Грузинський патріарх вітає американського президента
Католикос патріарх Грузинської православної церкви Іліа II привітав спеціальною заявою візит до Грузії президента США Джорджа Буша. Він висловив надію на те, що США сприятимуть розбудові єдиної, сильної, процвітаючої грузинської держави — з розвиненими національною економікою та культурою. Такої держави, яка займе достойне місце в світовій спільноті. Він, зокрема, сказав: «Нашій країні, яка з різних проблем опинилася в складній ситуації, візит першої особи такої сильної держави дає великі надії та викликає вдячність… Від імені Православної церкви Грузії й особисто від себе я щиро вітаю візит Джорджа Буша до Грузії. Це візит історичного значення». Грузинський патріарх зазначає, що президент США приїхав до країни з дуже древньою культурою, історія державності якої нараховує кілька тисяч років. І нагадав, що Грузія прийняла християнство в I столітті від апостолів Христових, а в IV столітті визнала християнство офіційною релігією. «Для нас важливе й цінне те, що один із найактивніших представників світової демократії, президент США Джордж Буш, приділяє велику увагу захисту моральних цінностей та інституту сім’ї, проблемам наркоманії й абортів». («Новини Грузії»)
«Навіки разом»
Напередодні Дня Перемоги відбулася зустріч Найсвятішого Патріарха Алексія з президентом Білорусі Олександром Лукашенком. На зустрічі президент вручив патріарху нагороду: «За плідну діяльність зі зближення та взаємного збагачення національних культур, за великий особистий внесок у розвиток духовного й інтелектуального потенціалу братських народів Білорусі та Росії нагородити Найсвятішого Патріарха Московського та всієї Русі Алексія II орденом Дружби народів». Отримуючи орден, патріарх Алексій сказав: «…Протягом 15 років мого Патріаршого служіння я завжди був палким прихильником зближення між нашими народами. Тому я відчував щиру радість, коли був присутній при підписанні угод між Росією та Білоруссю про створення єдиної держави. П’ять разів я здійснював Первосвятительські візити до Білорусі, і щоразу переконувався в тому, наскільки духовно та культурно близькі наші люди, народи-брати… Нині, коли у світі набирають обертів процеси інтеграції, нам особливо необхідне зближення одне з одним: дві держави, які пов’язані слов’янським корінням, єдиною Православною вірою, близькістю доль народних, повинні бути разом». Патріарх вручив Лукашенку орден князя Димитрія Донського I ступеню, за номером 2. Лукашенко також привітав патріарха з Днем Перемоги. «Те, що зробила Церква в роки Великої Вітчизняної війни для підняття духу воїнів і всього народу, ніхто, крім неї, зробити не міг… Будьте впевнені, що Білорусь — потужний форпост на західних кордонах Святого Православ’я, білоруський народ ніколи не поступиться православною вірою». («Седмиця»)
Патріарх Московський створює «лігу православних націй»
Недавно патріарх Алексій II заявив про необхідність посилення зв’язків між країнами з переважно православним населенням: «Сьогодні, коли у світі набирають сили інтеграційні процеси, країни з православною духовною спадщиною не повинні залишатися розрізненими. Голоси наших народів, які ввібрали в себе істину Христову та схожий історичний досвід, повинні звучати виразно та сукупно». (Інтерфакс)
Російський Великдень
Як повідомляє Головне управління внутрішніх справ Росії (ГУВС), на Великдень кладовища Москви відвідали 700 тис. осіб, із них на великодню неділю — 500 тис. чоловік, а напередодні, в суботу, — близько 200 тис. чоловік. Минулого року кладовища відвідали 640 тис. чоловік. За даними того ж ГУВС, великодні служби в храмах Москви відвідали 359 тис. — це ті, хто прийшов подивитися на хресний хід. А на нічних службах у ніч на великодню неділю стояли та молилося лише 80 тис. осіб. Це дуже невеликий відсоток для багатомільйонної Москви. Дані з інших регіонів дають ту саму картину — на головне православне свято до храмів приходять від 0,5 до 2,1% населення. Виходить так, що саме «народна релігія» і її головний компонент — «любов до батьківських домовин» є головним проявом «православ’я», що відроджується нині по всій Росії. Російські дослідники вважають, що це і є «релігія наших предків». Бо кількість людей, які готові відстоювати довгі нічні служби, серйозно готуватися до таїнств й уважно слухати молитви великодньої служби, ніколи не була значною. Причина, очевидно, в тому, що церква дуже далека від того буденного життя, яким живуть люди, а соціальні механізми, що примушують вбачати в церковній практиці віддушину, вихід, звільнення від натиску безрадісного побуту, ще (або вже) не працюють. Тому більшість народу здавна прихильна саме до народного, а не церковно-догматичного православ’я. («Портал.Ru»)
Єретики Х століття
У 2000 році російські вчені знайшли найдавніший у Росії «Новгородський кодекс» ХI століття, який нещодавно було розшифровано. Виявилося, що цей так званий палімпсест — пергамент, на якому один тест стирався, після чого записувався новий. Ця операція могла повторюватися декілька разів — виходив багатошаровий запис, шари якого розділяли століття. Тому було прийняте рішення за можливістю відновити всі шари цього «найдавнішого кодексу Росії». У знайденому документі вчені виявили звичайні православні тексти з Біблії та повчання святих отців. Але крім цього, був розшифрований також оригінальний авторський текст, складений ченцем Ісааком, який, очевидно, відійшов від традиційного православ’я та сповідав вчення манихеїв (Вченню Мані був притаманний дуалізм — визнання вічного співіснування добра та зла у світі та в людині). Як свідчать розшифровані записи, чернець-єретик був у 999 році призначений священиком церкви Святого Олександра в Суздалі. Оскільки про існування такої православної церкви історики нічого не знають, то виникло припущення про існування в стародавній Суздалі общини єретиків-маніхейців. Відзначимо дві цікаві обставини. По-перше, єретик призначений у Суздаль у 999 році, тоді як цей Суздаль вперше згадується в літописах під роком 1024. А по-друге, в наведеному повідомленні йдеться про те, що знайдений «найдавніший у Росії «Новгородський кодекс». Було б більш грамотно сказати — «найдавніший у Київській Русі». Адже в Х столітті Росії, як і Москви, ще не існувало. («Русская газета»)
Музика, що породжує агресію
Американський професор Карсон Хауллевей, викладач Конкорд-коледжу в Західній Вірджинії, після тривалих спостережень дійшов висновку, що сучасна розважальна музика (наприклад важкий рок) дуже негативно впливає на дітей. На жаль, батьки, як правило, якщо й стежать за розвагами своїх дітей 10—12 років, то звертають увагу лише на слова виконуваних пісень, дотримуються «чистоти» лексикону. Ця «чистота», втім, не захищає дітей від впливу самої музики, про що багато батьків і не здогадуються. «У кіно, — каже професор Карсон Хауллевей, — ніколи не використовують, наприклад, вальси Штрауса для того, щоб показати почуття людей, які йдуть у атаку! Головне в тому, що музика не лише виражає емоції, а також викликає ті чи інші почуття в слухачах, налаштовує їх на свою «хвилю». Ще Платон і Аристотель вірили в те, що музика має силу збуджувати пристрасті. А це вельми небезпечно для дітей, характер яких лише формується. Тому настійно необхідно шукати методів для приборкання агресії, збудження і пристрастей, які викликає музика, далека від якоїсь рівноваги. На основі численних досліджень професор стверджує, що та музика, яку сьогодні слухають молоді люди та діти, часто викликає в них напружені гарячкові почуття, безпричинно збуджує та розлючує, що позначається на навколишніх. І це незалежно від слів, які супроводжують музику. Особливо зацікавилися дослідженнями професора Хауллевея церковні організації, які займаються дитячим дозвіллям. («AgapePress»)
