«Ген Бога»
Американський генетик Дін Хамер, директор Національного інституту генних структур і боротьби з раком встановив дивну закономірність — віра в Бога, на думку вченого, залежить від структури ДНК людини. Цей результат отримали на основі тестування 2000 людей за допомогою анкети з 226 питань, котра давала можливість визначити справжнє ставлення людей до Бога. Далі було вивчено ДНК цих людей. У результаті Дін Хамер дійшов висновку, що глибоко віруючі в Бога люди мають в своєму організмі ген, який він визначив як VMAT2 і назвав «Ген Бога». Тому, на думку вченого, виховання не відіграє істотної ролі у формуванні релігійності в людини. Відкриття «гену Бога» пояснює, чому деякі люди мають більші схильності до духовного й містичного, ніж інші. За його словами, не виключено, що цей ген люди могли успадкувати від Будди, Христа й Мухаммеда, і зараз він передається від батьків до дітей. Але не завжди — так само, як не завжди передається дітям неабиякий інтелект або музичні здібності батьків. Про своє відкриття доктор Хамер написав у книжці «Ген віри в Бога», хоча колеги звинуватили його в поспішності та в бажанні зробити собі рекламу на такій серйозній темі.
Особливо критикують висновки вченого релігійні діячі; вони стверджують, що Хамер піддає сумніву ключовий постулат релігійної віри про духовне осяяння — стан, який досягається не завдяки виникненню електричних імпульсів у мозку людини, а завдяки впливу Божественної сили. «Ідея про існування гена «віри в Бога» суперечить усім моїм релігійним переконанням, — заявив один із критиків. — Не можна звести віру до ницого, до гіпотези про гени, яка збіднює все духовне багатство релігії». Капелан Вальтер Х’юстон iз Оксфорда стверджує, що релігійні переконання людини грунтуються не на особливостях його організму, а породжуються соціумом, в якому вона живе; на них впливає також характер, спосіб життя людини та багато іншого. Немислимо, щоб релігійні переконання виникали завдяки лише одному гену. На подібні обвинувачення доктор Хамер відповідає, що його дослідження жодним чином не підриває віри в Бога. Навпаки, існування «гена віри в Бога» ще раз доводить геніальність Творця, який «подарував» цей ген людині. ( «The International» )
Викладання ісламу — під контроль
Як стало відомо, німецькі політики вважають за необхідне запровадити державний контроль над викладанням ісламу в німецьких школах. На думку влади, це допоможе сформувати так званий євроіслам, який перешкоджатиме поширенню екстремістських течій. Передбачається також, що проповіді в мечетях виголошуватимуть німецькою мовою, а імами (голови мусульманських общин) мають бути обізнані з історією і культурою Німеччини. Це допоможе як належному вихованню мусульманських громадян Німеччини у школах, так і зніме з мусульманських релігійних діячів підозру в тероризмі. ( Агентство «n-tv/de» )
Британці опираються відкритості суспільства
Згідно з останнім опитуванням громадської думки, проведеним державним агентством Mori poll, дві третини білих людей Британії мають упередження принаймні проти однієї з меншин країни. На першому місці тут стоять цигани та люди, які хочуть отримати у країні притулок. Упередження й нетерпимість мають різні ступені — від відкритої агресії проти небританців до різних форм забобонів, що грунтуються на бажанні — іноді підсвідомому — зберегти Британію як закрите суспільство. Цей забобон вельми поширений: біженців, азіатів, туристів багато хто розглядає як загрозу британським цінностям. Цікаво відзначити, що більшість опитаних ніколи не мала будь-яких контактів із «чужинцями», яких вони відкидають. Існує ворожість також проти геїв, лесбіянок та людей з фізичними або розумовими вадами. Усе це утворює «величезний букет» забобонів та ксенофобії різного ступеню. Майже третина з 1700 опитаних повідомила, що таке ставлення до «небританців» в них виховали в дитинстві, — батьки.
Британські вчені намагаються знайти причину проявів фанатизму, упереджень і расизму в британському суспільстві, визначити їх залежність і місця проживання, а також встановити різні ступені забобонів. Очолюють «шкалу» люди з відвертою осмисленою агресією, які використовують у своєму лексиконі такі вирази як «нашестя», «не знають свого місця», «не мають поваги до культури білих людей» і подібні. У кінці списку — корінні британці, які з неуцтва «не відають, що творять». Вони, як правило, не мають щонайменшого уявлення про права людини або про закон різноманітності суспільства. Найменше схильні до нетерпимості жінки, люди у віці від 15 до 44 років, а також британці, які здобули хорошу освіту.
Учені також встановили, що існують зв’язки — ще мало досліджені — між різними видами забобонів. Так, расисти, як правило, є також запеклими гонителями «сексуальних меншин».
Результати багатьох подібних досліджень громадської думки привели вчених до висновку про нагальну необхідність створення спеціальної державної комісії, призначеної для дослідження фанатизму в британському суспільстві і розробки методів його усунення. ( «The Independent» )
Біблія-бестселер
Видання в Нідерландах нового перекладу Біблії зробило несподівану сенсацію — Священне Письмо виявилося першим у списку бестселерів року. І це всупереч тому, що протягом багатьох останніх років опитування громадської думки свідчать про те, що громадяни Європи чимдалі рідше відвідують церкву. Першу копію нового видання Біблії вручили в Роттердамі Датській королеві Беатріс. ( ENI, Амстердам )
Грецька церква в смутку
Рішення уряду США визнати колишню республіку Югославії Македонію як незалежну державу під її конституційною назвою «Македонія» американські православні греки зустріли з великим несхваленням. Глава Грецької православної церкви в Америці архієпископ Діметріус публічно заявив в Нью-Йорку, що він — «засмучений повідомленням про несподіване, невчасне і сумнівне визнання держави Скоп’є як республіки «Македонія». А річ тут у тому, що всі греки світу сприймають географічну назву «Македонія» тільки і виключно як свою славетну історичну спадщину. Адже в давньогрецькiй державі Македонія народився уславлений син македонського царя Філіпа — великий завойовник Олександр Македонський (IV — III ст. до н.е.). Тому все «македонське» на ім’я має належати тільки до історії Греції. Тим більше, що колишня югославська республіка населена головним чином південними слов’янами, які не тільки здавна іменують себе — «незаконно» — македонцями, а й назвали Македонією свою молоду державу. Проти привласнення «чужого» славного імені ось уже кілька років протестує Греція та греки всього світу (українцям знайома ця проблема.). ( Sofia ENI )
Російські журналісти проти клерикалізації ЗМІ
У середині листопада генеральний секретар Союзу журналістів Росії Ігор Яковенко прокоментував заяву Московського патріарха Алексія II щодо ЗМІ. Патріарх говорив про те, що в Росії треба створити загальнонаціональні (федеральні) православну газету, телеканал і радіостанцію, які б відображали християнський погляд на світові проблеми. Ігор Яковенко, однак, вважає це неможливим: «Це суперечить Конституції РФ, бо в нас сьогодні всі чотири федеральні канали державні, і в цій ситуації передавати один із них Церкві — антиконституційно». Водночас, генеральний секретар СЖР вважає за можливе створення в Росії суспільної телерадіокомпанії, на вплив у якій РПЦ «цілком може претендувати — нарівні з іншими конфесіями та з іншими інститутами громадянського суспільства, що є правильним і демократичним шляхом. Усі інші шляхи — це шляхи перетворення Росії на клерикальну державу, що є сильним відкатом назад — кудись у допетрівські часи». ( «Світ релігій» )
