священного Синоду Великої Церкви Христової». «Нам важко повірити, — сказав Балашов, — що ця заява дійсно відбиває офіційну позицію Константинопольського патріархату... УПЦ сьогодні об'єднує 35 єпархій, які нараховують 11 тисяч парафій і є «самостійною та незалежною у своєму управлінні», і її зв'язок із Московським патріархатом має «чисто канонічний (?) характер». (РІА «Новости»)
